СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11207/25
ун. № 759/25931/25
10 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - Товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 жовтня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява Товариства, подана ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 31.10.2025.
Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Зазначена позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС, що свідчить про наявність у позивача обов'язку надати докази надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Проте, зазначений обов'язок Товариство виконало неналежним чином, з огляду на таке.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Отже, належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
До заяви позивач додав опис вкладення, відповідно до якого на адресу відповідача надіслана позовна заява з додатками згідно переліку документів. З наданого опису вкладення неможливо достеменно встановити, які саме документи були надіслані відповідачеві.
Отже, позивачеві необхідно надати опис вкладення у цінний лист на ім'я ОСОБА_1 , в редакції, яка надійшла на адресу Святошинського районного суду міста Києва з докладним поіменним переліком направлених документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Ціна позову у цій справі становить 82 750,00 грн. Отже, сума судового збору, яка підлягає сплаті у цій справі, становить 3 028,00 грн, а з урахуванням понижуючого коефіцієнту, передбаченого для подання позовних заяв через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС, - 2 422,40 грн.
До позовної заяви позивач надав квитанцію ПуАТ «АКОРДБАНК» №11030 від 27.02.2025 про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20.
Під час перевірки зарахування судового збору встановлено, що судовий збір, сплачений позивачем згідно з квитанцією, зарахований як судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у справі № 759/5068/25 за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
05 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва постановив ухвалу у справі № 759/5068/25 про повернення позовної заяви Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судовий збір сплачений за подання позовної заяви в цивільній справі № 759/5068/25 зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України і позивачу в порядку, установленому законом, не повертався.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд виснував, що відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про судовий збір» позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Таке законодавче регулювання не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за Законом України «Про судовий збір» такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду або повернена.
За таких обставин, квитанцію ПуАТ «АКОРДБАНК» №11030 від 27.02.2025 у сумі 2 422,40 грн суддя не враховує.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому суддя вважає за доцільне встановити позивачеві строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 258-261, 353ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.
Зобов'язати позивача:
-сплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн;
-надати опис вкладення у цінний лист на ім'я ОСОБА_1 , в редакції, яка надійшла на адресу Святошинського районного суду міста Києва з докладним поіменним переліком направлених документів.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, що становить 10 днів з дня вручення позивачеві цієї ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко