Справа №760/33128/25 1-кс/760/14199/25
18 грудня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника, адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу, яка подана представником скаржника, адвокатом ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 42023102080000004 від 26.01.2023,
встановив:
Представник скаржника, адвокат ОСОБА_4 в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва в інтересах скаржника ОСОБА_3 із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Центрального управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, в строки визначені
ст. 214 КПК України.
Скарга мотивована тим, що 18.11.2025 скаржник звернувся до ЦЦентрального управління Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі- КК України).
На час звернення зі скаргою до суду інформації про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей згідно вищевказаної заяви у скаржника не має.
У судове засідання з'явилися представник скаржника, адвокат ОСОБА_4 та скаржник ОСОБА_3 .
Представник органу органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.
Під час цього розгляду є встановленим, що 18.11.2025 представник скаржника звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України.
Відомості про розгляд вказаної заяви та внесення відомостей щодо обставин відображених у зверненні до ЄРДР, Центрального антикорупційного бюро України слідчому судді не надані.
Тобто, строки визначені ст. 214 КПК України, суб'єктом оскарження не дотримані. Тим самим є дійсним факт бездіяльності.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Також, слідчий суддя враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами
п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки, Велика Палата Верховного Суду, слідчий суддя з'ясувавши наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають встановленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги, приходить до такого висновку.
Нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов'язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
При цьому, вказаний обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК України, з даного питання, так як дії суб'єкта оскарження, у цій ситуації, є обмеженими, а саме полягають у самому внесенні даних до ЄРДР за зверненням, тобто він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
В цьому випадку, суб'єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції. Тим самим, позбавили особу, яка подала повідомлення про злочин, як сторону у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб'єктом оскарження).
За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов'язання суб'єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.
Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу представника скаржника, адвоката ОСОБА_4 , яка подана в інтересах скаржника ОСОБА_3 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати слідчого Національного антикорупційного бюро України вчинити дію передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за заявою ОСОБА_3 , отриманої Національним антикорупційним бюро України 18.11.2025, в строки визначені ст. 214 вказаного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5