Справа № 947/44810/25
Провадження № 1-кс/947/18804/25
13.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури місті Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025162480000739 від 03.06.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , приватного підприємця, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України,
Суть клопотання.
Як вбачається з клопотання, слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162480000739, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , переслідуючи прямий злочинний умисел, направлений на порушення режиму обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, а саме: порушення вимог, передбачених постановою Верховної Ради України № 2471-ХП від 17.06.1992 з додатками «Про право власності на окремі види майна» зі змінами та доповненнями від 24.01.1995, постановою Кабінету Міністерств України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» зі змінами та доповненнями від 20.04.2007 року, п. 12 Наказу МВС України № 662 від 21.08.1998 «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної i холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» зі змінами та доповненнями від 17.06.2008, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів вчинив певні злочини проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.07.2025, ОСОБА_4 , невстановленим досудовим розслідуванням шляхом придбав та став зберігати при собі автомат конструкції Калашнікова «АК-74м» калібру 5,45 мм, та автомат конструкції Калашнікова «АКС-74» калібру 5,45 мм, достовірно знаючи, що вказані предмети належать до категорії автоматичної вогнепальної зброї та він не має передбаченого законом дозволу на будь яке користування нею.
Далі, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 01.07.2025 познайомився з особою на ім'я ОСОБА_7 (анкетні дані змінено у зв'язку із залученням особи до конфіденційного співробітництва). Під час однієї із розмов, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 придбати в нього дві одиниці автоматичної вогнепальної зброї, визначивши їх загальну вартість в сумі 83 000 гривень, на що останній погодився.
З цією метою, 01.07.2025 о 16 год. 32 хв., перебуваючи в м. Одесі у одному з відділень ТОВ «Нова Пошта», ОСОБА_7 здійснив відправлення грошових коштів ОСОБА_4 у сумі 83 000 гривень, як плату за дві одиниці автоматичної вогнепальної зброї.
Далі, 02.07.2025 о 18 год. 05 хв., перебуваючи у відділенні № 28 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Ярослава Мудрого, 11, ОСОБА_4 отримав грошові кошти у вище зазначеній сумі.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, 16.07.2025 о 16 год. 58 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «Нова пошта», що розташоване за адресою: Львівська область, с. Сокільники, вул. Шептицького, 19а, побоюючись бути викритим правоохоронними органами, використовуючи, з метою конспірації та приховування своєї злочинної діяльності, неправдиві анкетні дані, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові, зазначивши дані відправника та отримувача « ОСОБА_7 » здійснив відправку автомата конструкції Калашнікова «АК-74м» калібру 5,45 мм та автомата конструкції Калашнікова «АКС-74» калібру 5,45 мм до відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 23/4.
Крім того, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 01.07.2025, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, з корисливих мотивів, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, заздалегідь розподіливши між собою функції, де ОСОБА_4 мав підшукувати, здійснювати безпосередній контакт з «покупцями» вогнепальної зброї, а також здійснювати її безпосереднє пересилання та збут, а ОСОБА_8 , надавати ОСОБА_4 необхідну вогнепальну зброю для її збуту.
Так, 02.09.2025 близько 12 год. 31 хв., перебуваючи у м. Львів, ОСОБА_4 зустрівся із особою на ім'я ОСОБА_7 (анкетні дані змінено у зв'язку із залученням особи до конфіденційного співробітництва). В ході вказаної зустрічі ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 163 000 гривень як плату за три одиниці автомати конструкції Калашнікова. Того ж дня, близько 15 год. 00 хв., перебуваючи у м. Львів, ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 частину грошових коштів за збут вогнепальної зброї.
Продовжуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на збут вогнепальної зброї, 13.09.2025 о 16 год. 42 хв., перебуваючи в м. Львів, застосовуючи засоби конспірації, ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 один автомат конструкції Калашнікова «АК-74м» калібру 5,45 мм, та два автомати конструкції Калашнікова «АК-74» калібру 5,45 мм, поміщені до паперових коробок з написом «Нова Пошта». Того ж дня, о 17 год. 52 хв., ОСОБА_4 перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «Новапошта», що розташоване за адресою: Львівська область, с. Сокільники, вул. Шептицького, 19а, побоюючись бути викритим правоохоронними органами, використовуючи, з метою конспірації та приховування своєї злочинної діяльності, неправдиві анкетні дані, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові, зазначивши дані відправника та отримувача « ОСОБА_7 », здійснив відправку до відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 23/4, вищевказаної вогнепальної зброї, що відповідно до висновку ескперта є бойовою нарізною вогнепальною зброєю.
