Справа № 521/20349/25
Номер провадження:1-кс/521/4244/25
25 листопада 2025 року м. Одеса
Хажибейський районний суду м. Одеси у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хажибейського районного суду м. Одеси клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001644 від 22.11.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища міського типу Цебрикове, Великомихайлівського району, Одеської області, з середньою освітою, одруженого, зі слів має двох неповнолітніх дітей, військовослужбовець ЗСУ, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 11.03.2014 Малиновським районним судом міста Одеси за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнений 16.12.2015 у зв'язку із відбуттям покарання;
- 18.04.2017 Малиновським районним судом міста Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, звільнений 05.09.2017 у зв'язку із відбуттям покарання;
- 22.06.2020 Приморським районним судом міста Одеси за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 24.01.2022 у зв'язку із відбуттям покарання;
- 06.04.2023 Київським районним судом міста Одеси за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень, яке на теперішній час не виконано;
- 28.01.2025 Хаджибейським районним судом міста Одеси за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та на підставі ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 72 КК України до призначеного покарання приєднано покарання призначене Київським районним судом міста Одеси від 06.04.2023 та остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1700 гривень та пробаційного нагляду на строк 2 роки, кожне з яких виконувати самостійно; який на момент вчинення кримінального правопорушення проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, слідчий суддя
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
З клопотання вбачається, що згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ХІ від 24.02.2022, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 20.10.2025 року № 793/2025 та затверджений Законом України від 21.10.2025 року № 4643-IX, та на час скоєння злочину строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилини 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час безперервно діє воєнний стан.
ОСОБА_5 , якого призвано 25.10.2024 року за мобілізацією, на момент вчинення кримінального правопорушення проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 25.10.2024 тобто з дня призову за мобілізацією ОСОБА_5 , набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов?язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов?язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
Встановлено, що 22 листопада 2025 року, о 15 годині 10 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку №12/3 по вулиці Варненська в місті Одесі, побачив раніше не знайомого йому ОСОБА_8 , який сидів поблизу під'їзду №4 вказаного будинку на лавці тримаючи по ліву сторону біля себе борсетку у якій перебували його особисті речі та чекав свою подругу, в цей час у ОСОБА_5 раптово виник прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Надалі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у період дії введеного в Україні правового режиму воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення шляхом обернення чужого майна на свою користь, перебуваючи біля під'їзду №4 будинку №12/3 по вулиці Варненська у місті Одеса, підійшов зі спини з лівої сторони до потерпілого ОСОБА_8 , та шляхом ривка заволодів борсеткою у якій перебували мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J2», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» із номером мобільного телефону НОМЕР_4 , банківська картка АТ «ВСТ БАНК» з № НОМЕР_5 та зв'язка ключів, таким чином заволодівши майном, яке належить ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення втік разом з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі 3500 гривень.
Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування у своєму клопотанні просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засідання підтримав клопотання, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий підтримав клопотання в повному обсязі.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання, просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання з доданими матеріалами, а також вислухавши думку учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1, ч.2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так слідчим суддею встановлено, СВ ВП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за №12025162470001644 від 22.11.2025 року, а Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч.4 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.
23.11.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання ОСОБА_9 протоколом затримання ОСОБА_5 , у порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду речей і документів, а саме вилучених в ході обшуку особи під час затримання ОСОБА_5 , у порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду речей і документів, а саме отриманих відеозаписів з місця скоєння кримінального правопорушення; та іншими матеріалами у сукупності.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до 10 років позбавленням волі
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування та вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з вказаними правопорушеннями на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.
Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у віці 29 років, з середньою освітою, одружений, зі слів має двох неповнолітніх дітей, військовослужбовець ЗСУ, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини у тому числі до реального терміну відбуття покарання.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою виходячи із наступного:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі до 10 років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, ОСОБА_5 може уникати проведення слідчих та процесуальних дій, тим самим затягувати розумні строки досудового розслідування;
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. Оскільки ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, на даний час органом досудового розслідування, не встановлено всі обставини правопорушення, не встановленні всі свідки та очевидці вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення. Тим самим, у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, підозрюваний матиме можливість незаконно впливати на вищезазначених осіб, схиляючи до викривлення показів або відмови від їх дачі в суді, тим самим перешкоджаючи у встановленні істини у провадженні та повному і всебічному дослідженні всіх доказів.
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Оскільки ОСОБА_5 будучі раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та під час перебування на пробаційному нагляді вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності можна прийти до висновку, щодо наявності ризику, який вказує на те, що ОСОБА_5 , може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у якому підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідним є застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи у судовому засіданні захисника та підозрюваного не спростовують висновків суду щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обмежень щодо застосування найбільш сурового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачених ч.2 ст.183 КПК України слідчим суддею під час судового розгляду не встановлено.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного
ОСОБА_5 , у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що цей запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного, враховуючи тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного
ОСОБА_5 , у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що він на даний час не працевлаштований, відсутність у нього міцних соціальних зав'язків, дозволяють йому залишити територію міста Одеси та безперешкодно переїхати до іншого населеного пункту з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Разом з цим, у справі «І.А. проти Франції» №1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, у справі «Лабіта проти Італії» №26772/95 від 06.04.2000 року Суд також нагадує, що існування розумної підозри, що заарештована особа вчинила правопорушення, є умовою sinequanon (те, без чого неможливо) для тривалого тримання під вартою, але через деякий час ця умова перестає бути достатньою. У таких випадках Суд повинен встановити, чи інші підстави, наведені судовими органами, виправдовують подальше позбавлення свободи. У разі «відповідності» і «достатності» таких підстав Суд має також з'ясувати, чи компетентні національні органи виявили «особливу ретельність» у здійсненні провадження.
Зокрема, в справі «Білуха проти України» №33949/02 від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка підозрюваного та відповідних органів влади та ін. Також Суд зазначає, що тільки ті затримки, які сталися з вини держави (правоохоронних органів), можуть виправдати висновок стосовно недотримання вимоги «розумного строку» (п.п.61, 64).
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що ОСОБА_5 , вчинив тяжкий злочин, вважаю за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування.
Відповідно до положень ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
З урахуванням майнового стану підозрюваного, ОСОБА_5 слідчий суддя доходить висновку про можливість про визначення розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить - 242,240 /двісті сорок дві тисячі двісті сорок/ гривень.На думку слідчого судді застава в такому розмірі буде достатнім стримулючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
В частині застосування обов'язків відносно підозрюваного, то слідчий суддя вважає необхідним їх встановити в тому об'ємі, як зазначено у клопотанні органу досудового розслідування з врахування введеного в Україні воєнного стану.
Керуючись ст.ст. 132,176,177,178,183,186,193,194,196,197,208, КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001644 від 22.11.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 /шістдесят/ днів в межах строку досудового розслідування та обчислюється з моменту затримання, тобто з 22.11.2025 року.
Ухвала судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 21.01.2026 року.
На підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України - встановити у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить - 242,240 /двісті сорок дві тисячі двісті сорок/ гривень.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком на 2 /два/ місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3)утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків підозрюваним, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
Копію ухвали направити для виконання співробітникам ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та іншим учасникам процесу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1