19.12.2025
Єдиний унікальний номер 497/2743/25
Провадження № 1-кп/497/208/25
19.12.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12025162270000502 від 21.08.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Кілійським РВ УМВС України в Одеській області від 17.05.2012 року,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
20 серпня 2025 року, приблизно о 23 години 00 хвилин, більш точного часу судовим розглядом не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 , з побутових причин вступив у сварку з останнім, в процесі якої вони негативно висловлювались в адресу один одного.
Під час зазначеної події, ОСОБА_4 , діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_6 , що виникли під час сварки, бажаючи помститись за його висловлювання, які він вважав образливими для себе, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій та бажаючи їх досягнення, умисно, тримаючи у правій руці ніж, наніс ОСОБА_6 почергово два удари в область грудної клітки зліва та лівого плеча, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у виді колото- різаного сліпого поранення лівої половини грудної клітки, яке проникає в ліву плевральну порожнину, що супроводжується зовнішньою кровотечою і кровотечою в ліву плевральну порожнину (500мл, клінічно); різана рана в середній третині лівого плеча по задній поверхні, що у своїй сукупності за критерієм небезпеки для життя потерпілого в момент заподіяння, за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, по твердженню органу досудового розслідування, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вину свою у вчиненні вище викладених дій обвинувачений ОСОБА_4 визнав та надав суду наступні пояснення.
20 серпня 2025 року біля 17-18.00 години вечора він, ОСОБА_4 пішов в гості до товариша ОСОБА_6 , який проживає в АДРЕСА_2 . В гостях у Любомира перебували ще дві молоді жінки-сусідки, разом сиділи за столом, вживали алкогольні напої - домашній самогон.
Потім вийшли на вулицю у двір домоволодіння, де між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, під час якої вони стали битися, під час чого він дістав ніж, який був у нього в кишені, та двічі замахнувся на ОСОБА_8 .. Один удар потрапив в ліву руку, а другий - в ліву частину тіла поверх ребер.
Після цього, він прийшов до тями та усвідомив, що трапилося, став надавати ОСОБА_9 першу медичну допомогу, так як проходив військову службу та має навики. Перев'язав руку поверх рани, щоб зупинити кровотечу. Потім взяв телефон у сусідки, яка прибігла на місце, та викликав швидку. Поки чекали швидку, потерпілий його виганяв з двору, казав щоб він пішов геть, щоб його не було на місці події, оскільки притягнуть до відповідальності.
По прибуттю швидка забрала ОСОБА_10 в лікарню, а він пішов до дому.
З ОСОБА_7 знайомі біля 1.5 роки, перебувають в гарних стосунках.
У вчиненому щиро кається, до вчиненого правопорушення ставиться негативно, був в стані алкогольного сп'яніння, тому вчинив правопорушення, не зміг себе опанувати під час сварки. Висновки зробив, перед потерпілим вибачився.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю підтверджується:
Рапортом інспектора-чергового Болградського РВП ГУНП в Одеській області про отримання повідомлення зі служби 102 про те, що 20.08.2025 року отримано повідомлення зі служби 102 про те, що 20.08.2025 о 23:19 за адресою: АДРЕСА_2 , ножове порання у грудну клітину, чоловік 29 років. При виїзді на місце події СОГ виявлено на проїзній частині біля домоволодіння АДРЕСА_2 мешканця с.Залізничне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 … попередньо з тілесними ушкодженнями у виді ножового поранення у грудну клітину та ліву року. Повідомлення зареєстровано в ЄО за № 9187 від 20.08.2025 року (а.с.74).
За даним фактом внесено відомості в ЄРДР за №12025162270000502 від 21.08.2025 року за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.121 КК України (а.с.73).
Постановою слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 21.08.2025 року ОСОБА_11 заявника ОСОБА_6 визнано потерпілим в даному кримінальному провадженні (а.с.108).
21.08.2025 року ОСОБА_12 надала до Болградського РВП ГУНП в Одеській області заяву, в якій виразила свою згоду про надання дозволу на проведення огляду домоволодіння свого родича ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.75).
21.08.2025 року у проміжок часу з 00:44 години до 02:05 години слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 проведеного огляд місця події за місцем проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_2 (а.с.76-79).
За результатами якого вилучено:
- змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору № NPU-2645702;
- змив РБК з ґрунтової поверхні домоволодіння №13 с. Залізничне, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору № NPU-2645703;
- змив РБК з поверхні асфальтного покриття, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору № NPU 2645704;
- змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору № NPU-2645705;
- два фрагмента предмету ззовні схожих на ніж, опечатано у спеціальний сейф-пакет НПУ №КІV1128846;
- зняття нігтьової пластини з обох рук затриманого ОСОБА_4 , які опечатано у спеціальний паперовий конверт з пломбою зеленого кольору № NPU- 2645706.
- штани темного кольору з ременем, що поміщені та упаковані у спеціальний сейф-пакет НПУ № NPU-5505721;
- футболка блакитного кольору, що поміщена у спеціальний сейф-пакет НПУ № NPU -5505720.
Слідчим складено таблиці ілюстрацій з місця події (а.с.80-85).
У подальшому слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області 21.08.2025 року винесено постанову про визнання речовими доказами та передачу на зберігання, а саме: -змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж; -змив РБК з ґрунтової поверхні домоволодіння АДРЕСА_2 ; -змив РБК з поверхні асфальтного покриття; -змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж; -два фрагмента предмету ззовні схожих на ніж; -зняття нігтьової пластини з обох рук затриманого ОСОБА_4 ; -штани темного кольору з ременем; -футболка блакитного кольору (а.с.86-88).
Перелічені речові докази передані до камери зберігання речових доказів Болградського РВП ГУНП в Одеській області (а.с.89).
Слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 винесено постанову про освідування та отримання зразків для проведення експертизи від 21.08.2025 року, а саме: отримати біологічні зразки у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення факту вживання психоактивної речовини та спиртних напоїв. Здійснення відібрання біологічних зразків сечі провести за участю судово-медичного експерта або відповідного медичного працівника. (а.с.90-91).
Відповідно до протоколу №58 від 21.08.2025 року медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат обстеження з використанням приладу Алкофор 307 становить 0.370 % (а.с.92-93).
На підставі постанови слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 про відібрання біологічних зразків у особи від 21.08.2025 року (а.с.97-98) були відібрані зразки для експертизи у підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: біологічний зразок зрізів нігтьової пластини з обох рук, з залученням начальника СКЗ Болградського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_13 , про що складено протокол отримання зразків для експертизи (а.с.99).
Згідно постанови слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 про відібрання біологічних зразків у особи від 21.08.2025 року (а.с.100-101) були відібрані у підозрюваного ОСОБА_4 біологічні зразки крові, з залученням начальника СКЗ Болградського РВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_13 , про що складено протокол.
21.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру ч.1 за ст.121 КК України (а.с.104-106).
Відповідно до постанови слідчого СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 про відібрання біологічних зразків у особи від 25.08.2025 року (а.с.110-111) у потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрати біологічні зразки крові, з залученням медичного працівника Болградської ЦРЛ, для проведення експертного дослідження, що відображено в протоколі отримання зразків для експертизи (а.с.112).
27.08.2025 року слідчим СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 в проміжок часу з 11:20 години до 11:50 години проведено огляд місця події, яким є земельна ділянка місцевості, що розташована за адресою: м. Болград, вул. Ізмаїльська, 76, де розміщена Болградська ЦРЛ. В приміщенні прийомного покою виявлені речі потерпілого ОСОБА_6 : шорти темно сірого кольору зі слідами бурого кольору, які вилучено (а.с.113-115).
Постановою слідчого вилучене майно визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні: - шорти темно-сірого кольору із слідами бурого кольору, які опечатано у спеціальний сейф-пакет НПУ №№11-2066637 (а.с.116-117).
Згідно висновку експерта №43 лікаря судово-медичного експерта цитолога ОСОБА_14 . Відділення судово-медичної цитології лабораторії Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи від 16.09.2025 року слідує, що в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайдені кров і епітеліальні клітини. Висловитися щодо видової приналежності знайдених крові і епітеліальних клітин не є можливим у зв'язку з відсутністю в лабораторії сироваточних реагентів, що преципітують, та через невиявлення в ядрах лейкоцитів та епітеліоцитів У-хроматину, який властивий тільки людині чоловічої генетичної статі. Тому встановлення групової приналежності знайдених крові і епітеліальних (а.с.120-122).
За даними висновку експерта №1675 експерта-імунолога відділення судово-медичної імунології лабораторії ДСУ «ООБСМЕ» ОСОБА_15 від 11.09.2025 року вбачається, що кров підекспертного ОСОБА_6 , 1990 р.н. відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВО. На трьох марлевих тампонах, зі змивами з поверхні руків'я предмету зовні схожого на ніж (об'єкт №1 - маркування відділення), з ґрунтової поверхні домоволодіння №13 (об'єкт №2) та з поверхні асфальтного покриття (об'єкт №3), вилученими 08.08.2025 р. при проведенні огляду місця події за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Залізничне, вул. Бесарабська, буд.13, встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При визначенні групової приналежності крові, виявлено антиген Н (а в об'єкті №2 і ізогемаглютиніни анти-А і анти-В), властиві, групі крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і АВО, що не виключає походження крові від підекспертного ОСОБА_6 (носія вказаної групи крові) (а.с.123-126).
У висновку експерта №1743 лікаря - судово-медичного експерта - імунолога Відділення судово-медичної імунології ДСУ «ООБСМЕ» ОСОБА_16 значиться, що кров потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО. На футболці (об'єкти №1-7) та брюках (об'єкти №8-10) підозрюваного ОСОБА_4 , встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При визначенні групової належності крові виявлено: на футболці в об'єктах №1,3,4,5 антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, властиві групі крові О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВО; в об'єктах №2,6,7 - антигени А і Н (а в об'єктах №2,6 - і ізогемаглютиніни анти-А і анти-В), що не виключає змішання крові від осіб з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н (або без нього) та О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за системою АВО. На брюках виявлений антиген Н, що не дає можливості категорично висловитись про групу досліджуваних слідів крові. Але, так як антиген Н, як основний, властивий групі крові О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, не виключається вірогідність її походження від особи з даною групою крові за системою АВО. Таким чином, на футболці підозрюваного ОСОБА_4 : в об'єктах №1,3,4,5 не виключається походження крові від потерпілого ОСОБА_6 , походження крові від підозрюваного ОСОБА_4 - виключається; в об'єктах №2,5,7 - не виключається змішання крові потерпілого ОСОБА_6 з кров'ю підозрюваного ОСОБА_4 . На брюках підозрюваного ОСОБА_4 в об'єктах №8-10 не виключається походження крові від потерпілого ОСОБА_6 , даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_4 не отримано (а.с.127-130).
За даними висновку експерта №1723 лікаря - судово-медичного експерта-імунолога Відділення судово-медичної імунології лабораторії ДСУ «ООБСМЕ» від 25.09.2025 року становлено, що кров підозрюваного ОСОБА_4 , 1996 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВО.
На шортах потерпілого ОСОБА_6 в об'єктах № 1-4 (маркування відділення) встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При встановленні групової належності крові виявлено: - в об'єктах № 3, 4 виявлені антигени А та Н (ізогемаглютиніни не виявлені), які могли походити як за рахунок змішення крові двох (та більше) осіб з групами крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В та А з ізогемаглютиніном анти-В, або за рахунок крові однієї особи з групою А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н, у тому числі - підозрюваного ОСОБА_17 ; - в об'єктах № 1,2- тільки антиген Н, властивий, в якості основного, групі крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за системою АВО, що виключає походження виявленої крові в об'єктах №1,2 від підозрюваного ОСОБА_18 (а.с.131-133).
