Справа № 738/1279/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/845/25
Категорія - кримінальні Доповідач ОСОБА_2
18 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку письмового провадження кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2025 року,
До Деснянського районного суду м. Чернігова надійшло клопотання засудженої ОСОБА_5 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова, а саме з 07 травня 2021 року по 25 липня 2022 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про зарахування їй в строк покарання терміну попереднього ув'язнення.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що попереднє ув'язнення до засудженої ОСОБА_5 було застосовано у іншому кримінальному провадженні за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, які були вчинені після 21.06.2017, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-V111 від 18.05.2017, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою зарахувати їй строк попереднього ув'язнення в строк відбування покарання з 07 травня 2021 по 25.07.2022 згідно ст. 72 КК України. Вважає таку відмову суду надто суворою та не обгрунтованою. На думку апелянта, якщо особа вчинила злочин з 21 червня 2017 року включно, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII.
До початку розгляду справи від прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 надійшла заява з проханням розгляду справи без його участі та залишенні апеляційної скарги засудженої без задоволення.
Вивчивши матеріали судового провадження та доводи, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що вказана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Суд першої інстанції, відповідно до положень статей 537, 539 КПК України, може вирішувати питання, пов'язані з виконанням вироку, при цьому суд, вирішуючи такі клопотання (подання), не наділений повноваженнями переглядати або по іншому застосовувати норми закону України про кримінальну відповідальність, у випадку якщо ці питання вже вирішені іншим судовим рішенням, що набрало законної сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.07.2022 ОСОБА_5 була визнана винуватою у пред'явленому їй обвинуваченні за ч.3 ст.187 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженої.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_5 шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.10.2021, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженої.
Ухвалено початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 07 травня 2021 року, тобто з дня її фактичного затримання.
Зараховано ОСОБА_5 в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 28 квітня 2016 року по 25 червня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вказаний вирок суду першої інстанції був залишений без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року та постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09.02.2023.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про зарахування їй в строк покарання терміну попереднього ув'язнення, оскільки погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що попереднє ув'язнення до засудженої ОСОБА_5 було застосовано у іншому кримінальному провадженні за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, які були вчинені після 21.06.2017.
21 червня 2017 року набрав чинності Закон України № 2046-VIII, відповідно до якого частина п'ята статті 72 КК України викладена в наступній редакції: “попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
Колегія суддів констатує, що місцевим судом було враховано висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року (справа №663/537/17) щодо застосування норми права, передбаченої частиною 5 статті 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), згідно з яким, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №2046-VIII (пряма дія Закону №2046-VIII) (пункт 107).
Як вбачається з вироку Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.10.2021, інкриміновані ОСОБА_5 злочини, передбачені ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, були вчинені 17 червня 2020 року та 25 червня 2020 року.
Оскільки засуджена ОСОБА_5 вчинила злочини після 21.06.2017, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» № 2046-V111 від 18.05.2017, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Отже, колегія суддів не може погодитись з мотивами апеляційної скарги засудженої про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив їй у задоволенні клопотання та щодо незастосування судом положення ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 2046-VIII).
Відтак, місцевий суд належно оцінив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженої, з чим погоджується і колегія суддів.
Мотивуючи прийняте рішення, місцевий суд обґрунтовано послався на вимоги ст. 537, 539 КПК України, якими передбачено порядок вирішення судом питань під час виконання вироку.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2025 року постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги засудженої.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 406, 407, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_5 , а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2025 року, якою відмовлено їй у задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4