Також, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.12.2025, ОСОБА_4 , невстановленим досудовим розслідуванням шляхом придбав та став зберігати при собі автомат конструкції Калашнікова «АКС-74» калібру 5,45 мм, а також набоями 5,45 мм у кількості 30 штук, достовірно знаючи, що вказані предмети належать до категорії автоматичної вогнепальної зброї та він не має передбаченого законом дозволу на будь яке користування нею
ОСОБА_4 продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на незаконне придбання, зберігання, збут вогнепальної зброї, з корисливих мотивів, 29.10.2025 о 11:33 год., перебуваючи у м. Львів, зустрівся із особою на ім'я ОСОБА_7 (анкетні дані змінено у зв'язку із залученням особи до конфіденційного співробітництва). В ході вказаної зустрічі ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 50 000 гривень як плату за одну одиницю автомата конструкції Калашнікова.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконний збут вогнепальної зброї, ОСОБА_4 призначив ОСОБА_7 зустріч на парковці ТРЦ «King Cross Leopolis» що розташовано за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 30 на 11.12.2025 о 12:20 год.
Прибувши у визначене місце у зазначений час, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_7 . В ході зустрічі, ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 клітчату сумку, всередині якої перебував вищевказана вогнепальна зброя та боєприпаси. В подальшому, протиправні дії ОСОБА_4 припинено співробітниками поліції.
11.12.2025 в порядку с. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КПК України.
12.12.2025 ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченими ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 675 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні -
Прокурор оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Вважав, що саме визначений у клопотанні розмір застави зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного, натомість як більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти визначеним ризикам. Зазначив, що досудове розслідування перебуває на початковому етапі.
Захисник підозрюваного надав письмові заперечення, в яких просив залишити клопотання без задоволення зазначивши, що заявлені стороною обвинувачення ризики є недоведеними та необґрунтованими. На його думку тяжкість кримінального правопорушення не є виключним випадком для призначення застави у розмірі, який перевищує максимально визначений кримінальним процесуальним законом для тяжких злочинів та є завідомо непомірним для підозрюваного. Вважає, що доводи сторони обвинувачення щодо вилучення грошових коштів у ході обшуку іншої особи є змістовно неспроможними. Зазначив, що за наявності на утриманні двох малолітній дітей визначений розмір застави є завідомо неспроможнім для підозрюваного. Повідомив, що підзахисний погоджується з підозрою та готовий надавати покази. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а в разі задоволення просив визначити розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Підозрюваний з пред'явленою йому підозрою погодився, щодо міри запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, повинна враховуватися тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Щодо обґрунтованості підозри
Як вбачається з матеріалів клопотання, 12.12.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:
- ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, зберігання, вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу;
- ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, зберігання, збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Відповідно до п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується:
- показаннями свідка ОСОБА_7 , якими підтверджуються обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- протоколом обшуку від 11.12.2025 за адресою фактичного проживання підозрюваного: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено: предмет схожий на карабін із написами Tamahawk номер НОМЕР_1 , три магазини до нього та 17 предметів схожих на патрони; дозвіл на зброю номер Т-379 від 14.09.2022; грошові кошти: 100 купюр номіналом 100 доларів США, 96 купюр номіналом 100 доларів США, 100 купюр номіналом 100 доларів США, 103 купюри номіналом 100 доларів США; мобільний телефон IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім карткою на якій міститься номер НОМЕР_4 ; слоти від сім карток із номерами НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; мобільний телефон моделі ІPhone пароль НОМЕР_8 IMEI1: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 ; мобільний телефон ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ2: НОМЕР_12 ; мобільний телефон моделі ІPhone пароль НОМЕР_13 IMEI1: НОМЕР_14 ;
- протоколом обшуку від 11.12.2025 транспортного засобу марки «Volkswagen E-Golf» реєстраційний знак НОМЕР_15 підозрюваного, в ході якого виявлено та вилучено: посвідчення про тимчасове відрядження на ОСОБА_4 ; грошові кошти у кількості 13 банкнот по 100 доларів США кожна, та 1 банкнота 200 грн, 1 банкнота 100 грн.; банківські картки в кількості 7 шт; твердотільний накопичувач марки «Seagate»; посвідчення учасника громадського формування у чохлі коричневого кольору з надписом «Служба безпеки України» видане на ім'я ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі перламутно-блакитного кольору з численними покодженнями; автомобіль марки «Volkswagen E-Golf» реєстраційний знак НОМЕР_15 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію;
- протоколом обшуку від 11.12.2025 за місцем проживання підозрюваного, за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого виявлено та вилучено: ноутбук «Lenovo» моделі «20053»; дві коробки білого кольору, в яких наявні по 1 FPV дрони марки «Flight» та 4 пропелери, три невідомі FPV дрони чорного кольору; банківська картка «Альфабанк»; лист про відрядження на ім'я ОСОБА_4 ; мобільний телефон Iphon 13 Pro;
- протоколом огляду заявника ОСОБА_7 , вручення йому грошових коштів та добровільної видачі вогнепальної зброї, якими підтверджується факт збуту вогнепальної зброї;
- протоколом за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.07.2025 та 02.09.2025, огляд і виїмка кореспонденції, якими підтверджується зв'язок ОСОБА_8 з ОСОБА_4 , факт збуту вогнепальної зброї, а також інші обставини вчинення кримінальних правопорушень;
- іншими докази в їх сукупності.
