Номер провадження: 11-кп/813/2745/25
Справа № 522/20586/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2025, якою в межах к/п №4202516411000086 від 09.06.2025 відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 408 КК України задоволено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою суду від 13.11.2025 було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_11 та відносно обвинуваченого ОСОБА_7 був змінений запобіжний захід із застави на тримання під вартою із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11.01.2026 із визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605 600 грн.
Обґрунтовуючи ухвалу, суд 1-ої інстанції зазначив, що обвинуваченим ОСОБА_7 були порушені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, покладені на нього ухвалою суду, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі с. Південне, Білгород-Дністровського району, Одеської області без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, захисник ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала суду є необґрунтованою оскільки через зайнятість в інших судових засіданнях у неї було можливості прибути на судове засідання, призначене на 11.11.2025, про що вона завчасно повідомила суд, та 07.11.2025 надіслала заяву про відкладення розгляду справи, яка наявна в матеріалах справи. В подальшому, 10.11.2025 ОСОБА_7 повідомив їй, що наразі змінив місце проживання, мешкає в м. Києві, та повідомив свою нову адресу. Оскільки на протязі тижня через постійні обстріли та оголошення повітряної тривоги, проблеми з залізничним та іншим транспортом не може вчасно прибути в м. Одесу, про що склав відповідну заяву на ім'я суду, яка наявна в матеріалах справи. 11.11.2025, на телефонний дзвінок секретаря суду ОСОБА_7 повідомив, що не може прибути в засідання з об'єктивних причин, та обізнаний, що судове засідання захисником вказане засідання було відкладене. Від секретаря він дізнався, що суд призначив повторно судове засідання на 10 год. 30 хв. 13.11.2025 і він має з'явитись, що ним і було зроблено.
За таких обставин, захисник ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу суду від 13.11.2025 та звільнити ОСОБА_7 з-під варти.
Окрім того, на вказану ухвалу подана апеляційна скарга обвинуваченим ОСОБА_7 в якій він вказував на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою з таких підстав:
- під час розгляду клопотання прокурора судом був порушений порядок, визначений ст. 182 КПК України та було допущено вихід за межі повноважень, оскільки прокурором не ставилося питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому;
- стороною обвинувачення не доведені заявлені ризики, він з 18 років служить за контрактом, зарекомендував себе виключно з позитивного боку, має ряд відзнак, є учасником бойових дій, має соціальні зв'язки, до кримінальної відповідальності не притягувався;
- також він не мав наміру порушувати покладені на нього обов'язки, завчасно повідомив суд про неможливість прибуття у судове засідання, та будучи юридично необізнаним покладався на свого захисника;
За таких обставин обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу від 13.11.2025 та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисники підтримали апеляційні скарги сторони захисту та просили їх задовольнити, натомість прокурор заперечувала проти їх задоволення.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Системний аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що вона зазначеним вище вимогам не відповідає з огляду на такі обставини.
На підставі аналізу матеріалів судового провадження вбачається, що на розгляді в Приморському районному суді м. Одеси знаходиться к/п №4202516411000086 від 09.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 408 КК України.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвалою суду 1-ої інстанції від 16.09.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_7 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та із покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. При цьому, 07.10.2025 визначений розмір застави за обвинуваченого ОСОБА_7 була внесена.
Водночас, 12.11.2025 прокурор ОСОБА_12 звернулася до суду 1-ої інстанції із клопотанням про звернення застави в дохід держави та обрання іншого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме - тримання під вартою.
Згодом, ухвалою суду 1-ої інстанції від 13.11.2025 клопотання прокурора ОСОБА_13 було задоволено, був змінений запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави визначено вирішити при подальшому судовому розгляді справи за участю учасників судового провадження, а саме сторін кримінального провадження та заставодавця у порядку, передбаченому КПК України.
В той же час апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є серед іншого щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому, вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Приписами ч. 3 ст. 26 КПК України регламентовано, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Процедура вирішення питання щодо звернення застави в дохід держави у разі порушення обвинуваченим покладених на нього обов'язків закріплена у ст. 182 КПК України.
Так, відповідно до приписів ч.ч. 8-10 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.
На виконання зазначених приписів кримінального процесуального законодавства прокурор ОСОБА_12 звернулася до суду із клопотанням про звернення застави в дохід держави та обрання іншого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме - тримання під вартою.
Однак, всупереч передбаченого ст. 182 КПК України алгоритму суд 1-ої інстанції не вирішив питання щодо звернення застави внесеної за обвинуваченого ОСОБА_7 , в дохід держави та помилково, пославшись на приписам ст. 200 КПК України змінив обвинуваченому запобіжний захід чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства та вийшов за межі поданого прокурором клопотання, що є неприпустимим.
На переконання апеляційного суду, зазначені обставини є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
В той же час, апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті клопотання прокурора ОСОБА_13 , оскільки це суперечитиме приписам ст. 129 Конституції України, відповідно до якої однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Приписами ч. 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відтак, з огляду на допущені судом 1-ої інстанції істотні порушення КПК України, які не можуть бути усунуті апеляційним судом, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги сторони захисту підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню із призначенням нового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_13 в Приморському районному суді м. Одеси у тому ж складі суду.
Під час нового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_13 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суду 1-ої інстанції необхідно ретельно перевірити доводи прокурора про порушення обвинуваченим покладених на нього обов'язків і його пояснення з цього приводу, та дотримуюсь алгоритму визначеному ч.ч. 8-10 ст. 182 КПК України прийняти обґрунтоване та законне рішення по зазначеному клопотанню.
Водночас, обвинувачений ОСОБА_7 підлягає негайному звільненню з-під варти, оскільки судове рішення на підставі якого він утримувався в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» скасовується.
Керуючись ст.ст. 24, 28, 177, 182, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2025 про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 408 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_13 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в суді 1-ої інстанції в тому ж складі суду.
Обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з-під варти.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для негайного виконання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4