вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" грудня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/13244/23 (910/12103/23)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.12.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" (процесуальним правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш") на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 (повний текст складено 10.03.2025)
у справі №910/13244/23(910/12103/23) (суддя Омельченко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп"
про стягнення 705 700,35 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем"
про стягнення 367 202,98 грн
у межах справи № 910/13244/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем"
про банкрутство
Рух справи та зміст позовних вимог за первісним позовом
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Машинері" (ідентифікаційний код: 37696993) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" (ідентифікаційний код: 39528504) про банкрутство.
Ухвалою суду від 13.11.2023 постановлено передати справу № 910/12103/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" про стягнення 705 700,35 грн, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" про стягнення 367 202,98 грн за виключною підсудністю до Господарському суді міста Києва в межах справи № 910/13244/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем".
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський вентиляційний завод" (після зміни назви - ТОВ "Монтаж вентиляційних систем") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Ель-Сел Груп" коштів в сумі 705 700,35 грн, а саме : 454 545 грн штрафу, 248 070,05 грн збитків та 3 085,30 грн неустойки, нарахованих за порушення зобов'язання за укладеним сторонами договором поставки від 02.12.2021 № 378/21.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.12.2021 ТОВ "Ель-Сел Груп" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський вентиляційний завод" уклали Договір поставки, відповідно до якого ТОВ "Ель-Сел Груп" (постачальник) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити (передати у власність) лазерний верстат LF 3015 GCR 2000 Вт 1PG у кількості 1 штука за ціною 3 030 300 грн, в тому числі ПДВ 505 050 грн, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський вентиляційний завод" (покупець) зобов'язалося своєчасно прийняти та оплатити обладнання. Однак, при проведенні огляду та діагностики Лазерного верстату, серійний номер 42610, виробник CWE1KE TECH CO., LTD у складі колегії працівників постачальника було виявлено, що лазерне джерело несправне та було вирішено лазерне джерело повернути до виробника, про що було складено акт виявлених дефектів від 19.07.2022. На думку позивача, відповідач визнав факт гарантійного випадку, оскільки ТОВ "Ель-Сел Груп" забрало обладнання на гарантійний ремонт. Стверджує, що 19.07.2022 відповідачем складено акт виявлених дефектів (висновок комісії: джерело повернути до виробника) та акт приймання - передачі на гарантійну заміну (ремонт). Однак, відповідач відмовився терміново організувати відправку якісного лазерного джерела за допомогою авіа-доставки з урахуванням готовності позивача компенсувати різницю вартості доставки між доставкою морем та авіа-доставкою. Позивач вбачає в таких діях навмисне затягування ремонту обладнання (коротке замикання всередині джерела), яке є вкрай необхідним для діяльності Заводу. Зазначає, що його поломка призвела до повної дестабілізації роботи позивача більш ніж на півроку. Тому, відповідно до пунктів 4.2 та 4.9 Договору позивачем нараховано відповідачу 4 545 грн штрафу та 3 085,30 грн неустойки. Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю Лазерного верстату він був змушений звернутися до третіх осіб для надання послуг з лазерної порізки металу та поніс додаткові витрати у сумі 248 070,05 грн, які просить суд стягнути з відповідача як збитки.
Короткий зміст заперечень проти первісного позову
ТОВ "Ель-Сел Груп" подало суду відзив на позовну заяву, в якому частково визнало позовні вимоги щодо стягнення 3 085,30 грн неустойки за Договором. Щодо стягнення 54 545 грн штрафу та 248 070,05 грн збитків відповідач заперечує, вважає вказані вимоги безпідставними з огляду на те, що відповідачем у своїй відповіді на претензію позивача із зустрічними вимогами від 12.06.2023 не заперечувався факт обставин непереборної сили, а саме: введення воєнного стану в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Відповідач зазначив, що вказані непереборні обставини спричинили зміни логістичних маршрутів, що унеможливило належне і своєчасне виконання ТОВ "Ель-Сел Груп" пункту 2.1 Договору, а саме: своєчасну поставку лазерного верстату.
Короткий зміст вимог за зустрічним позовом
ТОВ "Ель-Сел Груп" подало суду зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський вентиляційний завод" про стягнення 367 202,98 грн, а саме : 128 464,14 грн оплати вартості обладнання за Договором станом на 04.09.2023; 33 753,47 грн пені та 204 985,37 грн штрафу, нарахованих за порушення зобов'язання за Договором.