Відповідно до висновку експерта №1627 лікаря - судово-медичного експерта - імунолога судово-медичної імунології ДСУ «ООБСМЕ» від 05.09.2025 року, кров потерпілого ОСОБА_6 , 1990 року народження, відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_4 , 1996 року (а.с.134-136).
З висновку експерта №472 лікаря судово-медичного експерта - цитолога Відділення судово-медичної цитології лабораторії Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи від 19.09.2025 року вбачається, що згідно Висновку експерта № 1627 від 02.09.2025 року експертизи речових доказів, проведеної у відділенні судово-медичної імунології, кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ізосерологічною системою АВ0 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і ан- ти-В. На руків'ї, вилученому 20.08.2025 року в ході огляду місця події за адресою: вул. Бессарабська, буд.13 с. Залізничне Болградського району Одеської області, в об'єкті № 2 (нумерація відділення судово-медичної цитології) виявлена кров та цитологічним дослідженням встановлена її статева належність людині чоловічої генетичної статі.
При визначенні групової належності крові антигени А і В не виявлені (дослідження на наявність антигену Н не проводилося у зв'язку з відсутністю у відділенні реагента, що виявляє його наявність), виявлені ізогемаглютиніни ан- ти-А і анти-В, властиві групі крові 0 за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає походження крові від чоловіка (чоловіків) з вищевказаною групою крові, втому числі і від потерпілого ОСОБА_6 .
На клинку, вилученому 20.08.2025 року за вищевказаною адресою, в об'єкті № 1 - виявлена кров, висловитися щодо її видової належності не є можливим через відсутність у лабораторії сироваточних реагентів, що преципітують, та у зв'язку з відсутністю в препаратах клітин крові, придатних для статевоспецифічної диференціації, тобто у зв'язку з невиявленням в них У- хроматину, який властивий людині чоловічої генетичної статі.
У зв'язку з вищезазначеним встановлення групової належності крові не є можливим. (а.с.137-139).
12.09.2025 року судово-медичний експерт Південного міжрайонного відділення (м.Болград) №4 Одеського обласного бюро СМЕ ОСОБА_19 склав висновок №20 від 12.09.2025 року про те, що на основі судово-медичної експертизи даних медичної карти стаціонарного хворого № 3868 з КНП «Болградська ЦРЛ» від 20.08 - 01.09.2025 року на громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням відомих обставин справи, прийшов до наступного:
1(1 ).У ОСОБА_20 виявлені тілесні ушкодження: колото-різане сліпе поранення лівої половини грудної клітки, яке проникає в ліву плевральну порожнину, що супроводжувалось зовнішньою кровотечею і кровотечею в ліву плевральну порожнину (500мл, клінічно); різана рана в середній третині лівого плеча по задній поверхні.
2(2,3). Колото - різане поранення виникло від дії колючо-ріжучого предмету, воно могло бути заподіяно клинком колючо-ріжучого предмету типу ножа при обставинах, що вказані в постанові. Різана рана виникла від дії ріжучого предмету, вона могла бути заподіяна лезом ріжучого предмету типу ножа. Шкіряна рана колото - різаного поранення розміщена на лівій половині грудної клітки «в области VII ребра по средне-подмышечной линии» (рана №1), шкіряна рана різаної рани розміщена в середній третин; лівого плеча по задній поверхні (рана №2). Враховуючи наявність «свіжого» поранення і «свіжої» рани, за терміном давності дані тілесні ушкодження могли утворитися 20.08.2025 року незадовго до госпіталізації ОСОБА_20 в Болградську ЦРЛ 20.08.2025 року в 23 години 48 хвилин.
