вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
09.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5232/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Криворізької міської ради (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтгард" (м. Київ)
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави
Представники:
від позивача: Скляр Н.М;
від відповідача: не з'явився.
Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтгард" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави в розмірі 1857870,27грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040 фактично перебуває у користуванні відповідача без достатньої правової підстави. Так, відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2024 користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачував при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Додатково зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі №904/1230/23 з відповідача вже було стягнуто безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави за період 01.04.2019 по 31.12.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2025 (суддя Мельниченко І.Ф.) відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.10.2025 (з урахуванням ухвали від 24.10.2025 про виправлення описки).
30.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2025 (суддя Мельниченко І.Ф.) задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2025 відкладено підготовче засідання до 18.11.2025 у зв'язку з неприбуттям представника відповідача у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 (суддя ОСОБА_1 ) закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.12.2025.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №469 від 25.11.2025 у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 20.11.2025 про звільнення з посади судді Мельниченко І.Ф., відповідно до пункту п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх.№4-4932/25 справи №904/5232/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 справу №904/5232/25 передано на розгляд судді Татарчуку В.О.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2025 прийнято справу №904/5232/25 до свого провадження. Повторно розпочато розгляд справи по суті. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 09.12.2025.
У судове засідання 09.12.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву не надав.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Господарським судом направлялися ухвали суду від 29.09.2025, 28.10.2025, 18.11.2025, 28.11.2025 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03680, місто Київ, вулиця Сім'ї Сосніних, будинок 3.
Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 29.09.2025 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі) був повернутий працівниками поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 24-25, 80-82 том 1).
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 180 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку і її повернення до суду "за закінченням терміну зберігання", суд дійшов висновку, що останнім днем строку для подання відзиву на позов необхідно вважати 04.11.2025, оскільки 20.10.2025 - день проставлення поштової відмітки про причину повернення конверту, яким направлялась відповідачу ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за якою було зобов'язано надати відповідача відзив на позов.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.
Станом на 09.12.2025 відповідач відзив на позов не надав.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність сторін про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 09.12.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Земельна ділянка площею 1,4375га з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040, яка розташована по вул. Окружній, буд. 26а у м. Кривому Розі Дніпропетровської області є сформованою з 01.02.2006, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001227932025 від 18.06.2025 (а.с. 18-22 том 1).
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №439642694 від 15.08.2025 (а.с. 32 том 1) вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський Агроторговельний Дім» на праві приватної власності зареєстровано будівлю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 26а, реєстраційний номер майна: 1465885, земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:08:158:0040.
Відповідно до Статуту відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтгард», (ідентифікаційний код 32749914), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Кримський Агроторговельний Дім», протокол №1/2018 від 05.12.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтгард» є новою назвою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський Агроторговельний Дім».
Матеріали справи містять заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтгард» від 22.01.2019 до міського голови м. Кривого Рогу Вілкула Ю.Г., з проханням надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж сформованої земельної ділянки у натурі (на місцевості) без зміни її площі, меж та цільового призначення, місце розташування Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Окружна, 26а, розмір 1,4375га, кадастровий номер 1211000000:08:158:0040.
Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.03.2019 №3646 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) для подальшого надання їх у власність і користування та згоди на відновлення меж земельних ділянок" надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтгард» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 1,4375га, з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040, у натурі (на місцевості) для подальшого надання її у користування без зміни цільового призначення (цільове використання земельної ділянки - для розміщення шпалопропитувального комплексу).
В подальшому рішенням Криворізької міської ради від 31.07.2019 №3914 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) на вул. Окружній, 26а та надання її в оренду для розміщення комплексу будівель (шпалопропитувального комплексу)" (з урахуванням рішення Криворізької міської ради від 31.07.2019 №3966 "Про внесення змін до раніше ухвалених рішень міської ради") затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 1,4375га на вул. Окружній, 26а в Центрально-Міському районі (кадастровий номер 1211000000:08:158:0040) для розміщення комплексу будівель (шпалопропитувального комплексу).
Відповідно до пункту 2 вказаного рішення вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтгард» земельну ділянку у оренду терміном до 26.06.2024, а пунктом 4.2 (з урахуванням рішення Криворізької міської ради від 27.11.2019 №4259 "Про внесення змін до раніше ухвалених рішень міської ради") визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтгард» у термін до 27.02.2020 укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки (підпункт 4.2.1), зареєструвати право оренди, що підлягає державній реєстрації відповідно до закону (підпункт 4.2.2).
Як зазначає позивач, незважаючи на прийняті Криворізькою міською радою в межах повноважень рішень, договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено, право оренди відповідно до закону не зареєстровано.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втратило чинність (а.с. 56 том 1).
26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу", яким встановлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2022 (а.с. 50-56 том 1).
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001227932025 від 18.06.2025 (а.с. 18-22 том 1), цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 26а, кадастровий номер 1211000000:08:158:0040 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення №506 від 26.05.2021).
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №34145/05/04-36-04-15-11 від 14.07.2025 (а.с. 35 том 1), ТОВ «Альтгард» за період 2023, 2024 років не визначає та не сплачує податкові зобов'язання за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040 площею 1,4375га на вул. Окружна у Центрально-Міському районі.
Як зазначає позивач у період з 01.01.2023 по 31.12.2024 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтгард" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040.
З метою досудового врегулювання спору Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради за вих.№17/01-01-02-08/3093 від 17.07.2025 направлено листа "Про врегулювання земельних відносин" до відповідача в якому зазначалося щодо необхідності сплати коштів до місцевого бюджету за користування вищевказаною земельною ділянкою за спірний період (а.с. 33 том 1). Наведений лист було повернуто Криворізькі міській раді за закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 1857870,27грн.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Предметом доказування у даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Водночас Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Як встановлено матеріалами справи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем на праві приватної власності зареєстровано будівлю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 26а, реєстраційний номер майна: 1465885, земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:08:158:0040 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у період з 01.01.2023 по 31.12.2024 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтгард" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040.
Установлені обставини свідчать, що відповідач як власник об'єкта нерухомого майна у вказаний період користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти у встановлених законом розмірі.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності зазначеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 втрачає чинність.
26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу", яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2022.
Як зазначалось судом, за даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0001227932025 від 18.06.2025, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, 87/16, кадастровий номер 1211000000:08:158:0040 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до рішення №506 від 26.05.2021).
Отже, Криворізька міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер внаслідок користування відповідачем, без оформлення договору такою земельною ділянкою, має право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №97-4-0.110.4-1745/301-23 від 01.02.2023 (а.с. 23 том 1) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040 складає 30194543,75грн.
Згідно з листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №34145/05/04-36-04-15-11 від 14.07.2025 (а.с. 35 том 1), ТОВ «Альтгард» за період 2023, 2024 років не визначає та не сплачує податкові зобов'язання за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040 площею 1,4375га на вул. Окружна у Центрально-Міському районі.
Як зазначає позивач у період з 01.01.2023 по 31.12.2024 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтгард" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040.
За розрахунком міської ради за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 розмір плати за землю, що залишається збереженою відповідачем без достатньої правової підстави, як фактичним користувачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:158:0040 складає 1857870,27грн.
Судом не встановлено порушень за результатами перевірки розрахунку позивача.
Відповідач свого контррозрахунку не надав.
В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 10, підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Зазначені рішення міської ради №3897 від 26.06.2019, №4799 від 30.06.2020 та №506 від 26.05.2021 є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обов'язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 1857870,27грн.
Судом були досліджені всі документи в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 22294,44грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтгард" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави в розмірі 1857870,27грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтгард" (03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, ідентифікаційний код 32749914) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 33874388) 1857870,27грн - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 22294,44грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 19.12.2025.
Суддя В.О. Татарчук