Зустрічний позов мотивований тим, що після проведення пуско-налагоджувальних робіт від покупця надійшло звернення 18.07.2022 про вихід з ладу (поломки) частини Лазерного верстату, а саме лазерного джерела. 19.07.2022 технічними спеціалістами постачальника здійснено виїзд за місцезнаходженням Лазерного верстату, складено відповідний акт, а також вилучено лазерне джерело для встановлення причини поломки, а також його гарантійного ремонту заводом-виробником. Позивач за зустрічним позовом вважає, що вказані факти встановлюють виконання постачальником своїх зобов'язань, а також початок настання терміну виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати вартості Лазерного верстату (06.07.2022), кінцевий термін виконання умов підпункту 3.3.4 пункту 3.3 Договору - 08.07.2022 включно. Зазначає, що за порушення умов пунктів 4.6 та 4.7 Договору ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" має сплатити ТОВ "Ель-Сел Груп" 33 753,47 грн пені та 204 985,37 грн штрафу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" у задоволенні клопотання про призначення електротехнічної експертизи у справі; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" про стягнення коштів в сумі 705 700,35 грн; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" у задоволенні зустрічних позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" про стягнення коштів 367 202,98 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом мотивовано тим, що судом не встановлено порушень зобов'язання за Договором поставки, адже як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем ТОВ "Монтаж вентиляційних систем", відповідачем було здійснено ремонт обладнання.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом мотивовано тим, що внаслідок неодноразової поломки обладнання - лазерного джерела та його ремонтних робіт, пуско-налагоджувальні роботи з кінцевим результатом належного функціонування обладнання виконані не були. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що з боку ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" відсутні порушення щодо несвоєчасного здійснення оплати згідно з умовами договору, тому підстави для задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" (ідентифікаційний код 41257633) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" (ідентифікаційний код 39528504) про стягнення коштів 367 202,98 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем", звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення Господарського суду м. Києва від 17 лютого 2025 року по справі №910/11428/22- скасувати частково в частині відмови в задоволенні первісного позову; ухвалити нове рішення по справі №910/13244/23 (910/12103/23), яким позовні вимоги ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" до ТОВ "Ель-Сел Груп" задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в оскаржуваній частині, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Скаржник зазначав, що судом першої інстанції в рішенні в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом не враховано наступного:
- суд не звернув ніякої уваги, на те, що згідно договору поставки, а саме додатків №1 «Специфікація» та №2 «Технічна специфікація», погоджений товар, а саме лазерне джерело, зазначено, як IPG, Німеччина, в той час, доставлено товар лазерний верстат виробництва GWEIKE TECH CO., LTD, Китай, тобто присутня невідповідність обладнання параметрам і комплектації згідно додатку №2 Договору, за що по Договору прямо передбачено штрафна санкція, в розмірі 15% від самої вартості обладнання згідно п. 4.9. Договору, тобто судом першої інстанції не встановлена суттєва обставина, що мала значення для вирішення справи та прийняття рішення;
- саме із за неналежного виконання своїх зобов'язань відповідачем, поставки неналежної якості лазерного джерела, яке не відповідає технічний специфікації, позивач поніс збитки, а також не отримав товар належної якості;
- після доставки лазерного джерела влітку 2022 року, було проведено огляд та діагностики Лазерного верстату LF 3015 GCR 2кВт, серійний номер 42610, виробник CWEIKE TECH CO., LTD було виявлено, що Лазерне джерело несправне. У складі колегії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (працівників Відповідача) було вирішено Лазерне джерело повернути до виробника;
- про дану обставину було складено Акт виявлених дефектів від 19.07.2022, після чого працівники Відповідача забрали Лазерне джерело для заміни;
- отже, дані обставини свідчать про факт визнання гарантійного випадку, оскільки Обладнання забрали на гарантійний ремонт; така можливість існує тільки за умови правильної експлуатації і дотримання техніки установки, що знайшло підтвердження в Акті виявлених дефектів від 19.07.2022 (заключення комісії: джерело повернути до виробника), а також в Акті прийому - передачі на гарантійну заміну (ремонт) від 19.07.2022;
- відповідно до пунктів 4.2 та 4.9 Договору позивачем обгрунтовано нараховано відповідачу 454 545 грн штрафу та 3 085,30 грн неустойки;
- у зв'язку з відсутністю Лазерного верстату, позивач був змушений звернутися до третіх осіб для надання послуг з лазерної порізки металу та поніс додаткові витрати у сумі 248 070,05 грн, які є збитками.
