Справа № 522/13710/25-Е
Провадження №2/523/6015/25
(заочне)
"11" грудня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюбі Г.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного та заочного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956, адреса: вул. Харківське шоссе, буд.19, оф.2005, м. Київ, 02090) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулось з позовом позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №558585797 від 20 вересня 2022 року у розмірі 36 137 гривень 64 копійки, а також 2 422 гривень 40 копійок, сплаченого судового збору та 7000 гривень витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №558585797, відповідно до якого, відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет на офіційному сайті Товариства ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску подав заявку про бажання отримання коштів, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації проживання.
Згідно Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит без конкретної споживчої мети на суму 7 700 гривень на умовах строковості, зворотності, платності. А відповідач, як позичальник, зобов'язався повернути Кредит та оплатити проценти за користування ним, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту.
Ознайомившись з Договором, відповідач повністю погодився з усіма його істотними умовами та зобов'язаннями, підписав вказаний Кредитний договір шляхом використання, як електронний підпис одноразовий ідентифікатор.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало, перерахувавши в день укладення договору на карточний рахунок № НОМЕР_2 кредит в розмірі 7 700 гривень, який відповідач ОСОБА_1 вказав особисто при подачі заявки на отримання кредиту.
Однак в подальшому, відповідач перестав виконувати свої зобов'язання по поверненню Кредиту та оплати відсотків за користування ним у зв'язку з чим утворилася заборгованість по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор), був укладений Договір факторингу №28/1118001, відповідно до якого «Клієнт» відступив на користь «Фактора» право вимоги за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по оплаті суми боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
01 листопада 2022 року згідно Реєстру прав вимоги №201 до Договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
В подальшому, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) було укладено Договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого, «Клієнт» відступив право вимоги боргів зазначених у реєстрі Боржників, «Фактору».
23 лютого 2024 року згідно Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №23/0224-1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги боргу до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №558585797 від 20 вересня 2022 року.
А 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) уклали Договір факторингу №29/05/25Е відповідно до умов якого фактору було відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за вказаним Кредитним договором.
При цьому, ні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ні ТОВ «ФК «ЕЙС» ніяких нарахувань за кредитним договором не здійснювало. Сума заборгованості по тілу кредиту та заборгованості відсотків за користуванням кредиту була розрахована Кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ Таліон плюс».
Тому позивач просить задовольнити його позовні вимоги і стягнути з відповідача вказану вище заборгованість за Кредитним договором та судові витрати.
В судове засідання представника позивача не з'явились, в матеріалах справа наявна заява представника позивача про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації, причини неявки суду не повідомив.
Вивчив позовну заяву та додані до неї матеріли, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 вересня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір №558585797. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворенням шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV4Е67C, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до Договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося надати позичальникові ОСОБА_1 кредит без конкретної споживчої мети, на суму 7 700 грн. 00 коп. (сім тисяч сімсот гривень) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Таким чином сторони за Договором Кредиту обговорили, погодили та прийняли усі істотні умови його укладення та виконання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язанні з нею.
Частиною 8 ст. 11 цього Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, із вказаного вбачається, що кредитний договір та додаткові угоди були укладені в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Фінансова компанія ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконала в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням про перерахунок 7 700 гривень ОСОБА_1 на його кредитний рахунок № НОМЕР_2 , також випискою з особового рахунку за Кредитним договором №558585797 від 20 вересня 2022 року та що ніяким чином не заперечувалося самим відповідачем.
Однак, отримавши кредит, відповідач в подальшому порушуючи умови договору, свої зобов'язання за договором належним чином не виконував і не виконує.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно Договору №558585797 від 20 вересня 2022 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» мало прав відступлення права вимоги боргу за Договором або за договором факторингу з будь-якою третьою особою.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України - за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України - предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор), був укладений Договір факторингу №28/1118001, відповідно до якого «Клієнт» відступив на користь «Фактора» право вимоги за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по оплаті суми боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
01 листопада 2022 року згідно Реєстру прав вимоги №201 до Договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
В подальшому, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) було укладено Договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого, «Клієнт» відступив право вимоги боргів зазначених у реєстрі Боржників, «Фактору». 23 лютого 2024 року згідно Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №23/0224-1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги боргу до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №558585797 від 20 вересня 2022 року.
А 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) уклали Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого фактору було відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за вказаним Кредитним договором.
При цьому ні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ні ТОВ «ФК «ЕЙС» ніяких нарахувань за кредитним договором не здійснювало. Сума заборгованості по тілу кредиту та заборгованості відсотків за користуванням кредиту була розрахована Кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та першим фактором ТОВ «Таліон плюс».
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним Договором №558585797 від 20 вересня 2022 року, проведеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на 01 листопада 2022 року (на день продажу боргу фактору) заборгованість відповідача ОСОБА_1 становила 36 137 гривень 64 копійки, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту) - 7 700 гривень та заборгованості відсотків за користування кредитом в сумі 28 437 гривень 64 копійки.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку ні кредитору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні ТОВ Таліон Плюс», ні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ні ТОВ «ФК «ЕЙС», останнім, як факторам, не повернуті, суд, з урахуванням заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів за користування кредитом і вимога про стягнення заборгованості суми боргу у розмірі 36 137 гривень 64 копійки ґрунтується на Договорі, законі, підтверджена належними та допустимими доказами.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Такожпідлягаю задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 судових витрат, а саме 2422,40 гривень сплаченого судового збору при подачі позову до суду, що передбачено нормами ЦПК України та 7000 гривень витрат позивача на правову допомогу, що підтверджується Договором на надання правової допомоги.
При цьому суд виходиться з того, що відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2 Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за містом, обсягом та формами є може включати консультації, роз'яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв. Скарг. Здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особі, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формі, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановлені розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чине процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначені розміру витрат на правову допомогу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (пункт 268).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відповідності до ч.5 статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст. ст. 19, 76-81, 133, 137, 258, 274, 280-283, ЦПК України, ст. ст.207, 514, 516, 525, 526, 625-628, 638, 639, 1046,1048, 1049 ЦК України, Закону України « Про споживче кредитування», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг», ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, розташоване: 02175, у м. Києві, вулиця Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, заборгованість за Кредитним договором №558585797 від 20 вересня 2022 року в загальній сумі 36 137 гривень 64 копійки (тридцять шість тисяч сто тридцять сім гривень 64 копійки), із яких 7 700 гривень (сім тисяч сімсот гривень) боргу тіла кредиту та 28 437 гривні 64 копійки (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 64 копійки) боргу нарахованих відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, розташоване: 02175, у м. Києві, вулиця Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, судовій збір в сумі 2 422 гривень 40 копійок (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 7000 гривень (сім тисяч гривень) витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено та підписано 16.12.2025 року.
Суддя В.К. Кисельов