Справа №579/921/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Моргун О. В.
Номер провадження 33/816/911/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 172-6 КУпАП
11 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю прокурора Ткаченка К., в залі суду в місті Суми розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 12.06.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, проживаючого АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,-
ОСОБА_1 після припинення діяльності пов'язаної з виконання функцій держави, звільнення з посади водія 22 державної пожежно - рятувальної частини головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, будучи суб'єктом, на якого поширюється дія п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав без поважних причин декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, що є вчиненням правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за що встановлена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
12.06.2025 постановою судді Кролевецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
З таким рішенням суду ОСОБА_1 не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 12.06.2025, скасувати і провадження у справі відносно нього закрити.
В обґрунтування таких вимог ОСОБА_2 зазначав, що зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення він не згодний, та зауважував, що 26.07.2021 у зв'язку зі скороченням штату його звільнено з посади водія 22 державної пожежно-рятувальної частини ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області. 28.07.2021 він подав декларацію перед звільненням і тоді ж підписав пам'ятку де його було ознайомлено про необхідність подати декларацію після звільнення за 2021 рік в термін до 31.03.2022. Зауважував, що намір подати декларацію у встановлений термін мав, однак не зробив цього оскільки 24.02.2022 оголошено воєнний стан і доступ до реєстру було закрито і подання декларацій зупинено.
Далі, 10.03.2022 його - ОСОБА_1 мобілізовано і він вважав, що під час дії воєнного стану цю декларацію подавати не потрібно. 18.01.2024 його - ОСОБА_1 з військової служби звільнено, однак він не знав того, що протягом 90 днів після цього звільнення, він мав подати декларацію. Більше того, з місця попередньої роботи йому не надходило повідомлення про відновлення електронного декларування і про необхідність подати декларацію після звільнення за 2021 рік. Також він не знав про набрання 12.10.2023 чинності ЗУ № 3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції НАЗК, оскільки в цей час він проходив службу в ЗСУ і майже постійно був в зоні бойових дій і мав обмежений доступ як до засобів масової інформації так і до інтернет ресурсів. Після звільнення з військової служби він тривалий час відновлювався, так як там переніс тяжкі події і отримав дві контузії. Жодного умислу приховати свої доходи чи майно не мав та його дії не були направлені на заподіяння шкоди суспільному інтересу, юридичним чи фізичним особам. Невчасна подача декларації - це помилка, що допущена через незнання інформації про відновлення робити реєстру. Вважав, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Також просив врахувати, що від НАЗК повідомлення про неподання декларації він - ОСОБА_1 отримав 11.11.2024 та вже 18.11.2024 цю декларацію ним подано до реєстру. Водночас наголошував, що в матеріалах справи немає відомостей про те, звідки та коли Сумське управління департаменту внутрішньої безпеки НП України отримало інформацію щодо несвоєчасності подання ним декларації. Вважав, що днем виявлення вказаного факту є 12.02.2024 (день надсилання НАЗК відомостей від ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій в Сумській області), а протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно нього складено 29.04.2025, тобто поза межами строку визначеними ст. 38 КУпАП.
22.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Сумського апеляційного суду з клопотанням про розгляд його скарги без його участі. Просив врахувати, що вимоги апеляційної скарги підтримує як і викладені в скарзі обґрунтування на підтвердження таких вимог.
Про дату, час і місце апеляційного розгляду скарги особа, яка її подала ОСОБА_1 повідомлялась, однак від останнього 22.09.2025 надійшло клопотання в якому ОСОБА_1 просив призначене на 08.30 год 11.12.2025 судове засідання проводити без його участі через небезпекову ситуації в країні та через значну віддаленість Сумського апеляційного суду від місця його проживання.
За таких обставин, враховуючи позицію особи, яка подала апеляційну скаргу, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести судове засідання у відсутність ОСОБА_1 .
Тому, вислухавши думку прокурора Ткаченка К., який підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 не вбачав, просив постанову суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи скарги ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивченням матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що переконливих доводів щодо поважності причин пропуску строку на подачу декларації ОСОБА_1 не вказав.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, лише 18.11.2024, тоді як мав її подати, з урахуванням звільнення з посади, не пізніше 31.01.2024.
Тобто, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Такого висновку суд дійшов на підставі того, що згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
12.10.2023 набрав чинності Закон України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави в умовах воєнного стану», яким установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31.01.2024 року.
Згідно ч. 7 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»,суб'єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб'єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов'язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).
Відповідно до ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як встановлено судом першої інстанції та не ставиться під сумнів в апеляційній скарзі, декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за звітний період 2021рік , ОСОБА_1 подав 18.11.2024.
Також за матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 29.04.2025 № 17-2025 (а.с. 1-10);
- витягом з ЄДРД осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с. 19-23);
- послідовністю дій користувача ЄДРД, за змістом яких вбачається, що щорічна декларація за звітний період за 2021 року, подана ОСОБА_1 18.11.2024.
- наказом від 21.07.2021 № 162 начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області з якихслідує, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в запас (а.с. 27-28);
- листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2025 з якого вбачається, що військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 проходив з 10.03.2022 по 18.01.2024 (а.с.49).
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 після припинення діяльності пов'язаної з виконання функцій держави, звільнення з посади водія 22 державної пожежно - рятувальної частини головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, будучи суб'єктом, на якого поширюється дія п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно подав без поважних причин декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, що є вчиненням правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за що встановлена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити, оскільки:
- він не знав того, що після звільнення з військової служби протягом 90 днів після цього звільнення, він мав подати декларацію, повідомлення про відновлення роботи реєстру йому не надходило, про набрання чинності ЗУ № 3384-ІХ він не знав;
- умислу приховувати свої доходи не мав, декларацію подав хоч і з порушенням встановлених на те строків;
- в матеріалах справи немає відомостей про те, звідки та коли Сумське управління департаменту внутрішньої безпеки НП України отримало інформацію щодо несвоєчасності подання ним декларації. Вважав, що днем виявлення вказаного факту є 12.02.2024 (день надсилання НАЗК відомостей від ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій в Сумській області), а протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно нього складено 29.04.2025, тобто поза межами строку визначеними ст. 38 КУпАП.
У відповідь на такі доводи скарги апеляційний суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи та в цілому зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 про обов'язок подати декларацію після звільнення був обізнаний і цього не заперечує, а невчасне подання декларації до реєстру пояснює вказаними вище підставами, до чого суд апеляційної інстанції відноситься критично, так як фактично усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, ОСОБА_1 свідомо допускав настання наслідків щодо несвоєчасного подання такої декларацій, тобто в його діях наявний умисел, як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП.
Слід також зазначити, що адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП - є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, i суб'єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній так i в необережній формі вини, а тому зазначені в апеляційній скарзі обставини не звільняють від обов'язку виконання вимог Закону України стосовно своєчасного подання декларацій, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
Що стосується строків накладення стягнення, то на час винесення постанови районним судом вони також не пропущенні, оскільки за правилами ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
На переконання апеляційного суду дата вчинення правопорушення є 31.01.2024 до якої необхідно було подати декларацію за 2021 рік. Виявлено правопорушення на переконання апеляційного суду 31.03.2025 коли отримано відповідь з Національного агенства з питань запобігання корупції (а.с. 13). Протокол про адміністративне правопорушення складено 29.04.2025, а постанову районний суд виніс 12.06.2025 тобто в межах строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 12.06.2025 про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 12.06.2025, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на цю постанову, без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.