16.12.2025 від скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшла промова у судових дебатах.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
10.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги - відмовити, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - залишити без змін, посилаючись на те, що:
- поломка лазерного джерела як частини Обладнання виника в зв'язку з діями відповідальних осіб позивача - монтаж позивачем своєї електрощитової, що призвело до виходу з ладу лазерного джерела та підтвержується відповідним висновком завода-виробника Обладнання;
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованих та правомірних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Короткий зміст заперечень на відзив на апеляційну скаргу
17.06.2025 від Товариства з скаржника через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких скаржник наголошував на наступному:
- у своєму відзиві відповідач не спростовує факт поставки обладнання іншого виробника та іншої країни походження;
- саме у Технічній специфікації встановлено вимоги до країни виробника відповідних комплектуючих обладнання, тобто теперішній час, враховуючи інформацію, яку зазначено у відзиві, взагалі можна тільки припускати із яких комплектуючих вироблено поставлене обладнання, та підтверджує у черговий раз і факт його систематичної поломки, а отже, застосування позивачем санкцій до відповідача згідно з п.п. 4.9. Договору в повному обсязі відповідає положенням останнього;
- документально наявними у справі доказами підтверджується факт відсутності ремонту обладнання;
- у своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач не надав жодного аргументу, не підтвердив жодним належним та допустимим доказом свої висновки відносно позиції скаржника та справи в цілому;
- позивач за первісним позовом був вимушений залучати для надання послуг з лазерної порізки металу компанії, що надають такі послуги, у зв'язку з чим понесло додаткові витрати (збитки) у розмірі 248 070,05 грн., що також підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 апеляційну скаргу у справі №910/13244/23 (910/12103/23) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи №910/13244/23 (910/12103/23).
24.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи №910/13244/23 (910/12103/23).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" на рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2025 у справі №910/13244/23 (910/12103/23) - залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 (повний текст рішення підписано 10.03.2025) у справі № 910/13244/23 (910/12103/23) - задоволено. Поновлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 (повний текст рішення підписано 10.03.2025) у справі № 910/13244/23 (910/12103/23) та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13244/23 (910/12103/23) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025, розгляд справи призначено на 08.07.2025.
02.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво), в якому заявник з посиланням на приписи ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України, просив замінити скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш". Заява мотивована тим, що за результатами другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" у справі № 910/13244/23 - право вимоги за заборгованістю, дебіторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" в сумі 705 700,35 грн, що виникла у зв'язку із неналежним , несвоєчасним та/або неповним виконанням боржником грошового зобов'язання на підставі договору поставки № 378//21 від 02.12.2021 р., продана Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрБудМаш", що підтверджується Протоколом про результати аукціону № ВRD001-UA-20250429-99039, Актом про придбання майна на аукціоні від 20.05.2025, Договором про відступлення права вимоги № УБМ 20/05/2025-3 від 20.05.2025.
03.07.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш" надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначено на 08.07.2025 о 14 год 15 хв у справі № 910/13244/23 (910/12103/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш" про участь у судовому засіданні, яке призначено на 08.07.2025 об 14 год. 15 хв у справі №910/13244/23 (910/12103/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
08.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) в якому заявник з посиланням на приписи ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 Цивільного кодексу України, просив замінити скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш". Заява мотивована тим, що за результатами другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" у справі № 910/13244/23 - право вимоги за заборгованістю, дебіторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" в сумі 705 700,35 грн, що виникла у зв'язку із неналежним , несвоєчасним та/або неповним виконанням боржником грошового зобов'язання на підставі договору поставки № 378//21 від 02.12.2021 р., продана Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрБудМаш", що підтверджується Протоколом про результати аукціону № ВRD001-UA-20250429-99039, Актом про придбання майна на аукціоні від 20.05.2025, Договором про відступлення права вимоги № УБМ 20/05/2025-3 від 20.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи № 910/13244/23 (910/12103/23) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 (повний текст складено 10.03.2025) до 16 вересня 2025 року о 14 год 00 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудМаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" про заміну сторони її процесуальним правонаступником у справі № №910/13244/23 (910/12103/23) - задоволено, у справі №910/13244/23 (910/12103/23) замінено сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" (04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 39528504) (позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрБудМаш" (07403, Київська область, м.Бровари, вул. Підприємницька,6, код ЄДРПОУ 24881057). Розгляд справи відкладено до 14.10.2025.
