печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57024/24-ц
пр. 2-4542/25
16 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді С.В. Вовк,
при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,
за участі представника відповідача Абібулаєвої Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 вересня 2023 року Позивач - ОСОБА_1 про спробі розрахуватись своєю пенсійною/соціальною платіжною карткою з'ясував, що вона заблокована.
З інформації отриманої від співробітника відділення №4 Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 13, ОСОБА_1 стало відомо, що 27 вересня 2023 року о 19 год. 53 хв., невідомою особою платіжною карткою, яка була закріплена за особистим розрахунковим рахунком позивача, в банкоматі іншого банку отримано 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) та списано 800 (вісімсот) гривень комісії. Зняття готівки відбулось 27.09.2023 р. о 19:53 год. в банкоматі «UKRSIBBANK» по вул. Рекордна, 2 в м. Запоріжжі. Зазначені кошти зняті з додаткового кредитного рахунку до якого прив'язана онлайн-картка з останніми чотирма цифрами 6062.
Позивач зазначав, що пластикову платіжну картку до вказаного рахунку він не отримував.
Звертав увагу суду, що 05 жовтня 2023 року 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного управління Поліції ГУ НП у Вінницькій області з заявою про порушення кримінального провадження з приводу шахрайських дій 27.09.2023 року де невідомі особи заволоділи грошовими коштами в сумі 20 800 (двадцять тисяч вісімсот) гривень з банківського рахунку НОМЕР_2 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на його ім'я.
Також Позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою до Вінницького відділення № 4 АТ КБ «ПриватБанку» в м. Вінниці за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13 про вжиття заходів щодо припинення нарахування відсотків по кредитному ліміту в зв'язку із вчиненням шахрайських дій та про зняття невідомими особами з його рахунку ( НОМЕР_2 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк») коштів, виходячи із того що будь-яких кредитних Договорів з АТ КБ «ПриватБанк» він не укладав, із встановленням йому кредитного ліміту не погоджувався, кредитний ліміт йому встановлений банком в односторонньому порядку автоматично.
Враховуючи вищенаведене, Позивач просив суд визнати кредитний договір SAMDNWFC00092662532 від 27.09.2023 р. між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570) та ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) недійсними з дати його укладання; визнати дії Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» з видачі електронного платіжного засобу - кредитної картки НОМЕР_3 на ім'я Позивача, нарахування відсотків, пені та штрафів на суму заборгованості за вказаною кредитною карткою - неправомірними; зобов'язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» зупинити здійснення операцій з використанням кредитної картки НОМЕР_3 на ім'я Позивача; зобов'язати Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» відновити залишок коштів на рахунку НОМЕР_2 до того стану, у якому він був перед виконанням операцій зі зняття коштів з кредитної картки НОМЕР_4 ; кредитним договором SAMDNWFC00092662532 від 27.09.2023 р.; стягнути з Відповідача судовий збір та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29.05.2025 року Ухвалою Печерського районного суду міста Києва закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, проте подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я якого було відкрито платіжну картку для виплат.
Позивач був користувачем системи дистанційного обслуговування клієнтів Приват24 за фінансовим номером НОМЕР_5, який не змінювався.
У період часу 27.09.2023 р. з 19:42 - 19:51 невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до платіжного застосунку Приват24 Позивача, відкривши на ім'я Позивача віртуальну кредитну картку, та здійснили зняття готівки в банкоматі в м.Запоріжжя в розмірі 20,000.00 гривень. Загальна сума разом з комісією склала 20,800.00 грн.
За фактом заволодіння грошовими коштами 04.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Приватбанк» із заявою про несанкціоноване зняття грошових коштів з банківського рахунку, в якій повідомив про всі обставини, зокрема, те що його пенсійна картка знаходиться при ньому, 27.09.2023 р. він перебував в себе дома в місті Вінниці, і кошти в цей час було знято в банкоматі м. Запоріжжі і він фізично ніяким чином це зробити не міг, а також те, що платіжної картки з останніми цифрами **6062 він не отримував та свої персональні дані нікому не передавав.
АТ «Приватбанк» надано відповідь від 02.01.2024 р. за № 20.1.0.0.0/7 - 231220/42072 на 1394-ВБ від 20-12-2024 р., якою Позивачеві відмовлено в поверненні коштів.
З матеріалів справи вбачається, що згідно виписки по картці/рахунку невстановленими особами була знята в банкоматі готівка:
- 27/09/2023 19:53:33 28/09/2023 A10 F DB -20,800.00 UAH -20,000.00 -800.00 -20,800.00 751001 6011 A0309243 UKR REKORDNA, 2, ZAPORIZHZHYA, UA A 10 Зняття готівки Зняття готівки в банкоматі: UKRSIBBANK, REKORDNA, 2.
Відповідно до наданих Банком витягів встановлено, що транзакція в банкоматі по карті **6062 здійснена шляхом зчитування магнітної полоси пластикової картки та з коректним вводом пін-коду.
Нормами права передбачено, що для відновлення банком залишку коштів на картковому рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції, необхідно встановити здійснення помилкового або неналежного переказу.
Однак, в даному випадку як встановлено в судовому засіданні порушене кримінальне провадження №12023020010001510 від 06.10.2013 р., на даний час досудове розслідування не завершене, а тому суд не може зробити висновок про те, що списання грошових коштів з рахунку позивача було здійснено не на підставі дистанційного розпорядження позивача, що надійшло до банку з допомогою систем дистанційного обслуговування в порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно дії чи бездіяльності банку, як сторони договору, на проведення платежів на час розгляду даного позову встановлено не було, адже платіж здійснено з використанням пластикової картки, авторизація якої проведена в Приват24 Позивача, як можна побачити з наданих Банком витягів підключення нетипового пристрою було здійснено з ініціативи клієнта за допомогою його фінансового телефону. Всі генеруючі ключі та паролі доступу до системи Приват24, згідно з якими можливо розпорядження рахунком знаходяться виключно у клієнта, як власника рахунку.