Вказане в п.1 колото - різане поранення за ознакою небезпеки для життя, відповідно до п.2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень; різана рана спричинила короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) і за цією ознакою, відповідно до п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я. Яких-небудь судово-медичних даних, що дозволяють встановити послідовність нанесення даних ран не виявлено (а.с.142-143).
На підставі постанови керівника Болградської окружної прокуратури від 16.10.2025 року продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадження до 21.11.2025 року (а.с.144-146).
Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив про те, що між ним та обвинуваченим були гарні дружні стосунки, і наразі також.
20.08.2025 року в нього вдома за адресою: АДРЕСА_2 , в гостях перебували дві дівчини сусідки ОСОБА_21 та прийшов ОСОБА_4 .. Сиділи за столом, випивали домашній самогон, розмовляли.
Вже пізно ввечері, приблизно біля 23:00 години вийшли з ОСОБА_4 у двір домоволодіння, перебували в стані алкогольного сп'яніня, почали сперечатися та сваритися, але не пам'ятає з яких підстав. Коли почали битися, ОСОБА_4 дістав ножа та став ним махати, та він, ОСОБА_6 відчув біль та тепло в лівому боці в районі легень та в лівій руці, текла кров. Удари наніс йому ножем ОСОБА_4 .
Потім прибігла сусідка ОСОБА_22 , яка проживає через будинок від нього, ОСОБА_6 , з її телефону ОСОБА_4 викликав швидку, та надав йому допомогу, перев'язував руку, а далі він вже не пам'ятає, що було. ОСОБА_4 стояв поряд, а він йому наказував піти геть, втікати, що б його не забрали в поліцію, за себе не хвилювався.
Стверджував, що претензій до обвинуваченого не має, вибачив його, просив строго не карати, не позбавляти його волі.
Досліджені судом докази ніким з учасників судового розгляду не оспорювалися та визнанні допустимими і належними, клопотань щодо визнання доказів недопустимими -заявлено не було.
З огляду на викладене, оцінивши сукупність наведених доказів, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, з урахуванням показів обвинуваченого, який підтвердив факт спричинення тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_6 10.08.2025 року приблизно біля 23:00 годині вечора в домоволодінні за місцем проживання потерпілого за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому ОСОБА_4 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
В достовірності та об'єктивності досліджених судом доказів у суду сумніву не виникає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування обвинуваченому та його захиснику були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України.
Зазначений вище висновок судово-медичного експерта Південного міжрайонного відділення (м.Болград) №4 Одеського обласного бюро СМЕ ОСОБА_19 №20 від 12.09.2025 року, проведений на основі судово-медичної експертизи даних медичної карти стаціонарного хворого № 3868 з КНП «Болградська ЦРЛ» від 20.08 - 01.09.2025 року на громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про виявлені тілесні ушкодження у потерпілого, суд вважає об'єктивним, та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, який належним чином мотивований, аргументований та науково обґрунтований, тому сумнівів у суду він не викликає.
Будь-яких протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено. Відтак, суд вважає можливим покласти ці докази в основу обвинувального вироку, оскільки вони здобуті з дотриманням норм чинного законодавства, а також підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. При цьому суд зауважує, що під час судового розгляду даного кримінального провадження судом були створені всі необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, у тому числі і права на захист.
Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення цілком і повністю доведена матеріалами кримінального провадження.
А відтак, досліджені докази не викликають сумніву у їх достовірності, так як взаємно підтверджуються, здобуті і закріплені у встановленому законом порядку, є об'єктивними.
При кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.04.2018 в справі N 658/1658/16-к, відповідно до якої кваліфікація злочину це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Відповідно до ст. 121 КК України:
- об'єктом злочину є здоров'я особи;
-обов'язковою ознакою цього злочину є потерпілий. Ним може бути лише людина - громадянин України, особа без громадянства, іноземець;
-об'єктивну сторону злочину утворюють: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження; 3) причиновий зв'язок між зазначеними діянням і наслідками.
-тілесні ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів.
