«17» грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 3 ст. 307 КК України.
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2025 року клопотання слідчого задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 27 січня 2026 року, заборонивши йому цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком звернення за медичною допомогою та на час повітряної тривоги.
Покладено на підозрюваного наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, тобто з міста Миколаєва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апелянт зазначає, що слідчий суддя дійшов переконання про доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, прокурор не погоджується з висновками слідчого судді про недоведеність ризиків, передбачених п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що ризик можливого незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, під загрозою можливого покарання, з урахуванням характеру та обставин, суспільної небезпеки злочину, перебуваючи на волі, може вжити заходи щодо незаконного впливу, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню, адже підозрюваному ОСОБА_6 відомі відомості стосовно свідків, які безпосередньо вказали на нього як на особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення.
Крім того, апелянт вважає доведеним ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, зокрема, підозрюваний може розголошувати дані досудового розслідування третім особам, що може призвести до втрати або спотворення доказів та обставин кримінального правопорушення. Тобто, підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку апелянта, обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе гарантовано запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,
Вважає, що посилання слідчого судді на те, що підозрюваний ОСОБА_6 одружений, має малолітню дитину 2018 року народження, працює на посаді двірника у Миколаївському ліцеї № 40, де позитивно характеризується, в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, ніяким чином не зменшує заявлених у клопотанні ризиків, оскільки зазначені фактори не заважали підозрюваному вчинити особливо тяжкий злочин.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів у особливо великих розмірах - канабісу, масою не більше 2543 гр, тобто у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Згідно підозри, ОСОБА_6 у невстановлений час, але не пізніше 27.11.2025, у невстановленої особи, діючи з корисливим мотивом для особистого незаконного збагачення, з метою незаконного збуту, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежений - канабіс, масою не більше 2543 гр, з метою подальшого збуту, який незаконно зберігав за місцем проживання.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302800 грн з покладенням на нього обов'язків.
Слідчий суддя вважав, що ризики, які припускаються стороною обвинувачення, існують в частині переховування від досудового розслідування та суду, оскільки мова йде про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину з відповідним можливим покаранням, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки за версією органу досудового розслідування підозрюваний займався протиправною діяльністю з метою отримання прибутку, яка припинена працівниками поліції
За висновком слідчого судді, ризики, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені, оскільки не обгрунтовано, чим саме підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, а у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні дані щодо будь-яких свідків.
Слідчий суддя врахував вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 , який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, але тривалий час вживає канабіс, мав захворювання - ттуберкульоз, але на даний час знятий з обліку; підозрюваний одружений, проживає в м.Миколаєві з дружиною і малолітньою донькою 2018 р.н.; працює в Миколаївському ліцей № 40 на посаді двірника, де позитивно характеризується; відповідно до ст. 89 КК України є таким, що не має судимості.
Слідчий суддя, за результатами розгляду клопотання, оцінивши в сукупності обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу, дійшов висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримала апеляційну скаргу.
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
Слідчим відділом Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025152030001469 від 18.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
28.11.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що на даному етапі досудового розслідування підозра, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, є обґрунтованою.
На думку колегії суддів, надані до клопотання матеріали здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею, під час апеляційного розгляду встановлено, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведені.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ризики, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є недоведеними.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що запобігти встановленим ризикам, які зазначені у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є можливим шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При прийнятті рішення слідчим суддею достатньо враховано, що підозрюваний ОСОБА_6 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має хронічні захворювання. У нього міцні соціальні зв'язки: ОСОБА_6 одружений, проживає з дружиною і малолітньою донькою 2018 р.н., працює та позитивно характеризується за місцем роботи.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 422, 532 КПК України,-
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 листопада 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3