В ухвалі зазначено, зокрема, що враховуючи, що за результатами другого повторного аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" у справі про банкрутство № 910/13244/23, за Договором про відступлення права вимоги № УБМ 20/05/2025-3 від 20.05.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудМаш", як нового кредитора, перейшло право вимоги щодо зобов?язань в сумі 705 700,35 грн., що виникли або виникають у зв?язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" грошового зобов?язання за Договором поставки № 378/21 від 02.12.2021, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заяв ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" та ТОВ "УкрБудМаш" про заміну сторони - Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" (позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом) у справі №910/13244/23 (910/12103/23) його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрБудМаш".
При цьому, суд апеляційної інстанції здійснює процесуальне правонаступництво виключно в межах справи № 910/13244/23 (910/12103/23), враховуючи наявність поданих документів, які оцінюються виключно в межах наявності підстав для процесуального правонаступництва на підставі ст. 52 Господарського процесуального кодексу України та ст. 43 КУзПБ.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш" про участь у судовому засіданні, яке призначено на 14.10.2025 об 15 год. 00 хв у справі №910/13244/23 (910/12103/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 оголошено перерву в розгляді справи № 910/13244/23 (910/12103/23) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" (процесуальним правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш") до 18 листопада 2025 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 розгляд справи перепризначено на 16.12.2025.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання, зміст заявлених клопотань та їх розгляд
В судове засідання 16.12.2025 з?явились:
- представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш" (процесуальний правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем"), який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп".
В судовому засіданні 16.12.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" заявлено заяву про надання пояснень (показів) та залучення свідком гр. ОСОБА_1 , яка мотивована тим, що вказана особа може надати покази щодо спірних правовідносин за Договором.
Представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш" (процесуальний правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем") проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.
Суд, заслухавши думки присутніх представників учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що заява відповідача про надання пояснень (показів) та залучення свідком гр. ОСОБА_1 - задоволенню не підлягає, з огляду на приписи ч. 2 ст. 87, ст. 80, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.12.2025 представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш" (процесуальний правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем")підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду м. Києва від 17 лютого 2025 року по справі №910/11428/22- скасувати частково в частині відмови в задоволенні первісного позову, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов повністю.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп", який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенін зустрічного позову - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, і що вірно встановлено судом першої інстанції і перевірено судом апеляційної інстанції, 02.12.2021 ТОВ "Ель-Сел Груп" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський вентиляційний завод" уклали Договір поставки, відповідно до якого ТОВ "Ель-Сел Груп" (постачальник) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити (передати у власність) лазерний верстат LF 3015 GCR 2000 Вт 1PG у кількості 1 штука за ціною 3 030 300 грн, в тому числі ПДВ 505 050 грн, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський вентиляційний завод" (покупець) зобов'язалося своєчасно прийняти та оплатити обладнання.
Термін поставки Обладнання становить 120 (сто двадцять) календарних днів з моменту здійснення оплати згідно п. 3.3. Договору.
Пунктом 3.3 Договору Сторони погодили, що розрахунки за цим Договором здійснюються поетапно в національній валюті України - українській гривні еквівалентно в іноземній валюті.
Перших три етапи розрахунків сторони вирішили здійснити до моменту відвантаження Обладнання (п. 3.3.1-3.3.3 Договору), а четвертий етап - 10% вартості від загальної ціни Договору (по міжбанківському курсу) на день оплати згідно рахунку (по міжбанківському курсу продаж) - оплачується протягом 2 (двох) банківських днів після її відвантаження Обладнання на підприємство Покупця, підписання акту прийому-передачі обладнання та проведення пусконалагоджувальних робіт.