На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, враховуючи відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, у зв'язку з чим, за несприятливих для себе обставин з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд з України поза пункти пропуску.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого злочину, який інкримінується ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
З огляду на вказане слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 знищити, сховати у тому числі: грошові кошти, боєприпаси, вогнепальну зброю, а також вибухові речовини, беручи до уваги те, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів.
Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя звертає увага на наявність в матеріалах клопотання даних про свідка, зокрема ОСОБА_7 (анкетні дані якого змінено) враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від таких осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може впливати на свідків з погрозами застосування насильства з метою схилення не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв'язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання та особистої поруки, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Стороною захисту у судовому засіданні не доведено можливість та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Встановлені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, зокрема: ризику можливого переховування підозрюваного, знищення, приховування речей які мають значення для кримінального провадження та вплив на свідків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
У клопотанні слідчий, а в судовому засіданні прокурор, посилаючись на майновий стан підозрюваного, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, просили визначити заставу у розмірі 675 розмірів прожиткового мінімуму.
Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжких злочинів, пов'язаного із незаконним придбанням, зберігання вогнепальної зброї та без передбаченого законом дозволу, а також вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
Визначаючи розмір застави слідчим суддею приймається до уваги той факт, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який користується транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «E-Golf» з д.н.з. НОМЕР_15 , VIN: НОМЕР_16 .
В ході обшуку транспортного засобу марки «Volkswagen E-Golf» реєстраційний знак НОМЕР_15 підозрюваного, в ході якого виявлено та вилучено: посвідчення про тимчасове відрядження на ОСОБА_4 ; грошові кошти у кількості 13 банкнот по 100 доларів США кожна, та 1 банкнота 200 грн, 1 банкнота 100 грн.; банківські картки в кількості 7 шт; твердотільний накопичувач марки «Seagate»; посвідчення учасника громадського формування у чохлі коричневого кольору з надписом «Служба безпеки України» видане на ім'я ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Redmi» в корпусі перламутно-блакитного кольору з численними покодженнями; автомобіль марки «Volkswagen E-Golf» реєстраційний знак НОМЕР_15 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію;
Таким чином на думку слідчого судді, застава у розмірі визначеному законом не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваному.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 статті 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 роль останнього у його вчиненні, (який за версією слідства безпосередньо за вказівкою ОСОБА_8 здійснює збут зброї замовнику, після чого отримані грошові кошти передає ОСОБА_8 , де останній здійснює розподіл коштів між собою, обставини кримінального правопорушення (торгівля зброї в умовах воєнного стану ) та індивідуальні особливості підозрюваного (одружений, виховує двох дітей), а також його майновий стан (вилучення готівкових коштів у іноземній валюті, є приватним підприємцем, користується автомобілем преміум класу), слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного ОСОБА_4 врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього в якості альтернативного запобіжного заходу у виді застави визначивши її у розмірі 430 (чотириста тридцять ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 1 302 040 (один мільйон триста дві тисячі сорок) гривень.
На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення та майнового стану підозрюваного.
Разом з тим, визначаючи строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне встановити строк її дії на десять календарних днів, оскільки як з'ясувалось в судовому засіданні органом досудового розслідування допитано лише підозрюваного ОСОБА_9 натомість інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_10 допитано не було.
На думку слідчого судді, з метою повного, об'єктивного, всесторонньо вирішення даного питання, та щоб у стороннього спостерігача не викликало будь-яких сумнівів у законності прийняття рішення, органу досудового розслідування необхідно допитати ОСОБА_8 , та ОСОБА_10 , а десятиденний строк застосування запобіжного заходу в повній мірі забезпечить здійснити вказані слідчі дії.
Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком до 21.12.2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 430 (чотириста тридцять ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 1 302 040 (один мільйон триста дві тисячі сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 21.12.2025 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, щодо обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1