Справа № 737/882/25
Провадження № 2/737/399/25
19 грудня 2025 року с-ще Куликівка
суддя секретар Лібстер А. С. Скляр А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу№ 737/882/25
за позовомОСОБА_1
до відповідача третя особа Куликівська селищна рада Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Євгеній Петрович
про про визнання права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами
учасники справи та представники:
позивачкане з'явилась
представник відповідачане з'явився
третя особа не з'явився
16 жовтня 2025 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею ОСОБА_1 , у порядку спадкування після покійного діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (житловий будинок літ.А-1, а-1 -загальною площею 59,3 кв.м., житлова площа 20,9 кв.м., сарай літ. Г,Д,Ж, погріб літ.В,Е, літня кухня літ.Б,б).
Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 23.10.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 19.11.2025. Ухвалою суду закрито підготовче судове засідання закрито з призначенням справи до судового розгляду у судовому засіданні на 03.12.2025.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, при поданні позову просила справу розглянути за її відсутності, у зв'язку з напруженим графіком роботи.
Представник відповідача Куликівської селищної ради надала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у вирішенні даної справи покладаються на розсуд суду та просять розгляд справи проводити без участі представника.
Третя особа приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П. в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, місце та дату судового розгляду. Надав заяву, відповідно до якої проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивачки по лінії батька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.05.2004, запис про смерть за №7. (а.с. 6)
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією актового запису про шлюб №18, складеного 17 липня 1949 року виконавчим комітетом Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області) (а.с.41).
Відповідно до Довідки № 908 від 12 жовтня 2016 року виданої виконавчим комітетом Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована на дату смерті за адресою. АДРЕСА_1 , разом із чоловіком ОСОБА_2 (а.с.11).
ОСОБА_3 при житті заповітів не складала.
Після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за законом до державного нотаріуса Куликівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Чміль Г.І., звернувся дід позивачки - ОСОБА_2 . Нотаріусом була заведена спадкова справа № 344/2008 (а.с.26).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 22.06.2006 року, запис про смерть за №16 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 16.03.2011, запис про смерть за №6 (а.с.48).
Відповідно до Довідки №19 від 13.01.2020 року виданої Куликівською селищною радою Куликівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрованим на дату смерті за адресою: АДРЕСА_1 , один (а.с.12).
ОСОБА_2 при житті заповітів не складав.
Після смерті ОСОБА_2 позивачка звернулась із заявою про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П., яким було заведено спадкову справу №14/2020, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.01.2020 року, №59077439) (а.с.14).
В складі спадщини, яка залишилась після померлого діда ОСОБА_2 є житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який був збудований бабою та дідом за час перебування у шлюбі у 1960 році. Проте, за життя вони не ввели вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в експлуатацію та не оформили правовстановлюючих документів на нього. Спадкоємцем на частину цього будинку, що належала ОСОБА_3 був її чоловік ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Відповідно до Витягів з погосподарських книг Дроздівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на 1991-2025 роки головою домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 (а.с.13).
Технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 при житті спадкодавцем ОСОБА_2 не виготовлявся.
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, складеного ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа №5502-5 від 17.12.2024, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має такі характеристики: житловий будинок з дерева, загальною площею 59,3 кв.м., житлова площа 20,9 кв.м., на плані зазначений літерою А-1, а-1, сарай літ. Г,Д,Ж, погріб літ. В, Е, літня кухня літ. Б, б. (а.с.17-25)
Відповідно до Довідки №741 від 23.12.2024 року виданої ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» станом на 31 грудня 2012 року на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 право власності не зареєстровано.(а.с.12 зворот)
Приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренко Є.П., 14 травня 2025 року видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовивши позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після покійного діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши про відсутність документа, що посвідчує право власності на житловий будинок (а.с.16)
Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Надані суду докази суперечностей не містять та оцінюються судом як належні та допустимі.
Згідно зі ст.ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п. 6 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто, якщо будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.
Відповідно до ст.ст. 25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України № 19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.
Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Позивачка, прийнявши спадщину, в даному випадку, позбавлена можливості оформити своє право на спадщину у нотаріуса у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та у зв'язку із відсутністю документів, які підтверджують право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем. Враховуючи встановлені обставини, що будинок був побудований до 05.08.1992 року, позивачка спадщину після померлого прийняла, але не може оформити право на спадщину у нотаріуса через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, суд вважає що право власності підлягає судовому захисту, а позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Таким чином, враховуючи те, що Куликівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області є відповідачем лише тому, що інші спадкоємці відсутні, водночас селищна рада ніяким чином не порушувала, чи не визнавала та не оспорювала права, свободи чи законні інтереси позивача, не перешкоджала реалізовувати спадкові права, а відтак суд дійшов висновку, що хоча позовні вимоги задоволені, але підстави для стягнення судового збору з відповідача, відсутні.
Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (житловий будинок літ.А-1, а-1 -загальною площею 59,3 кв.м., житлова площа 20,9 кв.м., сарай літ. Г,Д,Ж, погріб літ.В,Е, літня кухня літ.Б,б), після покійного діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. С. Лібстер