вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" грудня 2025 р. Справа№ 910/11233/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Сибіги О.М.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників: відповідно до протоколу судового засідання від 16.12.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025
у справі № 910/11233/25 (суддя - Блажівська О.Є.)
за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД»
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення в частині №370-р від 31.07.2025
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва звернулося Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування Рішення Антимонопольного комітету України №370-р від 31.07.2025 у справі №126-26.13/102-24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД».
1.2. короткий зміст заяви про забезпечення позову
14.11.2025 від Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у справі.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що існують обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення позову, передбачених статтями 136- 137 Господарського процесуального кодексу України, шляхом зупинення виконання Рішення АМКУ № 370-р до вирішення спору по суті, оскільки відповідно до абзацу першого частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, при цьому строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.
Однак, 24.10.2025 позивачем отримано Рішення АМКУ від 23.10.2025 697-р «Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370- р таким, дія якого не зупиняється», а відтак позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову.
1.3. короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/11233/25 відмовлено заявнику Спільному українсько-естонському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» у задоволенні заяви про забезпечення позову від 14.11.2025.
Суд дійшов висновку, що зупинення дії Рішення №370-р призводить до продовження Позивачем діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій), тобто Товариство продовжуватиме здійснювати протиправну поведінку без будь-яких наслідків, що шкодить в даному конкретному випадку суспільним інтересам, що несумісно із цілями забезпечення позову, які визначенні ГПК України.
Крім того, суд зазначив, що заявником не доведено необхідність вжиття заходу забезпечення позову, та ризик настання несприятливих наслідків, що в цілому негативно відобразиться (у випадку його незастосування) на господарській діяльності Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД».
1.4. короткий зміст вимог апеляційної скарги
21.11.2025 через систему «Електронний суд» від Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/11233/25, у якій апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/11233/25 та ухвалити нове рішення про забезпечення позову СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» шляхом зупинення виконання Рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у справі.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11233/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/11233/25.
04.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11233/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11233/25 за апеляційною скаргою Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 та призначено до розгляду на 16.12.2025.
15.12.2025 через систему «Електронний суд» від Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає наступне:
- відповідність Рішення АМКУ від 31.07.2025р. № 37-р законодавству є предметом судового розгляду у справі № 910/11233/25. Відповідно Рішення АМКУ може бути скасовано, водночас, у випадку не зупинення його виконання, сума штрафу у розмірі 2 432 403 190,00 гривень вже буде стягнута з Позивача, тобто, за думку скаржника, до моменту остаточного встановлення законності та правомірності Рішення АМКУ Позивача фактично вже буде притягнуто до відповідальності;
- зупинення судом виконання Рішення АМКУ жодним чином не є вирішенням спору по суті, а є певним забезпеченням прав Позивача на можливість реалізації захисту своїх прав в судовому порядку;
- незастосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення АМКУ від 31.07.2025р. № 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» призведе не тільки до ускладнення поновлення порушених прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся, а й взагалі до припинення функціонування Позивача як суб'єкта господарювання.
Відтак, позивач вважає, що існують обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення позову, передбачених статтями 136- 137 Господарського процесуального кодексу України, шляхом зупинення виконання Рішення АМКУ № 370-р до вирішення спору по суті, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове рішення про забезпечення позову.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відтак, з урахуванням частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, справа розглядається за наявними матеріалами.
2.4. явка в судове засідання та розгляд клопотань
16.12.2025 в судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача, надали свої пояснення.
Представник позивача відкликав подане клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представник Антимонопольного комітету України заявив клопотання про відкладення, обґрунтоване відсутністю можливості забезпечити повноцінну участь уповноваженого представника під час розгляду даної справи, а також необхідністю підготовки пояснень.
Колегія суддів з огляду на явку обох представників учасників справи та враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, встановлені ГПК України, дійшла висновку про залишення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи без задоволення.
Представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Представник відповідача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Як було зазначено вище, предметом позову є визнання недійсним та скасування Рішення Антимонопольного комітету України №370-р від 31.07.2025 у справі №126-26.13/102-24 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД».
У поданій заяві про забезпечення позову позивач просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у справі.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову, однак колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них, згідно із законодавством повноваження.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає наступне.
Відповідно до абзацу першого частини 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України;
Відтак, відкриття провадження у справі №910/11233/25 зупинило строки для виконання оскаржуваного рішення АМКУ у справі.
Однак, 24.10.2025 позивачем отримано Рішення АМКУ від 23.10.2025 697-р «Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370- р таким, дія якого не зупиняється».
Згідно резолютивної частини Рішення № 367-р, визнано рішення Антимонопольного комітету України таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним, переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду. Рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370-р підлягає виконанню у двомісячний строк з дня його одержання незалежно від порушення господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Так, у резолютивній частині Рішення Антимонопольного комітету України №370-р від 31.07.2025, зокрема зазначено:
1. визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 31816235) та спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 21642228) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягають в одночасному або з інтервалом у декілька днів установленні протягом березня 2020 - грудня 2023 року однакових та/або подібних цін реалізації лікарських засобів, зокрема Спазмалгону, Евказоліну аква та інших, з урахуванням відсутності чітких та прозорих механізмів ціноутворення, при тому, що аналіз ситуації на ринку оптової реалізації лікарських засобів спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, які призвели до обмеження конкуренції на ринку оптової реалізації лікарських засобів;
2. накласти на спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 21642228) штраф у розмірі 2 432 403 190 (два мільярди чотириста тридцять два мільйони чотириста три тисячі сто дев'яносто) гривень за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення;
3. зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 31816235) та спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 21642228) припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення, у двомісячний строк із дня його одержання та повідомити Антимонопольний комітет України про виконання цього зобов'язання протягом 5 календарних днів із дня його виконання.
Заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення Антимонопольного комітету України від 31.07.2025 №370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у справі.
Крім того, позивач зазначає, що сума штрафу є надмірно великою навіть з урахуванням масштабів господарської діяльності Позивача. Згідно частини 8, 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», невиконання суб'єктом господарювання у встановлений строк рішень АМКУ, є підставою для видачі АМКУ наказу для примусового виконання. Процедура примусового виконання рішення АМКУ призведе до накладення арештів на рахунки Позивача, що призведе до втрати платоспроможності та зупинки господарської діяльності Позивача, і буде мати негативні наслідки не тільки для Позивача, але й для всього ринку лікарських засобів, з огляду на роль Позивача у забезпеченні лікарськими засобами, оскільки:
- щоденно Позивач забезпечує обробку та виконання понад 16 000 замовлень від аптек та доставку лікарських засобів до 14 000 аптечних закладів;
- Позивач забезпечує лікарськими засобами заклади охорони здоров'я всіх форм власності, в тому числі військові шпиталі;
- Позивач здійснює імпорт більше 1 800 найменувань лікарських засобів, загальний асортимент фармацевтичної продукції, який реалізує Позивач становить близько 20 000 найменувань;
- для забезпечення поставок лікарських засобів Позивачем задіяно 12 аптечних складів, понад 2 700 працівників та понад 400 транспортних засобів.
Також за доводами заявника, внаслідок блокування рахунків Позивача, стягнення суми штрафу буде порушена звичайна діяльність Позивача, що призведе до:
- неможливості забезпечення Позивачем функціонування аптечних складів, у зв'язку із неможливістю оплати електро-, теплоенергії, газу, палива для генераторів, відповідно, забезпечення температурного режиму та інших умов, необхідних для збереження лікарських засобів, що призведе до втрати властивостей лікарських засобів, які зберігаються на складах Позивача;
- неможливості виплати заробітної плати працівникам;
- неможливості забезпечення придбання палива для транспортних засобів, а отже доставки лікарських засобів до аптек та лікувальних закладів;
- неможливості розрахунків з постачальниками лікарських засобів, що відповідно спричинить неможливість замовлення лікарських засобів та оплати вже поставлених лікарських засобів.
Наслідком обставин, вказаних вище у п.п. 1, 2 цієї заяви, буде повна зупинка діяльності Позивача і Позивач не зможе відновити діяльність в обсязі, що існувала до моменту примусового виконання Рішення АМКУ від 31.07.2025р. № 370-р, у випадку задоволення позову Позивача про скасування вказаного рішення АМКУ.
Заявник зазначає, що частиною 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі наявності достатніх підстав, передбачено право господарського суду зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
При цьому, за доводами позивача, відмова суду в зупиненні виконання Рішення АМКУ потягне за собою його виконання, що відповідно нівелює положення статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а відповідно і права позивача щодо можливості отримання судового захисту своїх прав.
Заявником також зазначено, що зупинення судом виконання Рішення АМКУ не є вирішенням спору по суті, а є певним забезпеченням прав Позивача на можливість реалізації захисту своїх прав в судовому порядку.
Відтак, незастосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення АМКУ від 31.07.2025 р. № 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» призведе не тільки до ускладнення поновлення порушених прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся, а й взагалі до припинення функціонування Позивача, як суб'єкта господарювання.
Також заявник посилається на Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 16.01.2025 № 106 «Про встановлення відповідності критеріям та визначення підприємств, установ та організацій критично важливими підприємствами, установами, організаціями для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», відповідно до якого Позивача визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Заявником зазначено про те, що з 01.03.2025 запроваджено державне регулювання цін на лікарські засоби, умови державного регулювання цін лікарських засобів передбачають: декларування виробником/імпортером граничного рівня оптово-відпускної ціни, відповідно, реалізацію дистриб'ютору лікарського засобу за ціною не вище ніж задекларована; обмеження націнки дистриб'юторів на лікарські засоби - не вище ніж 8 відсотків до оптово-відпускної ціни. Отже, законодавством запроваджено чіткий та прозорий механізм ціноутворення, і навіть теоретично відсутні підстави вважати, що Позивач може здійснювати ціноутворення в інший спосіб, ніж прямо визначено законодавством.
