Ухвала від 16.12.2025 по справі 947/3874/24

Справа № 947/3874/24

Провадження № 1-кп/947/444/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2025 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі у судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023160000001027 від 11.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.302, ч.3 ст.27, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.3 ст.27, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.303 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_11 ,

захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023160000001027 від 11.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.302, ч.3 ст.27, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.3 ст.27, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.303 КК України.

Представник власника майна ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_18 , подала до суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 01.11.2023 року, на: мобільний телефон марки IPhone X, IMEI: НОМЕР_1 , картку «ПриватБанк» НОМЕР_2 ; грошові кошти: 4 купюри номіналом 50 гривень ((ЕГ7047614, ФВ2678123, ФЕ7139070, ФВ0712411); 1 купюру номіналом 200 гривень (ВЄ4399217); 3 купюри номіналом 500 гривень (ХЖ2020494, ЕВ3095314, АН8079091); 1 купюру номіналом 100 гривень (АА4945796); 4 купюри номіналом 20 гривень (ЄД9366089, ЕБ7578731, ЮА3367369, ЕЗ4593517).

Адвокат ОСОБА_18 подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі та просила клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо скасування арешту з майна ОСОБА_17 , а саме: грошових коштів: 3 купюри номіналом 50 гривень (ФВ2678123, ФЕ7139070, ФВ0712411); 1 купюри номіналом 200 гривень (ВЄ4399217); 3 купюри номіналом 500 гривень (ХЖ2020494, ЕВ3095314, АН8079091); 1 купюри номіналом 100 гривень (АА4945796); 4 купюри номіналом 20 гривень (ЄД9366089, ЕБ7578731, ЮА3367369, ЕЗ4593517), так як дійсно, потреба у арешті вказаного майна відпала. Проте прокурор заперечував щодо скасування арешту з мобільного телефону марки IPhone X, IMEI: НОМЕР_1 , картки «ПриватБанк» НОМЕР_2 та 1 купюри номіналом 50 гривень (ЕГ7047614), так як вказане майно має ознаки речового доказу у кримінальному провадженні та може бути використано стороною обвинувачення для доказування.

Інші учасники справи залишили розгляд питання на розсуд суду.

Дослідивши клопотання, долучені в обґрунтування матеріали та вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного переконання.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.11.2023 року накладено арешт на майно ОСОБА_17 , а саме на: мобільний телефон марки IPhone X, IMEI: НОМЕР_1 , картку «ПриватБанк» НОМЕР_2 ; грошові кошти: 4 купюри номіналом 50 гривень ((ЕГ7047614, ФВ2678123, ФЕ7139070, ФВ0712411); 1 купюру номіналом 200 гривень (ВЄ4399217); 3 купюри номіналом 500 гривень (ХЖ2020494, ЕВ3095314, АН8079091); 1 купюру номіналом 100 гривень (АА4945796); 4 купюри номіналом 20 гривень (ЄД9366089, ЕБ7578731, ЮА3367369, ЕЗ4593517), з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Крім того, у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.

Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що на теперішній час наявність зв'язку між деяким арештованим майном та кримінальними правопорушеннями за пред'явленим обвинуваченням у кримінальному провадженні №12023160000001027 від 11.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.302, ч.3 ст.27, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.3 ст.27, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.303 КК України, не встановлено.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами не буде законним та таким, що відповідає принципу верховенства права, так як відповідно до матеріалів кримінального провадження не вбачається, що вказане майно на теперішній час має доказове значення.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти: 3 купюри номіналом 50 гривень (ФВ2678123, ФЕ7139070, ФВ0712411); 1 купюру номіналом 200 гривень (ВЄ4399217); 3 купюри номіналом 500 гривень (ХЖ2020494, ЕВ3095314, АН8079091); 1 купюру номіналом 100 гривень (АА4945796); 4 купюри номіналом 20 гривень (ЄД9366089, ЕБ7578731, ЮА3367369, ЕЗ4593517), не зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отже фактично не має ознак речового доказу у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що на теперішній час потреба в застосуванні арешту, накладеного 01.11.2023 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси на грошові кошти: 3 купюри номіналом 50 гривень (ФВ2678123, ФЕ7139070, ФВ0712411); 1 купюру номіналом 200 гривень (ВЄ4399217); 3 купюри номіналом 500 гривень (ХЖ2020494, ЕВ3095314, АН8079091); 1 купюру номіналом 100 гривень (АА4945796); 4 купюри номіналом 20 гривень (ЄД9366089, ЕБ7578731, ЮА3367369, ЕЗ4593517), фактично відпала.

З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи те, що зазначене вилучене майно не відповідає критеріям, встановленим ст.98 КПК України, у той час як права щодо вилученого майна обмежуються, не дозволяють реалізувати права власностісуд вважає, що вказані заявником вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, як зазначав прокурор, мобільний телефон марки IPhone X, IMEI: НОМЕР_1 , картка «ПриватБанк» НОМЕР_2 та 1 купюра номіналом 50 гривень (ЕГ7047614), має ознаки речового доказу у кримінальному провадженні та може бути використані стороною обвинувачення в процесі доказування.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи те, що зазначене майно відповідає критеріям, встановленим ст.98 КПК України, у той час як права щодо вилученого майна не обмежуються, суд вважає, що вказані заявником вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.174, 369, 371, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_18 про скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_17 - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_17 , а саме на: грошові кошти: 3 купюри номіналом 50 гривень (ФВ2678123, ФЕ7139070, ФВ0712411); 1 купюру номіналом 200 гривень (ВЄ4399217); 3 купюри номіналом 500 гривень (ХЖ2020494, ЕВ3095314, АН8079091); 1 купюру номіналом 100 гривень (АА4945796); 4 купюри номіналом 20 гривень (ЄД9366089, ЕБ7578731, ЮА3367369, ЕЗ4593517).

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_18 в частині скасування арешту з мобільного телефону марки IPhone X, IMEI: НОМЕР_1 , картки «ПриватБанк» НОМЕР_2 та 1 купюри номіналом 50 гривень (ЕГ7047614) - відмовити.

Зобов'язати прокурора виконати вимоги п.4 ч.1 ст.169 КПК України та повернути вищевказане майно власнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1