-тяжким тілесним ушкодженням є тілесне ушкодження: 1) небезпечне для життя в момент заподіяння чи таке, що спричинило: 2) втрату будь-якого органа або його функцій; 3) психічну хворобу; 4) інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину; 5) переривання вагітності; 6) непоправне знівечення обличчя.
Небезпечними для життя є ушкодження, які в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і які без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене поданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку.
Суспільно небезпечні дії при заподіянні тілесних ушкоджень виражаються у фізичному, хімічному, біологічному, психічному чи іншому впливі на потерпілого. Бездіяльність має місце тоді, коли винний не вчиняє певних дій, які він повинен був і міг вчинити стосовно іншої людини, що потягнуло за собою заподіяння шкоди її здоров'ю у вигляді тілесних ушкоджень.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом до діяння і наслідків (за винятком психічного ставлення до наслідків у виді смерті - воно є необережним).
При цьому суб'єктивна сторона умисного тяжкого тілесного ушкодження обов'язково характеризується прямим умислом лише у двох випадках - тоді, коли воно має характер мучення, і при заподіянні його з метою залякування потерпілого або інших осіб. В інших випадках умисел може бути як прямим, так і непрямим.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.121 ч.1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є громадянином України (а.с.36), зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38), зі слів проживає тимчасово в с. Залізничне Болградського району Одеської області, не одружений, утриманців не має, тобто відсутні будь-які соціальні зв'язки, а ні інвалідом, а ні пенсіонером не являється, постійного місця роботи не має, раніше не судимий (а.с.147), на «Д» обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.148-151).
Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 яка викладена в досудовій доповіді Болградського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області від 02.12.2025 року (а.с.65-72) з якої слідує, що обвинувачений має:
-загальний рівень скоєння повторного правопорушення оцінюється як середній;
-ризик небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) згідно матриці середній;
-обвинувачений визнає свою провину повністю;
-рівень ризику шкоди життю і здоров'ю середній.
Дослідження інформації, що характеризує ОСОБА_4 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результатами оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства (а.с.65-72).
Протягом досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений чітко та впевнено виражав жаль з приводу вчиненого діяння, щиро каявся, вибачався перед потерпілим, усвідомив наслідки свого протиправного діяння, що свідчить про його дійне щире каяття.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому в силу ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
За загальним правилом, встановленим статтею 50 КК України покарання має на меті:
• кару за вчинений злочин;
• виправлення засуджених;
• запобігання вчиненню нових злочинів засудженими
• запобігання вчиненню злочинів іншими особами.
• При цьому покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до частини 2 статті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Таким чином вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання "може", "вправі"; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема "особа винного", "щире каяття" тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті66,67 КК України), визначенні "інших обставин справи", можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відтак, вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характер та обставини його вчинення, рівень його суспільної небезпеки, поведінку обвинуваченого при вчиненні кримінального правопорушення, вказані вище дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням положення ст.ст.75, 76 КК України, проте в умовах контролю за його поведінкою зі сторони державних органів.
Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява N 10249/03), де зазначено, що складовим принципом верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».
Визначаючи саме таку міру покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оцінюючи усі обставини справи та особу обвинувачуваного.
Вирішення судом процесуальних питань.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч.4 ст.174 КПК України).
Заходи забезпечення кримінального провадження:
-застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 25.08.2025 року (справа №497/2114/25, провадження №1-кс/497/727/25) про арешт вилученого майна під час огляду місця події, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.102-103);
-застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 02.09.2025 року (справа №497/2114/25, провадження №1-кс/497/748/25) про арешт вилученого майна під час огляду місця події, приміщення Болградської ЦРЛ за адресою: вул.Ізмаїльська, буд.76, м. Болград Одеської області (а.с.118-119);
-підлягають скасуванню.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України (а.с.86-88, 89, 116-117), а саме:
- змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645702;
- змив РБК з грантової поверхні домоволодіння №13 с. Залізничне, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645703;
- змив РБК з поверхні асфальтного покриття, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645704;
- змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645705;
- два фрагмента предмету ззовні схожих на ніж, опечатано у спеціальний сейф-пакет НПУ №KIV1128846;
- вісім скляних чарок, які поміщено до картонної коробки, яку опечатано та завірено підписами понятих
- штани темного кольору з ременем, що поміщені та упаковані у спеціальний сейф-пакет НПУ №NPU-5505721;
- футболка блакитного кольору, що поміщена у спеціальний сейф-пакет НПУ №NPU-5505720.
