вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" грудня 2025 р. Справа№ 910/5335/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Станіка С.Р.
Сотнікова С.В.
за участі секретаря Вага В.В.
та за участю представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" та Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.07.2025 (дата складання та підписання повного тексту ухвали 28.07.2025)
за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 676 350, 04 грн
у справі № 910/5335/21 (суддя Стасюк С.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс"
до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна"
про банкрутство,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 липня 2025 у справі №910/5335/21 заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 676 350, 04 грн задоволено.
Визнано кредиторські вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") на суму 1 676 350, 04 грн - вимоги четвертої черги.
Зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Шимана Є.О. включити кредиторські вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на суму 1 676 350, 04 грн до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (далі - Боржник, ПрАТ "Енергополь-Україна").
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" (далі - ТОВ "КУА "Імідж Фінанс") та ПрАТ "Енергополь-Україна" подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати оскаржувану ухвалу від 17.07.2025 та ухвалити нову ухвалу, якою Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" відмовити у визнанні кредитором боржника на суму 1 688 673,87грн.
Апеляційні скарги ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" та ПрАТ "Енергополь-Україна" мотивовані тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом було надано оцінку доказам, у долученні яких було відмовлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 і при новому розгляді справи судом не вирішувалось питання щодо їх прийняття; суд першої інстанції не встановив достеменно, хто саме був споживачем послуг у спірний період, оскільки у спірних об'єктах споживачами комунальних послуг у спірний період вже були особи, які мали право власності на них, або придбали майнові права на них, або користувались відповідною послугою, користуючись такими об'єктами, як службовим житлом, а не Боржник; судом не з'ясовано, чи дійсно ПрАТ "Енергополь-Україна" є належним боржником за зобов'язаннями, вказаними КП "Київтеплоенерго" в його заяві про визнання кредиторських вимог, оскільки останнє не довело, що у спірний період спірними об'єктами володіло та споживало відповідні комунальні послуги в них саме ПрАТ "Енергополь-Україна", як не доведено, що між Боржником, як індивідуальним споживачем, та цедентом - АТ "К.ЕНЕРГО" було укладено відповідні договори про надання житлово-комунальної послуги у спірних об'єктах; суд першої інстанції при новому розгляді цієї справи взагалі не надав оцінки заяві ПрАТ "Ененргополь-Україна" про застосування строку позовної давності, який почався не з моменту укладення Договору цесії, а з моменту виникнення боргу по кожному з об'єктів; апелянти зазначають про необхідність проведення судової експертизи щодо правильного підрахунку суми боргу, періоду його виникнення (з огляду на застосування строків позовної давності) та щодо осіб, відповідальних за його виникнення, про що направлять відповідну заяву.
Також у апеляційних скаргах заявлені клопотання поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи завірених копій Договору №00030013 від 10.09.2016, укладеного між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Київська комунальна компанія" про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення з додатками.
Розгляд апеляційних скарги ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" та ПрАТ "Енергополь-Україна" було об'єднано у одне апеляційне провадження.
КП "Київтеплоенерго" подало відзиви на апеляційні скарги, у яких просить відмовити у їх задоволенні та залишити оскаржувану ухвалу без змін, оскільки докази не були подані при первісному розгляді заяви з поважних причин (знищення будівлі внаслідок ракетного обстрілу), а Верховний Суд в постанові від 15.05.2025, направляючи справу на новий розгляд, вказав про необґрунтоване відхилення клопотання про долучення цих доказів; у матеріалах справи є всі докази, що підтверджують право власності ПрАТ "Енергополь-Україна" на квартири (перелік яких наведений кредитором) за адресою Кондратюка, 3, 5, 7, в місті Києві; доданий апелянтами до апеляційної Договір №00030013 не має жодного відношення до правовідносин, які виникли між ПрАТ "Енергополь-Україна" та КП "Київтеплоенерго" в частині грошових вимог у цій справі, оригінал зазначеного договору відсутній, поважної причини для поновлення строку надання цього доказу апелянти не навели, відтак, долучати цей документ до матеріалів справи немає жодної підстави; грошові вимоги КП "Київтеплоенерго" до ПрАТ "Енергополь-Україна" та обов'язок Боржника їх виконати обґрунтовані укладеним АТ "К.ЕНЕРГО" та КП "Київтеплоенерго" Договором про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18 від 11.10.2018, а у період з травня 2018 по липень 2021 року комунальні послуги Боржнику надавалися КП "Київтеплоенерго"; в матеріалах справи є повідомлення розпорядника майна - арбітражного керуючого ПрАТ "Енергополь-Україна" Шимана Є.О. від 14.07.2025, в якому вимога КП "Київтеплоенерго" визнана в повному обсязі на суму 1 676 350,04 грн і заява про застосування строку позовної давності не подана, тому відсутні підстави для його застосування.
ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" подало відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів КП "Київтеплоенерго", посилаючись на продаж частини квартир, покази лічильників, листи щодо проведення перерахунків тощо.
Також заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів - адвокатського запиту від 10.08.2025, листа ПрАТ "Енергополь-Україна" від 19.08.2025 з додатками, листа ТОВ "Київська Комунальна Компанія" від 19.08.2025 з додатком.
Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів всіх учасників процесу.
У судове засіданні з'явились представники: від ПрАТ "Енергополь-Україна" - арбітражний керуючий Ткаченко Д.В., від ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" - Кузьмічов О.Д., від КП "Київтеплоенерго" - Янчук А.З., від ТОВ "Будакс" - Кальна О.П., від ТОВ "КУА "Діалог Плюс" - Ларіонова О.О., від ТОВ "Всходні Інвест" - Архіпов О.Ю., від ОСОБА_1 - Оплачко В.О.
Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи.
За клопотанням учасників процесу судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.
Представник ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційних скаргах, та просив їх задовольнити.
Представник ПрАТ "Енергополь-Україна" у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційних скаргах, та просив їх задовольнити.
Представник КП "Київтеплоенерго" у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційних скарг з підстав, викладених у відзивах.
Представники ТОВ "Будакс", ТОВ "КУА "Діалог Плюс", ТОВ "Всходні Інвест" та ОСОБА_1 у судовому засіданні просили задовольнити апеляційні скарги.
Щодо доказів, які подані обома апелянтами разом з апеляційними скаргами, а також ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" разом відповіддю на відзив, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з апеляційними скаргами ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" та ПрАТ "Енергополь-Україна" подані фотографії Договору №00030013 від 10.09.2016, укладеного між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Київська комунальна компанія" про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення з додатками, а разом з відповіддю на відзив ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" надані копії адвокатського запиту від 10.08.2025, листа ПрАТ "Енергополь-Україна" від 19.08.2025 з додатками, листа ТОВ "Київська Комунальна Компанія" від 19.08.2025 з додатком.
Однак, апелянтами не надано доказів неможливості своєчасного подання до суду першої інстанції Договору №00030013 від 10.09.2016 з причин, що об'єктивно не залежали від них, а також в порушення ч.5 ст. 91 ГПК України не зазначено про наявність у них або іншої особи оригіналу вказаного письмового доказу.
Щодо адвокатського запиту від 10.08.2025 та листів від 19.08.2025, то вказані докази складені після прийняття оскаржуваної ухвали від 17.07.2025, проте така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття ухвали суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів.
Враховуючи викладене, надані апелянтами докази не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, які стосуються кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго", розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на розгляді Господарського суду міста Києва (суддя Яковенко А.В.) перебуває справа № 910/5335/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна". Відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 62798043,30 грн. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 3859508,90 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна". Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" за номером 66963 від 3007.2021р. Призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1747 від 05.11.2015). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 11.10.2021 р.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 у справі № 910/5335/21 залишено без задоволення; апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" задоволено частково; ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2021 в частині визнаних вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3859508,90грн у справі №910/5335/21 змінено, визнано вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до ПрАТ "Енергополь-Україна" в розмірі 3027664,25 грн.
Постановою Верховного суду від 16.08.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 скасовано в частині рішення про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" в розмірі 3859508,90 грн; ухвалено в цій частині нове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" залишено без розгляду; постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у справі №910/5335/21 змінено у мотивувальній частині щодо підстав відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Всходні Інвест", виклавши її у редакції цієї постанови. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 1 741 431,22 грн (з урахуванням заяви про уточнення грошових вимог).
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 визнано кредиторами у справі № 910/5335/21 по відношенню до боржника, у тому числі, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами на суму 57 297,35 грн, з яких 4 540,00 грн - перша черга, 52 757,35 грн - четверта черга.
Також вказаною ухвалою відмовлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у визнанні кредитором боржника на суму 1 688 673, 87 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги КП "Київтеплоенерго" та залишено без змін вказану ухвалу в частині розгляду кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго".
