Справа № 504/3391/21
Номер провадження 3/504/1666/21
19.12.2025 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді - Якиміва А.В.,
з участю секретаря судового засідання Ємельяненко М.В.
з участю прокурора Яковченка С.О., обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12025162200000093 від 23.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,-
у невстановлений час, але не пізніше 31.07.2025 року, у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконний посів та незаконне вирощування на території домоволодіння за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , у кількості 11 (одинадцяти) рослин конопель.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний посів та вирощування рослин конопель у кількості одинадцять і більше рослин без мети збуту, ОСОБА_1 , діючи умисно, на початку квітня 2025 року ОСОБА_1 , на території домоволодіння за місцем свого проживання створив необхідні умови для вирощування рослин конопель та здійснив посів насіння одинадцяти рослин конопель на присадибній ділянці вказаного домоволодіння.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 31.07.2025 року ОСОБА_1 , діючи умисно, перебуваючи за місцем свого мешкання, здійснював догляд та вирощування одинадцяти рослин конопель, без мети збуту, після чого ця його протиправна діяльність була припинена працівниками правоохоронного органу.
Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 310 КК України, а саме незаконне вирощування та посів конопель.
В судовому засіданні, обвинувачений свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, визнав повністю, вказав, що дійсно він розсадив на подвір'ї за місцем свого проживання рослини конопель. В подальшому такі рослини були виявлені працівниками поліції, які їх вилучили. Обвинувачений повідомив, що він час від часу вживає, у спосіб куріння, коноплю, що і спонукало його посадити ці рослини за місцем свого проживання.
Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєнні кримінального проступку, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з'ясувавши думку учасників провадження, роз'яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, що будуть досліджуватися, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів, що характеризують обвинуваченого та щодо процесуальних питань. Сторонам було роз'яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.
Отже суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 310 КК України .
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України є кримінальним проступком, шкода вчиненин проступком завдана виключно суспільним інтересам, потерпілі відсутні.
Обставиною, яка передбачена ч. 1 ст. 66 КК України та пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Обвинувачений має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, ризик небезпеки для суспільства за даними органу пробації є високим, ризик повторної протиправної діяльності є високим, за місцем проживання характеризується посередньо.
Таким чином, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 310 КК України у виді штрафу у максимальних межах санкції статті. Саме таке покарання буде відповідати тяжкості кримінального проступку, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Судом встановлено, шо 25.09.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доброславським районним судом Одеської області ухвалено обвинувальний вирок від 25.09.2024 року за ч. 1 ст. 310 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Разом з тим, відповідно до 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
За таких обставин, правові підстави для складення покарань за цим вироком та вироком Доброславського районного суду Одеської області від 25.09.2024 року відсутні, а тому до покарання призначеного цим вироком слід приєднати невідбуте покарання за вироком вирок Доброславського районного суду Одеської області вирок від 25.09.2024 року у виді пробаційного нагляду, остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у виді пробаційного нагляду та штрафу, який слід виконувати самостійно.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 310 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням покарання, призначеного вироком Доброславського районного суду Одеської області від 25.09.2024 року, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік та штрафу в розмірі 500 (пятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот), яке, відповідно до положень ч. 3 ст. 72 КК України, виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у сумі 8022 (вісім тисяч двадцять дві гривні) 60 (шістдесят) копійок, понесені стороною обвинувачення задля залучення експерта.
Речові докази - 11 (одиннадцати) рослин конопель, які поміщені до картонної корбки знищити, скасувавши арешт цього майна, згідно ухвали слідчого судді Південного міського суду Одеської області від 01.08.2025 року у справі 519/1524/25; предмет ззовні схожий на ваги та 98 порожніх зіп пакетиків повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: А. В.Якимів