- зняття нігтьової пластини з обох рук затриманого ОСОБА_4 , які опечатано у спеціальний паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645706.
- шорти темно-сірого кольору із слідами бурого кольору, які поміщено та опечатано до спеціального сейф- пакету НПУ NPU2066637
-підлягають знищенню.
Щодо запобіжного заходу:
Обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий 21.08.2025 року о 03:40 годині, про що складено протокол заступником начальника СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_23 (а.с.94-96).
На підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 22.08.2025 року (справа №497/2114/25, провадження №1-кс/497/726/25) обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання, а саме з 03:40 години 21.08.2025 року. Строк дії ухвали до 03.40 години 19 жовтня 2025 року. Одночасно визначено розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240.00 гривень (а.с.107, 24-26).
Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 16.10.2025 року (справа № 497/2114/25, провадження № 1-кс/497/863/25) продовжено дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , який застосовано ухвалою слідчого судді від 21.08.2025р. у виді тримання під вартою, строком до 21.11.2025 року включно, з триманням його в Державній установі «Ізмаїльській слідчий ізолятор». Визначено заставу в тому ж розмірі (а.с.27-28).
Ухвалою суду 14.11.2025 року в підготовчому засіданні обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком до 12.01.2026 року включно. Одночасно визначити розмір застави у межах 60 (шести десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680.00 гривень (а.с.47-50).
В зв'язку з призначенням покарання ОСОБА_4 не пов'язаного з позбавленням волі, суд вважає за необхідне до набрання вироку законної сили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід особисте зобов'язання.
Керуючись ст.ст.128, 129, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 змінити на особисте зобов'язання. Покласти обов'язок не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.
Звільнити ОСОБА_4 з під варти в залі суду негайно.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк покарання, призначеного за даним вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 з 21.08.2025 по 19.12.2025, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовані на підставі ухвал слідчого судді Болградського районного суду Одеської області
-від 25.08.2025 року (справа №497/2114/25, провадження №1-кс/497/727/25) про арешт вилученого майна під час огляду місця події, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
- від 02.09.2025 року (справа №497/2114/25, провадження №1-кс/497/748/25) про арешт вилученого майна під час огляду місця події, приміщення Болградської ЦРЛ за адресою: вул.Ізмаїльська, буд.76, м. Болград Одеської області;
-скасувати.
Речові докази:
- змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645702;
- змив РБК з грантової поверхні домоволодіння №13 с. Залізничне, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645703;
- змив РБК з поверхні асфальтного покриття, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645704;
- змив з поверхні руків'я предмету ззовні схожого на ніж, який опечатаний у паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645705;
- два фрагмента предмету ззовні схожих на ніж, опечатано у спеціальний сейф-пакет НПУ №KIV1128846;
- вісім скляних чарок, які поміщено до картонної коробки, яку опечатано та завірено підписами понятих;
- штани темного кольору з ременем, що поміщені та упаковані у спеціальний сейф-пакет НПУ №NPU-5505721;
- футболка блакитного кольору, що поміщена у спеціальний сейф-пакет НПУ №NPU-5505720.
- зняття нігтьової пластини з обох рук затриманого ОСОБА_4 , які опечатано у спеціальний паперовий конверт з пломбою зеленого кольору №NPU-2645706.
- шорти темно-сірого кольору із слідами бурого кольору, які поміщено та опечатано до спеціального сейф- пакету НПУ NPU2066637
- знищити.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1