СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/2151/25
ун. № 759/28713/25
19 грудня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080003265 від 07 листопада 2025 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 ,
встановив:
28.11.2025 із Святошинської окружної прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080003265 від 07 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до обвинувального акту, 08.10.2025, приблизно о 07 год., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renault Lodgy», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по бул. Ж.Верна в м. Києві скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , спричинивши останньому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Так, ОСОБА_3 , 08.10.2025, приблизно о 07 год., керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та поліса обов?язкового страхування наземних транспортних засобів, технічно справним автомобілем «Renault Lodgy», д.н.з. НОМЕР_2 , рухавсь по бул. Ж.Верна в м.Києві, зі сторони вул. Тулузи в напрямку пр. Л.Курбаса по другій смузі зі швидкістю приблизно 30 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований біля будинку № 18 по пр. Л.Курбаса.
В цей же час проїзну частину бул. Ж.Верна, по нерегульованому пішохідному переході в темпі звичайної ходи перетинали пішоходи, зокрема, ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Renault Lodgy», д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який був позначений відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не переконався у відсутності пішоходів, яким може бути створена перешкода чи небезпека, виїхав на пішохідний перехід та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимоги Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року (зі змінами):
-??п. 1.3, згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
-??п. 1.5, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
-??п. 2.3 (б), який зобов'язує водія транспортного засобу, для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі; (д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
-??п. 12.3, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Це правило діє незалежно від дій інших учасників руху, навіть якщо пішохід порушує правила.
- ??п. 18.1, згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-1743-2025 від 26.11.2025 року було заподіяне тілесне ушкодження у вигляді: закрита травма поперекового відділу хребта: перелом лівого поперечного відростку 4 поперекового хребця, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху та заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його на підстав ст. 46 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Потерпілий ОСОБА_5 просив закрити кримінальне провадження в порядку ст.46 КК України, оскільки ОСОБА_3 відшкодував йому заподіяну внаслідок злочину шкоду та примирився із ним, претензій до останнього він не має.
Прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та доданні до нього матеріали, суд дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч.2 ст.284 КПК України.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Також суд враховує висновки щодо застосування ст. 46 КК України, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №439/397/17, а саме: звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. З огляду на ці принципи, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 46 КК України.
При вирішенні клопотання суд враховує те, що ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, на спеціальних медичних обліках не перебуває, обвинувачується у вчиненні необережного злочину невеликої тяжкості, під час керування транспортним засобом не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вину визнав, відшкодував шкоду, з потерпілим примирився.
Враховуючи викладене, обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 46 КК України, 100, 124, 284, 314 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого із потерпілим.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100080003265 від 07 листопада 2025 року, - закрити.
Речові докази: автомобіль «Renault Lodgy», д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , - залишити у володінні останнього.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1