Справа № 736/1103/25
Номер провадження 2/749/396/25
18 грудня 2025 року
Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №736/1103/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 29140 грн. 49 коп. заборгованості за кредитним договором №L3358094 договором кредитної лінії № AG2597016 від 18 квітня 2019 року, з яких 19676 грн. 31 коп. сума заборгованості, 7694 грн. 93 коп. - сума інфляційних втрат, 1769 грн. 20 коп. сума 3% річних. Позов обґрунтований тим, що 18 квітня 2019 року між ТОВ «Фінансовакомпанія «Дінеро'та Швець Крістіною Сергіївною укладено у електронній формі договір кредитної лінії №L3358094 (вінформаційно-телекомунікаційнийсистемі ТОВ «Фінансова компанія«Дінеро» присвоєнономер договору№L3358094,паралельно з номером договору №AG2597016, який зазначено в документах (на сайті кредитора),сума кредиту складає 9100 грн, відсоткова ставка 1,31% в день, комісія за організацію продовження, від 12% до 29% від несплаченої суми кредиту, яка підлягає сплаті з метою покриття адміністративних та інших витрат кредитодавця, з метою виконання запиту позичальника стосовно надання періоду продовження, у сумі, яка залежить від періоду продовження. Період продовження, який може надаватися кредитодавцем за запитом позичальника від 7 до 30 днів. Комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень 892,45 грн. сплачуєтьсмя позичальником кредитодавцю за надання останнім додаткових послуг, а саме за щоденну підготовку та направлення документів/повідомлень сплачуєтьс я щоденно в гривнях в сумах, як визначено у спеціальних умов кредиту, починаючи з наступного дня після закінчення термівну оплати та закінчуючи днем, коли всі прострочені суми договірних платежів було сплачено кредитодавцю.
01 липня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та позивачем ТОВ «Фінансовакомпанія «Довірата гарантія» (після зміни найменування ТОВ «Вінфінанс») укладено договір відступлення праввимоги №01072019,відповідно доякого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступилоТОВ «Фінансовакомпанія «Довірата гарантія» (післязміни найменуванняТОВ «Вінфінанс») право грошової вимоги,зокрема, і по вищезазначеному договору. Умови кредитного договору відповідач не виконала, внаслідок чого станом на час відступлення права вимоги заборгованість склала 19676 грн. 31 коп., крім того позивачем нараховані: сума збитків з урахуванням 3% річних - 1769 грн. 20 коп.; сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань 7694 грн. 93 коп.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , на вказану адресу судом надіслане рекомендоване повідомлення про судовий розгляд з матеріалами позову, відповідачем не подано заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяву щодо розгляду справи із повідомленням сторін, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.
Також судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі№800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження№11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі№10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Інші заяви, клопотання сторін станом на час розгляду справи відсутні, у зв'язку з чим суд вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами, також останнім надана достатня можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять їх в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з іншою стороною, що відповідає розумному балансу інтересів сторін.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247ЦПКУкраїни не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.ст.526, 599, 629, 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до ч.3 ст.11 якого електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У судовому засіданні встановлено, що 18 квітня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та відповідачем ОСОБА_1 , як фізичною особою, було укладено електронний договір кредитної лінії №L3358094, шляхом підписання Спеціальних умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2597016, також між сторонами укладено додаткову угоду №АМ0654754, №АМ6080618 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2597016, сума кредиту складає 9100 грн., відсоткова ставка 1,34% в день; комісія за організацію продовження, від 12% до 29% від несплаченої суми кредиту, яка підлягає сплаті з метою покриття адміністративних та інших витрат кредитодавця, з метою виконання запиту позичальника стосовно надання періоду продовження, у сумі, яка залежить від періоду продовження; дата повного погашення 18 травня 2019 року.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , 18.04.2019, 20.04.2019, 23.04.2019.26.04.2019 було подано та підписано електронним підписом заявки на кредит на загальну суму 9100 грн; номер договору - AG2597016, номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі - L3358094.
01 липня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (після перейменування 25 липня 2024 року ТОВ «Він фінанс») укладено договір відступлення прав вимоги №01072019, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (після зміни найменування ТОВ «Він фінанс») право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується також і витягом з Реєстру боржників від 30 жовтня 2019 року до договору відступлення прав вимоги №01072019 від 01 липня 2019 року.
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Частинами 1, 2 ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Докази на підтвердження недійсності кредитного договору від 18 квітня 2019 року та договору відступлення права вимоги до нього від 01 липня 2019 року,- станом на час розгляду справи відсутні.
За таких обставин позивач відповідно до ст.514 ЦКУкраїни набув прав кредитора по вищезазначеному договору від 18 квітня 2019 року.
Відповідно до наданої позивачем виписки станом на 30 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за даним кредитним договором за період з 18 квітня 2019 року по 30 жовтня 2019 року: заборгованість за тілом кредиту 9100 грн., проценти для початково зазначеної тривалості 2993 грн., нараховані штраф/пеня 3033 грн 31 коп., комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю 4550 грн, всього 19 676 грн 31 коп. У позовнійзаяві зазначений розрахунок штрафів та інфляційних втрат заперіод з 19 квітня 2022 року по 17 квітня 2025 року, відповідно до якого сума збитків з урахуванням 3% річних - 1769 грн. 25 коп.; сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 7694 грн 93 коп. Разом заборгованість становить - 29140 грн. 49 коп.
Під час судового розгляду відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, зокрема щодо виписки з особового рахунку та заявлених позивачем процентів, у зв'язкуз чим несе ризикнастання наслідків,пов'язаних ізневчиненням данихпроцесуальних дій,в даномувипадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Докази на спростування виписки з особового рахунку, на підтвердження виконання зобов'язань по кредитному договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно з ст.1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.
За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанняним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19).
Згідно з доданим розрахунком інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем за період з 19 квітня 2022 року по 17 квітня 2025 року.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває станом на час розгляду справи.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
За встановлених обставин стягнення 3% річних у розмірі 1769 грн. 25 коп. та інфляційних втрат у розмірі 7694 грн. 93 коп. за кредитним договором від 18 квітня 2019 року у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 19676 грн. 31 коп. суми заборгованості, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову частково на 67,52% (19676,31/29140,49*100=67,52) та сплати позивачем 2422 грн. 40 коп. судового збору відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 1635 грн. 60 коп. судового збору (2422,40*67,52/100=1635,60).
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена)відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенціїпрозахистправлюдини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (після зміни найменування ТОВ «Він фінанс») здійснюється адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» на підставі договору №36 про надання правової допомоги від 25 квітня 2024 року.
Згідно з Детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» вартість правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги № 36 від 25 квітня 2024 року та додаткової угоди від 25 квітня 2024 року складає 5000 грн.
Таким чином з врахуванням часткового задоволення позову, правнича допомога до стягнення визначається судом у розмірі 3376 грн. (5000*67,52/100=3376 грн.).
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239) 19676 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 31 коп. заборгованості за договором кредитної лінії № L3358094 від 18 квітня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239) судовий збір у розмірі 1635 (тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3376 (три тисячі триста сімдесят шість) грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев