Справа №591/10983/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/495/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
18 грудня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання- ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6
представника заявника - ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Суми апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР по заяві від 20 вересня 2025 року, -
26 вересня 2025 року до Зарічного районного суду м. Суми надійшла скарга ОСОБА_6 в якій, посилаючись на норми КПК України, він просив зобов'язати відповідних службових осіб внести відомості по його заяві про вчинення кримінального правопорушення від 20 вересня 2025 року до ЄРДР.
01 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР по заяві від 20 вересня 2025 року, оскільки з поданої скарги та матеріалів не вбачається, а в судовому засіданні так і не було встановлено наявності достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 жовтня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою зобов'язати прокурора внести відомості за ч.3 ст.161 КК України відповідно до його заяви від 20 вересня 2025 року до ЄРДР.
Свої вимоги апелянт обґрунтовував тим, що його заяву було постановлено незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_1 є зацікавленою особою, тому що вирок Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року був підписаний її близьким родичем - ОСОБА_8 , що є підставою для самовідводу.
Вказував, що висновок слідчого судді не відповідає змісту його заяви, а також усним поясненням зафіксованим на диску.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи заявника ОСОБА_6 , та його представника - адвоката ОСОБА_7 , які вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, за змістом положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування встановлений Главою 26 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, серед іншого, і про обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вказана частина статті повністю кореспондується із підпунктом 1 пункту 2 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139, де зазначено про обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
Крім того, виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Пунктом 1 частини 1 ст. 303 КПК встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів даного провадження, до слідчого судді звернувся заявник ОСОБА_6 зі скаргою на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 20 вересня 2025 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, прокурорами та керівництвом СІЗО-25 м. Суми.
Заявник зазначав, що за вказаною заявою дані до ЄРДР так внесені і не були, тому просив зобов'язати службову особу Сумської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР по його заяві від 20 вересня 2025 року.
Перевіряючи доводи поданої заявником скарги, слідчим суддею було встановлено, що зі звернення ОСОБА_6 вбачається те, що, хоча його заявник і вважає заявою про злочин, проте в ньому відсутнє наведення достатніх ознак вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.161 КК України. Зокрема, в ньому взагалі не наведено дій чи бездіяльності осіб, що могли б свідчити про вчинення ними злочину.
Заява носить узагальнений характер, викладена в формі припущень заявника, ґрунтується на його безпідставних власних міркуваннях щодо зазначених у ній фактів, які стосуються вказаних обставин, власної оцінки дій та рішень наведених осіб та власного тлумачення КК України, не містить наведення об'єктивної сторони діяння, посилання на тяжкі наслідки, оскільки ч.3 ст.161 КК України є злочином з матеріальним складом.
Саме з врахуванням зазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку, що підстави для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 20 вересня 2025 року відсутні та відмовив у задоволенні скарги на бездіяльність Сумської обласної прокуратури, з яким колегія суддів погоджується в повному обсязі та ставити під сумнів законність та обґрунтованість такого висновку підстав не вбачає.
При цьому, доводами апеляційної скарги правильність такого висновку слідчого судді жодним чином не спростовано, оскільки обставин, за яких можливо було б дійти висновку про бездіяльність Сумської обласної прокуратури, яка безпідставно не була встановлена слідчим суддею, апелянтом не наведено.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що згідно чинного законодавства, внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, що містять достатні об'єктивні дані, з яких можливо дізнатись про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та дійти висновку про попередню його правову кваліфікацію.
Само по собі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, не має жодних правових наслідків без його належного обґрунтування та доказів на підтвердження незаконності дій будь-яких осіб чи особи, в той час як заява ОСОБА_6 не містить достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення прокурорами Сумської обласної прокуратури ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та керівництвом Сумського слідчого ізолятора злочину, передбаченого ч.1 ст.161 КК України.
Щодо доводів апелянта про те, що його заяву було постановлено незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_1 є зацікавленою особою, тому що вирок Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року був підписаний її близьким родичем - ОСОБА_8 , що є підставою для самовідводу, колегія суддів зауважує, що у слідчої судді ОСОБА_1 на розгляді перебувала скарга ОСОБА_6 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР, подана в порядку ст..303 КПК України, яка ніяким чином не пов'язана з винесеним відносно нього вироком від 11 жовтня 2004 року. Разом з тим, ОСОБА_6 не наводить доводів та підстав для відводу судді,які визначені у ст.75 КПК України.
Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, всупереч доводам апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею за результатом розгляду поданої заявником ОСОБА_6 скарги було прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 406, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 01 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР по заяві від 20 вересня 2025 року, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 на цю ухвалу, без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4