майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
17 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1052/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
розглядаючи заяву представника відповідача від 10.12.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Житомирського обласного центру зайнятості
до Фізичної особи-підприємця Журомського Геннадія Ромуальдовича
про стягнення 250 000,00 грн.
Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Журомського Геннадія Ромуальдовича 250 000,00 грн коштів мікрогранту, згідно із заяви від 28.07.2022 про приєднання до договору про надання мікрогранту.
Рішенням від 08.12.2025 Господарський суд Житомирської області у задоволенні позову відмовив повністю.
10.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з Житомирського обласного центру зайнятості понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00грн.
Ухвалою від 11.12.2025 суд призначив судове засідання на 17.12.2025.
Представники сторін у судове засідання 17.12.2025 не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (ухвали суду від 11.12.2025).
Відповідно до ч.4ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву представника відповідача про винесення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що очікує понести витрати на професійну (правничу допомогу) у розмірі 30000,00грн. Додатково повідомив, що остаточний розрахунок понесених витрат буде наданий протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення (а.с. 31-34).
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов'язку перевірити достовірність доказів.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У відповідності до ч. 8ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Матеріалами справи підтверджено, що представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Соломонюком С.А. на підставі ордеру серії АМ №1044282 від 04.09.2025 та договору про надання правничої допомоги (а.с. 100-103).
За змістом договору сторони погодили, що клієнт (Журомський Г.Р.) доручає, а адвокатське бюро "Соломонюк та Партнери" бере на себе зобов'язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту (надалі послуги) на умовах і в порядку, що визначені договором.
Вартість наданих юридичних послуг Адвокатське Бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги та виставляє клієнту відповідний рахунок (а.с. 4.1.).
Відповідно до детального розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу від 08.12.2025, вартість наданих послуг склала 50 000,00 грн (незалежно від витраченого часу).
08.12.2025 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг за договором, у якому сторони підтвердили факт виконання адвокатом правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн (а.с.102 (на звороті)).
Позивач у відповіді на відзив вказував, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн не відповідає критеріям реальності таких витрат, обгрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується з принципом розподілу таких витрат (а.с. 53-56).
Суд враховує, що згідно з позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
З урахуванням викладеного та з огляду на положення ст.ст. 86, 123, 126, 129 ГПК України, зважаючи на фактичний об'єм послуг, наданих адвокатом відповідачу, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також те, що справа слухалась у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що у даній справі наявні підстави для відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, що є дійсним, обґрунтованим, відповідає критерію розумної необхідності відповідних витрат та підтверджується належними доказами.
Таким чином, за висновком суду, заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 74, 76-77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/1052/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Житомирського обласного центру зайнятості (10001, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Київська, будинок 83, ід. код 03491398) на користь Фізичної особи-підприємця Журомського Геннадія Ромуальдовича ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) :
- 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 17.12.25
Суддя Давидюк В.К.
1 - до справи;
сторонам - через електронний суд.