Справа №766/5500/24
н/п 1-кп/766/2899/25
про закриття кримінального провадження
17.12.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
під час відкритого судового засідання в залі суду в м. Херсоні з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024231030000332 від 07.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
На розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.02.2024 року близько 09:30 годин, знаходячись в приміщенні магазину ТОВ «Вигідна покупка» «АВРОРА», ЄДРПОУ 41130363, за адресою: м. Херсон, вул. Іллюши Кулика, буд. 133, керуючись корисливим мотивом та метою, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, таємно, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрав портативну колонку марки «HAVIТ» моделі «HV-SK897BT 3W RGB Black», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи могла становити 380 грн. 67 коп., яка перебуває у власності ТОВ «Вигідна покупка» «АВРОРА», після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого спричинив матеріальну шкоду ТОВ «Вигідна покупка» «АВРОРА» на суму 380 грн. 67 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено в умовах воєнного стану.
Під час судового засідання обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, вважав за можливе вирішити питання щодо закриття кримінального провадження, у зв'язку із внесенням змін до ст. 51 КУпАП щодо дрібної крадіжки.
Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник потерпілого в судове засідання не прибув, що відповідно до ст. 325 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст.51 КпАП України, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. х 50%).
Кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_4 мало місце 29.02.2024 року.
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку). У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Згідно нової редакції ст.51 КпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідальність за ч.2 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з 09.08.2024 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки згідно обвинувального акту вартість майна, яким ОСОБА_4 заволодів, шляхом крадіжки 29.02.2024 року становить 380 грн. 67 коп, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто сума є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також, згідно із ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
При цьому, у ч. 6 ст. 3 КК України встановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ від 18.07.2024), що набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими змінено розмір вартості майна на момент вчинення правопорушення - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації як дрібного викрадення чужого майна. У той же час, даний розмір вартості майна є критерієм розмежування кримінально-караного викрадення чужого майна, передбаченого ст. 185 КК України, від дрібного викрадення такого майна.
Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, коли втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно з вимогами ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.
Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння, й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
У такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов'язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння, таких витрат.
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 284-287, 288, 369, 372, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження- задовольнити.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024231030000332 від 07.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Витрати на залучення експерта в розмірі 2271,84 гривень віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1