Відповідно до п. 136 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164 «Користувач зобов'язаний 1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень».
Відповідно до ч. 4 аб. 63 Загальних положень Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затв. Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 №65 визначено, що «фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації».
Авторизація це процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням платіжного інструменту згідно аб.2 ч. 3 Загальних положень Постанови Правління Національного банку України 29.07.2022 №164.
Відповідно до п. 23 розділу II Емісія платіжних інструментів Положення НБУ №164 "Платіжний інструмент може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, потрібну для ініціювання платіжної операції.
Емітент з урахуванням вимог цього Положення визначає вид платіжного інструменту, тип його носія даних (магнітна смуга, мікросхема, чип контактний/безконтактний), реквізити, що наносяться на нього в графічному вигляді.
Платіжний інструмент, за допомогою якого можна ініціювати платіжну операцію, має давати змогу ідентифікувати емітента.
Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки (аб.56 ч.1 статті 1 ЗУ «Про платіжні послуги»).
Електронні платіжні засоби використовуються для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників (ч. 9 ст. 38 ЗУ "Про платіжні послуги").
Відповідно до п.22) ч. 3 розділу І Загальні положення Положення НБУ 164 "платіжний додаток - програмний засіб, розміщений в апаратно-програмному середовищі платіжного інструменту (магнітна смуга, мікросхема, чип контактний/безконтактний), за допомогою якого здійснюються платіжні та/або інші операції, передбачені договором.
Відносини, пов'язані з наданням електронних довірчих послуг та електронною ідентифікацією, регулюються, зокрема, Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Аб. 8, ч.1, статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено що електронна ідентифікація це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.
Електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.
Засіб електронної ідентифікації - носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг. (аб. 16, ч. 1, статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" в ред. на 27.09.2023 року).
Судом встановлено, що спірну транзакції було проведено з фізичним використанням платіжного засобу - платіжної картки, яка була персоніфікована в платіжному застосунку Приват24 Позивача за його авторизацією.
Судом також досліджено аудіофайл з якого вбачається, що наданню доступу до Приват24 Позивача третім особам, під час якого було випущено картку та проведено її персоніфікацію, передував перехід Позивача за фішинговим посиланням, а саме на 2.57 хв. телефонної розмови з оператором кол-центру Позивач зазначає " може бути…це я кляцав в телефоні, може я там заходив в цю, бо це якась е підтримка, чи якось".
Відповідно до ч. 20 статті 38 ЗУ «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, а також не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права.
З огляду на викладене, суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що Позивач, після спілкування з шахраями, втративши контроль над своїми фінансовими інструментами, своєчасно (до моменту вчинення транзакцій) не повідомила Банк про такі обставини.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації, (аб. 7 ч. 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом, (ч. 5 ст. 87 «Про платіжні послуги»).
Це положення кореспондується з п. 140 Положення НБУ №164, згідно з яким, до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Таким чином, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової або при підозрі доступу третіх осіб рахунку та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення визначення часу звернення клієнта до Банку з відповідною заявою, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за них несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Подібним правовідносинам надано оцінку у Постанові Верховного Суду від 24 вересня 2025 року №184/1539/24 "У справі, яка переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позову ОСОБА_1 , оскільки позивачка сприяла своїми діями (перехід за гіперпосиланням) стороннім особам в отриманні доступу до власного акаунта «Приват24» з можливістю повністю розпоряджатися її фінансовим номером, її рахунками та коштами в АТ КБ «ПриватБанк», а також можливістю укладати кредитні угоди.
При цьому ОСОБА_1 визнано, а відповідачем підтверджено, що звернення до банку (31 січня 2023 року) з повідомленням про шахрайські дії та необхідністю блокування її карток відбувся вже після того, як всі транзакції по зняттю коштів були здійсненні, тобто запізно.
Разом із тим, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк(див. постанову Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21(провадження № 61-9278св22)).".
Таким чином, Позивачем не доведено помилкового або неналежного переказу грошових коштів, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
З урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, який зводиться до права осіб цивільних правовідносин вільно розпоряджатися своїми матеріальними правами та процесуальними засобами їх здійснення, суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог та в даному випадку вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
До суду не надано доказів на підтвердження факту негайного звернення Позивача до Банку, що вважатися неналежним виконанням обов'язку з негайного звернення до Відповідача, а відтак виключає покладення на Банк відповідальності за спірні транзакції відповідно до п. 4 статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги».
Позивач втратив доступ до платіжного застосунку Приват24 27.09.2023 року, а заява про шахрайські дії зафіксована лише 04.10.2023 року, тобто через тиждень.
Визначення терміну "негайно" наведено у розділі 1 п. 5 (22) Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, завт. Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 за №107, де негайно - це найкоротший термін протягом робочого дня, в який мають здійснюватися (відбуватися) відповідні дії з моменту настання підстав для їх здійснення.
Оцінка своєчасного звернення до емітенту міститься в Ухвалі Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі №686/17744/21, якою обґрунтовано законність відмови у задоволенні вимог до Банку у зв'язку з відсутністю доказів негайного звернення Позивача до Банку з повідомленням про втрату електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя С.В. Вовк