Справа № 703/4343/13-к
1-в/703/133/25
16 грудня 2025 року м.Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та представника особи, щодо якої внесене подання про встановлення адміністративного нагляду - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сміла Черкаської області, подання начальника ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 про встановлення адміністративного нагляду щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений 09.03.2016 вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі, постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.09.2016 вирок змінений, визначено до відбуття 11 років позбавлення волі, звільнений 13.07.2020 по відбуттю строку покарання,
встановив:
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся з поданням про встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_6 посилаючись на те, що останній після звільнення на шлях виправлення не став та продовжує вести антигромадський спосіб життя, скоїв адміністративні правопорушення. Зокрема, 18.01.2025 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, за що постановою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.03.2025 на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу. Крім того, 18.01.2025 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 178 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу.
У зв'язку з цим, просив встановити за ОСОБА_6 адміністративний нагляд з наступними обмеженнями: заборонити перебування в ресторанах, кафе, барах та інших місцях, де реалізуються спиртні напої на розлив; заборонити виїзд за межі Черкаської області без дозволу ІНФОРМАЦІЯ_5 в особистих справах; щодня у період часу із 00-00 год до 05-00 год заборонити покидати межі домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , з'являтися на реєстрацію до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У судовому засіданні представник відділу поліції підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.
Особа, щодо якої розглядається клопотання, ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, на підтвердження наявності поважних причин, що перешкоджають його явці, представником наданий витяг із наказу про зарахування до списків особового складу військової частини, що підтверджує призов на військову службу під час загальної мобілізації.
Представник ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти встановлення адміністративного нагляду, посилаючись на безпідставність висновків про систематичне вчинення ним правопорушень а також недотримання органом, який уповноважений виконувати адміннагляд, порядку ініціювання перед судом питання про його встановлення.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до подання, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 №264/94-ВР визначено, що адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Згідно пункту «в» статті 3 Закону №264/94-ВР, адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
Статтею 4 Закону №264/94-ВР передбачено, що підставами для встановлення адміністративного нагляду є матеріали органів Національної поліції - щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 цього Закону.
Адміннагляд щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 Закону №264/94-ВР, встановлюється в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу Національної поліції (абзац третій частини першої статті 5 Закону).
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 Закону №264/94-ВР порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості та для піднаглядних встановлюються обмеження частково або у повному обсязі, визначені ст. 10 Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні «Чернов проти України» (заява № 16432/10) ЄСПЛ констатував, що як встановлено раніше у справі «Ігор Тарасов проти України» (заява № 44396/05 від 16.06.2016, пункт 25), адміністративне правопорушення «дрібне хуліганство», передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підпадало під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції (п. 41).
Рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 суд також визнав, що провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції, і у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Як вбачається з досліджених матеріалів, доданих до клопотання, вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.03.2016 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. 7, 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначене покарання у виді 13 років позбавлення волі, постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.09.2016 вирок змінений, визначено до відбуття 11 років позбавлення волі, звільнений 13.07.2020 по відбуттю строку покарання.
Статтею 89 КК України встановлено, що такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 звільнений 13.07.2020 по відбуттю строку покарання, відтак судимість ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень на даний час не погашена.
У статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З наведеного вбачається, що суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 24.10.2024 в справі № 752/8103/13-ц.
Судом із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.03.2025 в справі №703/494/25 провадження 3/703/453/25, що набрала законної сили 25.03.2025, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні 18.01.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і накладене стягнення у виді штрафу.
Крім того, ОСОБА_6 постановою серії ЕТА №1665690 від 18.01.2025 визнано винуватим у вчиненні у вчиненні 18.01.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП і накладене стягнення у виді штрафу.
При цьому слід мати на увазі, що адміністративний нагляд може бути встановлений за умови, що після звільнення з місць позбавлення волі особа, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ систематично порушує громадський порядок, права інших громадян чи вчиняє інші правопорушення і за кожне правопорушення притягувалась до відповідальності у встановленому Законом порядку (Постанова Пленуму ВСУ від 28.03.1986 №3 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду»).
Систематичність як ознака кримінально-караного діяння означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення (постанова ВС від 14.06.2022 в справі №585/3184/20).
При цьому кількісний критерій систематичності … полягає в учиненні трьох і більше актів насильства … (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 в справі №583/3295/19).
За обставинами даної справи, ОСОБА_6 притягнуто органом Національної поліції та судом за вчинення двох правопорушень, що мали місце 18.01.2025, відомості про інші факти вчинення ним правопорушень, накладення стягнень, проведення профілактичної роботи та подальше винесення попередження, як вимагається п. «в» ст. 3 Закону №264/94-ВР, ініціатором клопотання не надано.
За таких обставин висновок про наявність в поведінці особи, звільненої після відбування покарання, систематичних порушень громадського порядку, вчинення правопорушень після винесення уповноваженим органом попередження, не є обґрунтованим.
Крім того, ст. 7-1 Закону №264/94-ВР передбачений порядок здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими від відбування покарання для проходження військової служби, що здійснюється командиром відповідної військової частини. Водночас, вказаний порядок стосується осіб, звільнених умовно-достроково.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 призвано на військову службу за мобілізацією, він зарахований до списків військової частини, що дислокована поза межами Черкаської області, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2025 №346 (по стройовій частині).
За таких обставин накладення на ОСОБА_6 обов'язків та обмежень, передбачених в поданні, не є доцільним, оскільки останній об'єктивно не матиме змоги їх дотримуватися, а підстави його звільнення - відрізняються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 7 Закону України " Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", суддя,
постановив:
У задоволенні подання начальника відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_6 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складений 19.12.2025.
Суддя ОСОБА_1