Також, сторонами до Договору складено відповідні Додатки, а саме: № 1 - Специфікація, № 2 - Технічна специфікація, № 3 - Вимоги щодо підключення.
При проведенні огляду та діагностики Лазерного верстату LF 3015 GCR 2000 Вт 1PG виробник CWE1KE TECH CO., LTD у складі колегії працівників покупця було виявлено, що лазерне джерело несправне та було вирішено лазерне джерело повернути до виробника, про що було складено акт виявлених дефектів від 19.07.2022. Позивач за первісним позовом запропонував відповідачу терміново організувати відправку якісного лазерного джерела за допомогою авіа-доставки з урахуванням готовності позивача компенсувати різницю вартості доставки між доставкою морем та авіа-доставкою. Однак відповідач ТОВ "Ель-Сел Груп" на таку пропозицію не погодився. Позивач вбачає в таких діях навмисне затягування ремонту обладнання (коротке замикання всередині джерела), яке є вкрай необхідним для діяльності Заводу.
Позивачем в підтвердження обгрунтування своїх вимог долучено до матеріалів справи:
- копію акта виявлених дефектів від 19.07.2022, в якому позивачем за первісним позовом на підставі звернення покупця зафіксовано несправність джерела внаслідок короткого замикання всередині джерела; з зазначенням необхідності відправки Обладнання до виробника;
- копію акта прийому-передачі обладнання на гарантійну заміну (ремонт) від 19.07.2022, відповідно до якого передано на гарантійну заміну (ремонт) відповідно до пункту 7.1 Договору та акту виявлення дефектів, Обладнання;
- копію акта прийому-передачі обладнання повернення з гарантійної заміни (ремонту) від 22.03.2023, відповідно до якого повернуто з гарантійної заміни (ремонту) відповідно до пункту 7.1 Договору та акту виявлення дефектів, Обладнання
- копію акта виявлення дефектів від 27 березня 2023 року, в якому позивачем за первісним позовом на підставі звернення покупця зафіксовано несправність джерела внаслідок короткого замикання в кабелі від джерела; з зазначенням необхідності заміни кабеля, термін виконання: 2-3 робочі дні;
- копію претензії № 1 від 23.05.2023 (з доказами направлення), в якій позивач за первісним позовом, зазначаючи про поставку товару за Договором неналежної якості, заявив про відшкодування 454 545,00 грн. штрафу, 3030,30 грн. неустойки, 248 070,00 грн. збитків;
- копію листа ТОВ "Київський вентиляційний завод" № 1509 від 15.09.2022, в якому позивач за первісним позовом зазначаючи про те, що після виявлення 18.07.2022 недоліків товару і заявлення рекламаційного випадку, неякісне лазерне джерело було забрано постачальником для відповідної заміни, але повернуто не було, у зв?язку з чим позивач за первісним позовом несе збитки, та просив терміново повернути лазерне джерело засобами авіатранспортування;
- лист ТОВ "Київський вентиляційний завод" № 1 від 22.05.2023 щодо вартості послуг із порізки металу, адресований директору ТОВ «Сторожук»;
- лист ФОП Сторожук І.В. № 23 від 23.05.2023 щодо розрахунку вартості послуг із порізки металу;
- копію рахунків ФОП Сторожук І.В. та видаткових накладних за період з 20.07.2022- 16.05.2023 щодо вартості послуг з порізки металу на суму 248 070,05 грн.;
- копію відповіді ТОВ "Ель-Сел Груп" на претензію № 02/06-2023 від 12.06.2023, в якій відповідач за первісним позовом заперечував проти нарахованих штрафних санкцій, вказуючи про те, що уповноваженими особами покупця було допущено порушення п. 6.1 Додатку № 3 до Договору, що було причиною постійних поломок Обладнання; просив здійснити повну оплату Обладнання;
- копію Акту звірки, підписаний в односторонньому порядку ТОВ "Ель-Сел Груп" з кінцевим сальдо на користь останнього - 3 478,18 грн.;
- рахунки- фактури з актами здачі - прийняття робіт між ТОВ "Ель-Сел Груп" та третіми особами щодо транспортування та перевезення Обладнання;
- копію листа ТОВ "Київський вентиляційний завод" № 27/06/2023-1 від 27.06.2023, адресований ТОВ «Елмон Сервіс» щодо надання висновку про правильність підключення Обладнання, з відповіддю останнього № 9 від 27.06.2023;
- копію листа ТОВ "Київський вентиляційний завод" № 10/07/2023-01 від 10.07.2024, адресованого ТОВ "Ель-Сел Груп" (з доказами направлення), в якому повторно зазначав про поставку товару за Договором неналежної якості, і заявив про відшкодування 454 545,00 грн. штрафу, 3030,30 грн. неустойки, 248 070,00 грн. збитків;
- копію видаткової накладної № 154 від 13.06.2022, на суму 3 179 071,24 грн., згідно якої ТОВ "Ель-Сел Груп" поставлено, а ТОВ "Київський вентиляційний завод" прийнято Обладнання за Договором поставки;
- копію банківських виписок за період з 01.08.2022 по 28.02.2023.