Постановою Верховного Суду від 15.05.2025 касаційну скаргу КП "Київтеплоенерго" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі №910/5335/21 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго" на суму 1676350,04 грн скасовано. Справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 у справі №910/5335/21 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишено без змін.
Верховний Суд, направляючи справу №910/5335/21 на новий розгляд в частині вимог КП "Київтеплоенерго" на суму 1 676 350,04 грн, у своїй постанові вказав:
"59. Крім того, господарський суд першої інстанції відхилив грошові вимоги Заявника в частині заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожиті у квартирах, розташованих за адресами: м. Київ, вул. Кондратюка, 3 (квартири 148-696), 5 (квартири 199-694), 7 (квартири 110-727), з підстав відсутності в матеріалах справи доказів того, що Боржник є власником перелічених квартир та, відповідно, споживачем у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", згідно з положеннями пунктів 6, 9 частини 1 статті 1 якого індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
68. З огляду на таке, відмовляючи у визнанні грошових вимог Заявника в частині заборгованості за комунальні послуги саме з підстав відсутності доказів належності відповідних квартир Боржнику, господарським судам необхідно було взяти до уваги, зокрема, результати проведеної розпорядником майна Боржника інвентаризації його майна щодо наявності / відсутності відомостей про певні права Боржника щодо відповідного майна, підстав та моменту їх набуття / відчуження. Однак господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду Заяви не з'ясували обставини щодо виявлення розпорядником майна на виконання вимог частини 3 статті 44 КУзПБ певного майна Боржника, зокрема, наявності / відсутності в його складі відповідних квартир.
71. Втім, у цій справі Заявник, звертаючись до господарського суду, окрім Договору відступлення, додав до Заяви також низку документів, які, на його думку, підтверджують його грошові вимоги до Боржника, але такі докази не отримали належної правової оцінки судів внаслідок передчасного висновку про відсутність підстав вважати Боржника споживачем комунальних послуг у відповідних квартирах.
72. Отже, господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи не дотримались вимог статей 74, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв'язку з чим неправильно застосували норми матеріального права, не врахувавши висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду.
76. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.".
Згідно приписів частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 прийнято справу №910/5335/21 в частині розгляду заяви КП "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 676 350, 04 грн до провадження судді Стасюка С.В.. Призначено судове засідання з метою розгляду заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника на 17.07.2025.
11.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на виконання вимог суду надійшли пояснення у справі.
14.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", а у судовому засіданні 17.07.2025 розпорядник майна повідомив про визнання кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго" в повному обсязі.
За наслідками нового розгляду заяви КП "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 676 350, 04 грн суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 17.07.2025 прийшов до висновку, що вказані вимоги підлягають визнанню у заявленій сумі та відносяться до вимог четвертої черги.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго" на суму 1 676 350,04 грн з огляду на наступне.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи визначаються нормами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно визначень, наведених у статті 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.
Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
У попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14-01/1494));
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17).
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами.
Як вірно встановив суд першої інстанції та вбачається із поданої КП "Київтеплоенерго" заяви, заявлені кредитором вимоги на суму 1 676 350,04 грн мотивовані тим, що 11.10.2018 між КП "Київтеплоенерго" і ПАТ "Київенерго" (перейменоване у АТ "К.Енерго") укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 (далі - Договір цесії), за умовами якого Заявник набув право вимоги до Боржника заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі - комунальні послуги), яка виникла до 01.05.2018 та не оплачена на день укладення Договору цесії, а саме:
- за спожиті комунальні послуги у квартирах, розташованих за адресою: м.Київ, вул. Кондратюка, 7, вимоги становлять 439926,37 грн, з яких 114983,69грн боргу за послуги з централізованого опалення та 1790,68 грн боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником до 01.05.2018, 20313,00 грн інфляційної складової боргу та 9613,99грн 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих до 01.05.2018, 148637,41 грн боргу за послуги з централізованого опалення та 99491,26 грн боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником після 01.05.2018, 30809,07 грн інфляційної складової боргу та 14287,27 грн - 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих після 01.05.2018;
- за спожиті комунальні послуги у квартирах, розташованих за адресою: м.Київ, вул. Кондратюка, 5, грошові вимоги становлять 724602,93 грн, з яких 69825,69 грн боргу за послуги з централізованого опалення та 3,22 грн боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником до 01.05.2018, 12150,23 грн інфляційної складової боргу та 5761,28 грн - 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих до 01.05.2018, 533956,61 грн боргу за послуги з централізованого опалення та 49067,16 грн боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником після 01.05.2018, 40286,30 грн інфляційної складової боргу та 13552,44 грн 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих після 01.05.2018;
- за спожиті комунальні послуги у квартирах за адресою: м. Київ, вул.Кондратюка, 3, грошові вимоги становлять 511820,74 грн, з яких 119107,82 грн боргу за послуги з централізованого опалення та 8344,23 грн боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником до 01.05.2018, 22176,67 грн. інфляційної складової боргу та 10481,80 грн 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих до 01.05.2018, 254444,16 грн боргу за послуги з централізованого опалення та 45112,12 грн боргу за послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником після 01.05.2018, 37074,93 грн інфляційної складової боргу та 15079,01 грн 3% річних, нарахованих за несплату комунальних послуг, спожитих після 01.05.2018.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001, майно, яке раніше використовувалось АТ "К.ЕНЕРГО" для виробництва теплової енергії, було повернуте виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) відповідно до актів приймання-передавання від 30.04.2018 та 31.07.2018 та у подальшому було закріплене за КП "Київтеплоенерго" на праві господарського відання відповідно до пунктів 5 та 6 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" та наказу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.05.2018 №224 із доповненнями, внесеними наказом Департаменту комунальної власності м. Києва від 01.08.2018 № 370 "Про внесення змін до наказу Департаменту комунальної власності м. Києва від 4 травня 2018 року №224 "Про закріплення основних засобів за комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"".
Зазначені зміни постачальника теплової енергії та зміни у локальному законодавстві потягли за собою укладення Мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18, укладеної напередодні опалювального сезону на умовах спільних поступок між НАК "Нафтогаз України", КП "Київтеплоенерго" та ПАТ "Київенерго" (перейменовано у АТ "К.ЕНЕРГО"), та з метою забезпечення безперебійного та безперервного надання послуг з постачання теплової енергії споживачам міста Києва, між АТ "К.ЕНЕРГО" та КП "Київтеплоенерго" було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18, за яким КП "Київтеплоенерго" набуло право вимоги до ПрАТ "Енергополь-Україна" щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надані Боржнику до 01.05.2018 за адресою: м. Київ, вул. Кондратюка, будинки 7, 5, 3, за особовими рахунками вказаними в додатках № 1, 2 до Договору цесії № 602-18.
Відповідно до Додатків № 1 та № 2 до Договору цесії КП "Київтеплоенерго" прийняло право вимоги заборгованості до боржників по 393175 особовим рахункам загальною сумою 1 818 662 617,96 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За загальним правилом, встановленим у ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правових позиції Верховного Суду, викладених у постановах від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, від 11.09.2018 року у справі № 910/7320/17, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
Положеннями статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №910/10963/19, викладена правова позиція відповідно до якої "доказом переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов'язанні, а не документи, що засвідчують права, які передаються". Ні положення ст. 512 ЦК України, ні положення ст. 517 цього ж Кодексу не пов'язують факт виникнення у нового кредитора прав вимоги у зобов'язанні з передачею документів, які засвідчують право вимоги, що передається, і так само не містять зобов'язань первісного кредитора передавати новому кредиторові оригінали таких документів.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання п. 3.1.1 Договору цесії КП "Київтеплоенерго" отримало базу даних ПК "УніванТермал" від АТ "К.ЕНЕРГО" за актом від 11.10.2018 № 23 приймання-передавання фізичного носія/пристрою зберігання інформації, на якому записані файли баз даних білінгових систем ПК "БіТеК" та ПК "Уніван-Термал" (зовнішній жосткий диск, USB носій в кількості 1 шт., електронна версія бази даних ПК "Уніван - Термал"). Зазначені білінгові система - це сертифікована автоматизована система обліку наданих послуг, що являє собою програмно-апаратний комплекс Оператора, призначений для кількісного і вартісного обліку наданих Абонентам Послуг.
ПрАТ "Енергополь-Україна" (Боржник) є забудовником житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом на вул. Юрія Кондратюка, 1 в Оболонському районі м.Києва, в якому запроектовано 4 багатоповерхових будинки, та присвоєно поштові адреси, а саме: будинок №1 вул. Кондратюка, 7; будинок №2 вул.Кондратюка, 5; будинок №3 вул. Кондратюка, 3; будинок №4 вул.Кондратюка,1.
Вказані факти боржником та розпорядником майна не заперечуються та не спростовуються.
