Справа № 523/17758/24
Провадження №2/523/3030/25
"17" листопада 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Аліної С.С.
за участю секретаря судового засідання - Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його відчим ОСОБА_2 . Після смерті вітчима відкрилася спадщина на квартиру під номером АДРЕСА_1 . Спадкоємцем після смерті відчима є мати Позивача. Тому ОСОБА_1 не звертався до нотаріальної контори для прийняття спадщини так як не є його кровним родичем. Через деякий час в квартирі знайшов заповіт на своє ім'я. На наступний день звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Русских С.Б. на що отримав відповідь, про пропуск строку на прийняття спадщини, після смерті відчима і те що для поновлення строку позивач має право на звернення до суду.
Позивач вважає, що пропустив срок прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знав про наявність заповіту, з цих підстав суд повинен визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 05.11.2024 року відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.01.2025 року.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 06.10.2025 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, від його представника - адвоката Дьоміної Т.В. надійшли письмові пояснення в яких підтримала позовні вимоги та просила суд розгляд справи проводити за її відсутності, та за відсутності позивача.
У судове засідання представник відповідача - Одеської міської ради не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є не обґрунтованим, не доказаним, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про сметь серія НОМЕР_1 , актовий запис №207, вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , яке видано Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 207 (арк.сп.12).
В позовній заяві позивач вказує, що померлий ОСОБА_2 був вітчимом позивачу ОСОБА_1 .
Відповідно до копії заповіту від 19.04.2019 року, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Русских С.Б., вбачається що ОСОБА_2 склав заповіт на користь ОСОБА_1 ( арк.сп.15).
Відповідно до копії листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Русских С.Б. за № 590/02-14 від 14.10.2024 року, позивачу ОСОБА_1 роз'яснено ст.1269,ст.1270 ЦК України, надано письмову відповідь щодо звернення до суду (арк.сп. 56).
Судом встановлено, матеріали справи не містять копій спадкової справи, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , також в матеріалах справи відсутні письмові відомості про звернення позивача ОСОБА_1 з письмовою заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15.05.2023 року, справа № 352/371/21, провадження № 61-8494св22, встановлено, що: «Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів - позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику, у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до розяснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що «при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Суди вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.»
Звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 вказав на те, що не знав про існування заповіту та так як він не є кровним родичем померлого ОСОБА_2 і вважав що наслідувати майно померлого повина мати позивача ОСОБА_1 яка є дружиною померлого ОСОБА_2 .
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС № 61-49121св від 29.10.2019 року.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач не надав суду доказів в обґрунтування позовних вимог.
Також, суд вважає, що позивач не довів суду ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 1222, 1258, 1261,1272 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.
Копію заочного рішення направити сторонам по справі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2025 року.
Суддя: Аліна С.С.