Крім того, заявником зазначено, що 25.10.2025 внаслідок ракетного удару та наступної пожежі зазнав руйнувань Центральний аптечний склад Товариства по вул. Бориспільска, 9Ж у м. Києві: повністю знищені складські приміщення, значних пошкоджень завдано офісним приміщенням, знищені вся продукція та обладнання складу. Попередньо Товариство оцінює завдані збитки більше ніж на 4 млрд. гривень. Внаслідок зазначеної події вже порушена звичайна господарська діяльність Товариства і всі фінансові можливості спрямовуються Товариством на відновлення своєї діяльності. Незупинення виконання Рішення № 370-р, повністю зупинить діяльність Товариства та призведе до неможливості відновлення прав та законних інтересів після задоволення позову Товариства про визнання недійним Рішення № 370-р.
Враховуючи вищевикладене, заявник зазначає, що існують обґрунтовані підстави для застосування заходів забезпечення позову, передбачених статтями 136- 137 Господарського процесуального кодексу України, шляхом зупинення виконання Рішення АМКУ № 370-р до вирішення спору по суті.
До даної заяви про забезпечення позову поданої до позовної заяви заявником було долучено, в якості додатків копію: Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» станом на 06.10.2025; платіжної інструкції №78538 від 29.10.2025; рішення Антимонопольного комітету України від 23.10.2025 №697-р «Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31.07.2025 №370-р, таким, дія якого не зупиняється»; лист Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.2025 №11.1-29/2034/2-25; акту про пожежу від 26.10.2025.
У свою чергу, Антимонопольний комітет України заперечив проти заяви про забезпечення позову, зазначивши, що зупинення виконання Рішення № 370-р призведе до продовження Позивачем діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій), тобто Товариство продовжуватиме здійснювати протиправну поведінку без будь-яких наслідків, що шкодить в даному конкретному випадку суспільним інтересам, що несумісно із цілями забезпечення позову, які визначені ГПК України.
Разом з тим, Антимонопольний комітет України звертає увагу, що фінансові показники діяльності Товариства не свідчать, що виконання рішення може призвести до неплатоспроможності Товариства, доказів зворотного позивачем не надано.
Дослідивши викладені обставини, колегія суддів при вирішенні питання про забезпечення позову вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Необхідність зупинення виконання Рішення АМКУ від 31.07.2025 р. № 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» заявник обґрунтовує зокрема наявністю рішення АМКУ від 23.10.2025 697-р «Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370- р таким, дія якого не зупиняється».
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з метою захисту суспільних інтересів чи відвернення негативних або непоправних наслідків для суб'єктів господарювання органи Антимонопольного комітету України приймають рішення про визнання рішення, прийнятого відповідно до частини першої цієї статті, частини першої статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з: порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду. Рішення органу Антимонопольного комітету України, передбачене цією частиною, може бути прийняте за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи органів Антимонопольного комітету України. Таке рішення може прийматись як перед поданням відповідної заяви до господарського суду, так і після подання такої заяви, якщо господарським судом не зупинено дію рішення органу Антимонопольного комітету України, що оскаржується.
Водночас, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 5 статті 60 «Про захист економічної конкуренції» незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Суд звертає увагу, що положення статті 136 ГПК України передбачають можливість забезпечення позову не лише у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, але й у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У даній справі заява позивача спрямована саме на захист і поновлення своїх інтересів у спосіб, визначений законом, шляхом визнання недійсним рішення, яке, на його думку, порушує його права та обмежує здійснення його господарської діяльності.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю до вимог, для забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює господарський суд, зокрема, враховуючи співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, поза як це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Рішення суду безумовно має бути виконаним і що його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Відповідно до частини 8, 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу. Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
Пунктом 10 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи із наявності рішення АМКУ від 23.10.2025 697-р «Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370- р таким, дія якого не зупиняється» вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно з ч.5 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, а можливість їх застосування корелюється з приписами ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
За таких обставин, оцінюючи доводи та докази заявника за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи пов'язаність заходів забезпечення позову з його предметом, беручи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавити позивача ефективності обраного способу захисту та унеможливити поновлення його прав та інтересів у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог у даній справі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.
На переконання судової колегії, виключність даного випадку полягає у тому, що оскаржуваним рішенням АМКУ №370-р від 31.07.2025 зокрема накладено на Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» штраф у розмірі 2 432 403 190,00 грн, а в силу вимог законодавства та з урахуванням наявності рішення АМКУ від 23.10.2025 697-р «Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370- р таким, дія якого не зупиняється», вказаний штраф має бути сплачений позивачем у двомісячний строк з дня отримання оскарженого рішення АМКУ, натомість як в протилежному випадку відповідно до положень ч.ч. 8, 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» невиконання рішення АМКУ є підставою для видачі АМКУ наказу для примусового виконання.
Разом з цим, незастосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення АМКУ від 31.07.2025 № 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» може призвести до ускладнення поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки в межах цієї справи під час її розгляду по суті буде оцінюватись дійсність рішення АМКУ №370-р від 31.07.2025, натомість як наразі в позивача наявний обов'язок виконання такого рішення, зокрема й сплати штрафу в очевидно значному розмірі, водночас як дійсність такого рішення, яке підлягає виконанню, є предметом судового розгляду.
Тобто, у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення виконання оскаржуваного рішення АМКУ, може мати місце притягнення позивача до відповідальності (зокрема, шляхом сплати штрафу) до встановлення законності та правомірності Рішення АМКУ в межах даної судової справи.
Тому доводи позивача про неможливість поновлення його прав внаслідок невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного рішення суд вважає підставними та обґрунтованими, а обраний захід забезпечення позову - доцільним та необхідним для забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача у даному випадку, який суд вважає виключним, що є метою господарського судочинства.
За наведених умов обґрунтованою є необхідність зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у даній справі, що є тимчасовим заходом, спрямованим на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.
Відтак, за висновками судової колегії, судом першої інстанції не було враховано положення статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та неповно досліджено обставини справи.
Суд відхиляє доводи відповідача з приводу тотожності предмета позовних вимог у даній справі (визнання недійсним та скасування рішення в частині рішення Антимонопольного комітету України) та заходу забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення, з огляду на те, що це різні правові інститути.
Відповідно до ст 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Оскільки Законом України «Про захист економічної конкуренції» передбачено можливість зупинення дії рішення органу антимонопольного комітету на час його оскарження в суді, то це підтверджує можливість реалізації зупинення виконання рішення АМКУ як відповідного заходу забезпечення позову.
Зазначений вид забезпечення позову не скасовує чинність оскаржуваного рішення, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово зупиняє виконання оскаржуваних положень цього акту. Тобто - не в цілому, а саме в частині пунктів, перегляд яких є предметом оскарження у справі.
З огляду на вище наведене, забезпечення позову в спосіб зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України не відноситься до забороненого законом засобу захисту прав і свобод заявника.
Європейський Суд з Прав Людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що національне законодавство та нормативні акти мають гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані цією Конвенцією, а у питаннях що стосуються основоположних прав, надання дискреції органам виконавчої влади через необмежені повноваження було б несумісним з принципом верховенства права, саме тому межі втручання (дискреції) органу виконавчої влади не можуть бути абсолютними і повинні бути обмежені гарантіями невтручання в права особи та з цією метою врегулювано порядок реалізації такої компетенції (Рішення ЄСПЛ у справах «Котій проти України» (рішення від 05.06.2015) та «Зосимов проти України» (рішення від 07.07.
4. ВИСНОВКИ СУДУ:
Виходячи зі встановлених обставин справи, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання оскаржуваного рішення АМКУ, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки воно відповідає предмету позову та водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи.
Крім того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації Антимонопольного комітету України його контрольно-наглядових функцій після розгляду справи по суті.
Вжиття заходів забезпечення позову про зупинення виконання рішення не скасовує чинність останнього, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово зупиняє виконання цього рішення, зокрема щодо сплати штрафу, розмір якого є очевидно значним та матиме суттєвий вплив на господарську діяльність позивача, до вирішення спору по суті.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Враховуючи встановлені обставини, судова колегія вбачає наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у справі.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, наведених учасниками справи
Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо ненадання належної оцінки судом першої інстанції при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову доводам позивача, наведених в обґрунтування заяви про забезпечення позову.
Відтак, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про відмову в забезпеченні позову в даній справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права та з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/11233/25 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання Рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у справі.
Відтак, апеляційна скарга Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/11233/25 підлягає задоволенню.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/11233/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/11233/25 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким заяву Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/11233/25 задовольнити.
4. Зупинити виконання рішення Антимонопольного комітету України від 31.07.2025 370-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до моменту набрання законної сили рішення господарського суду у справі.
5. Стягувач: Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 18а; код ЄДРПОУ 21642228).
6. Боржник: Антимонопольний комітет України (03035, м. Київ, вулиця Митрополита Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767).
7. Постанова є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її ухвалення незалежно від її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили, тобто до 16.12.2028.
8. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/11233/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.12.2025.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді О.М. Сибіга
Г.А. Кравчук