Позивач наголошує, що поломка Обладнання призвела до повної дестабілізації роботи позивача більш ніж на півроку, тому відповідно до пунктів 4.2 та 4.9 Договору позивачем нараховано відповідачу 4 545 грн штрафу та 3 085,30 грн неустойки. Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю Лазерного верстату він був змушений звернутися до третіх осіб для надання послуг з лазерної порізки металу та поніс додаткові витрати у сумі 248 070,05 грн, які просить суд стягнути з відповідача як збитки.
Відповідач за первісним позовом - ТОВ "Ель Сел Груп" заперечував стосовно того, що поломка обладнання виникла з вини Постачальника, зазначив, що з моменту приймання обладнання, Покупцем не було зазначено щодо невідповідності обладнання та його комплектуючих згідно Додатку № 2 до Договору. Відповідач за первісним позовом стверджує, що після підписання Сторонами видаткової накладної № 154 від 13.06.2022 технічними спеціалістами Постачальника було проведено пуско-налагоджувальні роботи обладнання, а також в подальшому Покупцем розпочалась його експлуатація. Втім, після проведення пуско-налагоджувальних від Покупця надійшло звернення 18.07.2022 про вихід з ладу (поломки) частини обладнання лазерного джерела. 19.07.2022 технічними спеціалістами Постачальника здійснено виїзд за місцезнаходження обладнання, складено відповідний акт, а також вилучено лазерне джерело для встановлення причини поломки, а також його гарантійного ремонту заводом-виробником. Після отримання лазерного джерела заводом-виробником встановлено відсутність заводського браку та відсутність підстав для здійснення безкоштовного гарантійного ремонту. У подальшому, заводом-виробником лазерного джерела та обладнання додатково зазначено, що поломка лазерного джерела сталась внаслідок інших факторів, що не пов'язані з виною Постачальника чи іншими умовами, які могли б бути пов'язані з особливостями технічних параметрів та комплектації обладнання згідно Додатка № 2 до Договору. Після повернення з ремонту лазерного джерела, 23.03.2023 було здійснено його встановлення в обладнання технічними спеціалістами Постачальника. Проте через декілька днів, а саме 26.03.2023 від Позивача знову надійшло звернення, в якому повідомили про перегорання роз'єму на материнській платі, що призвело до її пошкодження та повної зупинки експлуатації обладнання. Постачальником самостійно та за власні кошти було здійснено ремонт материнської плати.
Крім того, з метою виявлення причин постійних поломок обладнання, зокрема, лазерного джерела і материнської плати, що не належали до гарантійних випадків, Постачальником за участі заводу-виробника обладнання було ініційовано додаткову перевірку щодо належного дотримання та виконання Покупцем умов експлуатації обладнання. У результаті вказаної перевірки, яку здійснено шляхом надання Покупцем відповідного доступу для технічних спеціалістів Постачальника до електрощитової Покупця, проведено діагностичні роботи та встановлено, що уповноваженими особами Покупця було допущено грубе порушення п. 6.1. Додатку № 3 до Договору, що було причиною постійних поломок Обладнання.
Окрім того, відповідач зазначав про існування обставин непереборної сили, а саме введення воєнного стану в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вказані непереборні обставини спричинили зміни логістичних маршрутів, що унеможливило належне і своєчасне виконання ТОВ "Ель-Сел Груп" пункту 2.1 Договору, а саме своєчасну поставку лазерного верстату.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням її меж (а саме те, що позивачем за первісним позовом оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволення первісного позову), перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .
При цьому суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом апеляційної інстанції в межах розгляду апеляційної скарги позивача за первісним позовом, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним - ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" у своїй позовній заяві посилається на порушення ТОВ "Ель Сел Груп" договірних зобов'язань в частині поставки товару - обладнання належної якості та його несвоєчасного ремонту, та стверджує, що оскільки ремонт обладнання тривав понад 8 місяців, це суттєво вплинуло на діяльність позивача та завдало йому збитків, які він просить стягнути з відповідача за первісним позовом.
В свою чергу, судом першої інстанції досліджено матеріали справи та надані сторонами письмові докази, зокрема: копію договору поставки № 378/21 від 02.12.2021 з додатками, копію акта виявлених дефектів від 19.07.2022, копію акта прийому-передачі обладнання на гарантійну заміну (ремонт) від 19.07.2022, копію акта прийому-передачі обладнання повернення з гарантійної заміни (ремонту) від 22.03.2023, копію акта виявлення дефектів від 27 березня 2023 року, копію претензії № 1 від 23.05.2023, копію листа № 1 від 22.05.2023 щодо вартості послуг, копію рахунків та видаткових накладних за період з 20.07.2022- 16.05.2023, копію відповіді на претензію № 02/06-2023 від 12.06.2023, копію видаткової накладної № 154 від 13.06.2022, копію відповіді на претензію із зустрічними вимогами, копію банківської виписки за період з 01.08.2022 по 28.02.2023.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з наведених доказів в сукупності вбачається, що після підписання сторонами видаткової накладної № 154 від 13.06.2022 технічними спеціалістами Постачальника було проведено пуско-налагоджувальні роботи Обладнання, а також в подальшому Покупцем розпочалась його експлуатація. Після проведення пуско-налагоджувальних робіт від Покупця надійшло звернення 18.07.2022 про вихід з ладу (поломки) частини обладнання лазерного джерела. 19.07.2022 технічними спеціалістами Постачальника здійснено виїзд за місцезнаходження Обладнання, складено відповідний акт, а також вилучено лазерне джерело для встановлення причини поломки, а також його гарантійного ремонту заводом-виробником. Після отримання лазерного джерела заводом-виробником встановлено відсутність заводського браку та відсутність підстав для здійснення безкоштовного гарантійного ремонту.
Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, у подальшому заводом-виробником лазерного джерела та обладнання додатково зазначено, що поломка лазерного джерела сталась внаслідок інших факторів, що не пов'язані з виною Постачальника чи іншими умовами, які могли б бути пов'язані з особливостями технічних параметрів та комплектації Обладнання згідно Додатка № 2 до Договору.
Після повернення з ремонту лазерного джерела 23.03.2023, було здійснено його встановлення в Обладнання технічними спеціалістами Постачальника. Проте, через декілька днів, а саме 26.03.2023 від Позивача знову надійшло звернення, в якому повідомили про перегорання роз'єму на материнській платі, що призвело до її пошкодження та повної зупинки експлуатації обладнання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що постачальником самостійно та за власні кошти було здійснено ремонт материнської плати. Крім того, з метою виявлення причин постійних поломок обладнання, зокрема, лазерного джерела і материнської плати, що не належали до гарантійних випадків, Постачальником за участі заводу-виробника обладнання було ініційовано додаткову перевірку щодо належного дотримання та виконання Покупцем умов експлуатації обладнання. У результаті вказаної перевірки, яку здійснено шляхом надання Покупцем відповідного доступу для технічних спеціалістів Постачальника до електрощитової Покупця, проведено діагностичні роботи та встановлено, що уповноваженими особами Покупця було допущено грубе порушення п. 6.1. Додатку № 3 до Договору, що було причиною постійних поломок Обладнання.