Також з наданих КП "Київтеплоенерго" доказів, як вірно встановив суд першої інстанції, вбачається, що ПрАТ "Енергополь-Україна" у спірний період було власником квартир за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 7: №№110, 144, 157, 171, 178, 185, 192, 206, 213, 220, 227, 234, 247, 262, 276, 283, 304, 311, 326, 330, 361, 367, 376, 381, 389, 391, 396, 406, 412, 413, 423, 424, 426, 435, 438, 445, 446, 450, 460, 465, 469, 470, 473, 474, 475, 478, 479, 480, 483, 484, 489, 490, 494, 495, 500, 506, 516, 518, 520, 521, 522, 523, 524, 528, 529, 532, 533, 538, 539, 718, 719, 72, за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 5: №№ 199, 309, 310, 314, 315, 425, 531, 540, 544, 576, 690, 693, 694 та за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 3: №№ 148, 157, 164, 171, 179, 199, 206, 213, 227, 230, 248, 279, 283, 286, 304, 309, 311, 315, 425, 531, 535, 540, 544, 547, 554, 590, 627, 690, 694, 695, 696, на підтвердження чого вказаним кредитором листами від 31.05.2024 №№ 4/05.3/7042 та від 05.06.2024 № 4/05.3/7217 було подано суду наступні документи, зокрема: лист Боржника від 23 травня 2023 року № бн з додатками, копії договорів про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до групи житлових приміщень суб'єкту господарювання з додатками; акти огляду та прийому-передачі квартир; договори купівлі-продажу квартир; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартир; інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкту нерухомого майна4 свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Доводи апелянтів про те, що вказані докази були подані з порушенням встановлених строків і не підлягають врахуванню, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки заявник зазначав, що не мав можливості вчасно долучити відповідні докази з поважних причин, оскільки 10.10.20222 в приміщенні, в якому перебував структурний підрозділ СП "Енергозбут" КП "Київтеплоенерго" за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 83/53, внаслідок вчиненого збройними силами РФ ракетного обстрілу відбулася руйнація та знищення майна, доступ до відповідного приміщення став неможливим і як наслідок, документообіг у структурному підрозділі Заявника СП "Енергозбут" був порушений. На підтвердження вказаних обставин КП "Київтеплоенерго" послалось на постанову Служби безпеки України від 06.12.2022 про залучення його в статусі потерпілого в кримінальному провадженні №22022101110000405, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.11.2022, а також послався на неможливість вчасного та ефективного опрацювання документів через звільнення працівників, численні планові та екстрені відключення світла.
Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, у своїй постанові вказав, що апеляційний господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання Заявника, яке стосується дослідження доказів та встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Отже, суд першої інстанції, з врахуванням вказаних вказівок Верховного Суду, обґрунтовано дослідив надані КП "Київтеплоенерго" докази в підтвердження його кредиторських вимог.
Більш того, у поданому 14.07.2025 повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог розпорядником майна визнано вимоги КП "Київтеплоенерго" в повному обсязі на суму 1 676 350, 04 грн.
Згідно ст. 876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Окрім цього, відповідно до ст. 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва - це фізична чи юридична особа, яка має у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.
Частинами 5, 9, 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі сертифіката. Зареєстрований сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії та оформлення права власності на такий об'єкт.
Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що ПрАТ "Енергополь-Україна" на час спірних правовідносин був власником об'єктів соціально-побутового, торговельного призначення та підземного паркінга на вул. Юрія Кондратюка, 1 в Оболонському районі м. Києва, в якому запроектовано 4 багатоповерхових будинки, яким були присвоєно поштові адреси, а саме: Будинок № 1 вул. Кондратюка, 7; Будинок № 2 вул. Кондратюка, 5; Будинок № 3 вул. Кондратюка, 3; Будинок № 4 вул. Кондратюка, 1, зокрема 116 квартир за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 7 : № № 110, 144, 157, 171, 178, 185, 192, 206, 213, 220, 227, 234, 247, 262, 276, 283, 304, 311, 326, 330, 361, 367, 376, 381, 389, 391, 396, 406, 412, 413, 423, 424, 426, 435, 438, 445, 446, 450, 460, 465, 469, 470, 473, 474, 475, 478, 479, 480, 483, 484, 489, 490, 494, 495, 500, 506, 516, 518, 520, 521, 522, 523, 524, 528, 529, 532, 533, 538, 539, 718, 719, 72, за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 5: №№ 199, 309, 310, 314, 315, 425, 531, 540, 544, 576, 690, 693, 694 та за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 3: №№ 148, 157, 164, 171, 179, 199, 206, 213, 227, 230, 248, 279, 283, 286, 304, 309, 311, 315, 425, 531, 535, 540, 544, 547, 554, 590, 627, 690, 694, 695, 696.
Крім цього, щодо листа від 23 травня 2023 року №бн, підписаного директором ПрАТ "Енергополь-Україна" О.Грабенко, то КП "Київтеплоенерго" зазначено, що Директор ПрАТ "Енергополь-Україна" О. Грабенко визнає факт, що квартири, які зазначені у заяві Кредитора від 28.08.2021 № 30/7/3/1352, належать або належали на праві власності ПрАТ "Енергополь-Україна". До зазначеного листа Боржником було додано відповідні докази: копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, договорів купівлі-продажу квартир, акта приймання-передачі квартир за адресами: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 7, вул. Юрія Кондратюка, 5 та вул. Юрія Кондратюка, 3. Зазначені документи підтверджують, що Боржник, як власник вище перерахованих квартир, укладав договори купівлі-продажу. Відтак, листом Боржника від 23 травня 2023 року бн, який є відповіддю на заяву КП "Київтеплоенерго" про грошові вимоги КП "Київтеплоенерго", визнані грошові вимоги Кредитора у справі № 910/5335/21, але із застереженням, що під час підготовки Заяви про визнання грошових вимог Кредитором були допущені арифметичні помилки, які підлягають уточненню. У зв'язку з чим, Боржник запропонував Кредитору провести звірку заборгованості, яка виникла за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Тобто, Боржник не заперечував факт існування заборгованості, але сумнівався у її розмірі, враховуючи факти відчуження окремих квартир.
Акти звіряння взаєморозрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води та за послуги з централізованого опалення за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 (далі - Договір цесії № 602-18), яка виникла до 01.05.2018 за адресою: м. Київ, вул.Кондратюка, будинки 7, 5, 3, також акти звіряння за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання теплової енергії, спожиті Боржником після 01.05.2018 за адресою: м. Київ, вул.Кондратюка, будинки 7, 5, 3, були вручені представнику Боржника під підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що частина квартир у побудованих Боржником будинках досі залишається у його власності, про що розпоряднику майна достеменно відомо, оскільки під час здійснення, на виконання ч. 3 ст. 44 КУзПБ, у 2021 році інвентаризації майна Боржника та аналізу його фінансово - господарської діяльності, розпорядником майна отримано Інформаційну довідку від 08.11.2021 № 283410695 з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, яка підтверджує право власності Боржника на квартири.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, а відповідно до приписів статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні.
До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
КП "Київтеплоенерго" наголошувало на тому, що ним враховано усі наявні на день звернення до суду документи про відчуження ПрАТ "Енергополь-Україна" квартир, по яким Кредитором заявлені грошові вимоги через несплату комунальних послуг, що підтверджується наданим розрахунком.
Щодо посилань апелянтів на пропуск КП "Київтеплоенерго" строку позовної давності, то суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
За приписами статей 256, 257, 262 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Згідно частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Однак, у матеріалах справи наявне повідомлення розпорядника майна - арбітражного керуючого ПрАТ "Енергополь-Україна" Шимана Є.О. від 14.07.2025, у якому вимога КП "Київтеплоенерго" до ПрАТ "Енергополь-Україна" визнана в повному обсязі на суму 1 676 350,04 грн і заява про застосування строку позовної давності щодо цієї вимоги боржником не подавалась, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави вирішувати питання щодо застосування позовної давності.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши докази у справі щодо кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго" в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, виконавши вказівки, які містяться у постанові Верховного Суду, апеляційний господарський суд вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що заява КП "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до Боржника у розмірі 1 676 350,04 грн підлягає задоволенню, а вказані кредиторські вимоги підлягають визнанню з віднесенням їх до четвертої черги вимог кредиторів.
Таким чином, доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування чи зміни ухвали господарського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, в частині розгляду кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго", повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва щодо розгляду кредиторських вимог КП "Київтеплоенерго" законна та обґрунтована, отже, підстави для її скасування чи зміни в цій частині відсутні, тому апеляційні скарги ТОВ "КУА "Імідж Фінанс" та ПрАТ "Енергополь-Україна" не підлягають задоволенню.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційних скарг, покладаються на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" та Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 липня 2025 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повна постанова складена 17.12.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді С.Р. Станік
С.В. Сотніков