У відповідності до п. 2.6. Договору, всі претензії за якістю не підлягають розгляду за умови, що недоліки обладнання виникли після його передачі Покупцю внаслідок порушення Покупцем інструкції з використання та/або зберігання обладнання, або дій третіх осіб.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджується, а позивачем за первісним позовом в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними доказами порушень відповідачем за первісним позовом зобов'язання за Договором поставки, адже як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем за первісним позовом, ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" (відповідачем за первісним позовом) було здійснено ремонт обладнання.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про відхилення доводів позивача за первісним позовом відносно тривалого 8-місячного ремонту Обладнання, оскільки такі доводи спростовуються вказаними вище обставинами, зокрема, повторними зверненнями ТОВ "Монтаж вентиляційних систем" до ТОВ "Ель Сел Груп" з вимогами про усунення поломок, а також встановленням технічними спеціалістами Постачальника того факту, що уповноваженими особами Покупця було допущено грубе порушення п. 6.1. Додатку № 3 до Договору, що було причиною постійних поломок обладнання.
З огляду на вищенаведене, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не досліджено наявні у справі докази - є необгрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі, що спростовуються змістом оскаржуваного рішення.
Доводи скаржника про те, що згідно договору поставки, а саме додатків №1 «Специфікація» та №2 «Технічна специфікація», погоджений товар, а саме лазерне джерело, зазначено, як IPG, Німеччина, в той час, доставлено товар лазерний верстат виробництва GWEIKE TECH CO., LTD, Китай, тобто присутня невідповідність обладнання параметрам і комплектації згідно додатку №2 Договору - судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки згідно копії видаткової накладної № 154 від 13.06.2022, на суму 3 179 071,24 грн., згідно якої ТОВ "Ель-Сел Груп" поставлено, а ТОВ "Київський вентиляційний завод" прийнято без будь-яких зауважень Обладнання за Договором поставки, і жодних зауважень щодо вказаних обставин, наявне у справі листування між сторонами - не містить.
З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 454 545,00 грн. штрафу та 3 085,30 грн неустойки на підставі пунктів 4.2 та 4.9 Договору - задоволенню не підлягають, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у їх задоволенні, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, а доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та відхиляються судом апеляційної інстанції.
Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення 248 070,05 грн збитків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони також задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України).
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 Цивільного кодексу України).
За статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За умовами ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч. 2 вказаної статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення і перебігу спірних правовідносин), під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення і перебігу спірних правовідносин) визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди, як різновиду збитків, за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, 2) шкода, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та шкодою кредитора, 4) вина боржника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися в прийнятті нею неправомірного рішення або в неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною в цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов?язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що окрім недоведення позивачем за первісним позовом як вини відповідача за первісним позовом у вчиненому правопорушенні, позивачем також не доведено і розмір завданої шкоди у заявленому до стягнення розмірі, адже відповідні розрахунки грунтуються на відносинах позивача з третіми особами. Крім того, у листі позивача за первісним позовом № 1 від 22.05.2023 щодо вартості послуг із порізки металу, адресований директору ТОВ «Сторожук», як і у листі ФОП Сторожук І.В. № 23 від 23.05.2023 щодо розрахунку вартості послуг із порізки металу, не міститься відомостей про те, що необхідність надання таких послуг виникла саме внаслідок поломки Обладнання за Договором, або внаслідок невиконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов?язань за Договором.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що саме внаслідок дій відповідача за первісним позовом позивачу за первісним позовом була завдана шкода у заявленому до стягненні розмірі, як не містять і доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача за первісним позовом та шкодою кредитора саме в розмірі 248 070,05 грн., як не доведено і вину відповідача за первісним позовом, у зв?язку з чим підстави для стягнення збитків - відсутні. Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у їх задоволенні, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, а доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та відхиляються судом апеляційної інстанції.
Усі інші доводи, обгрунтування, посилання учасників справи враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові, з урахуванням наведених мотивів.
Також, судом першої інстанції встановлено відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ель-Сел Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" про стягнення коштів 367 202,98 грн., і в цій частині рішенян суду першої інстанції учасниками спору не оскаржується і судом апеляційної інстанції не переглядається, з огляду на приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, з урахуванням меж апеляційного оскарження.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній скаржником частині ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги, з урахуванням меж апеляційного оскарження.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж вентиляційних систем" (процесуальним правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудмаш") на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/13244/23 (910/12103/23) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 у справі № 910/13244/23 (910/12103/23) - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 910/13244/23 (910/12103/23) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано: 19.12.2025.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков