03 грудня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/8265/25
Провадження №2/751/2390/25
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі:
головуючого судді Ченцової С.М.
секретар Барбаш М.В.
учасники справи:
позивач - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Стислий виклад позиції позивача.
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами: № 5100661 від 12.01.2022 року, № 1202928414293 від 29.01.2022 року у розмірі 23731 гривні 50 копійок, судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрат на правову допомогу у розмірі 13000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 5100661, відповідно до якого товариством перераховано грошові кошти у розмірі 10 000 гривень. Проценти за користування кредитом становлять 4500 гривень, які нараховуються за ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Приймаючи пропозицію кредитодавця про укладення договору позичальник також погодився з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі з правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується, неухильно дотримуватись умов договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
29.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1202928414293 відповідно до якого товариством перераховано грошові кошти у розмірі 1000 гривень, які мають бути повернуті до 13.02.2022 року. Кредитодавець за своїм вибором, може надати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті. У період строку дії договору нарахування процентів відбувається щоденно, за процентною ставкою 0.01% від суми кредиту. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення строку дії договору без своєчасної оплати процентів у порядку, передбаченому договором, умови щодо нарахування процентів за індивідуальною процентною ставкою за весь строк строку дії договору скасовуються з дати надання кредиту, до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 1,9% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та/або індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом. Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана інформація, передбачена вимога чинного законодавства.
Позикодавець зі своєї сторони виконав зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, проте станом на день подачі позову строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором № 5100661.
29.05.2023 року укладено договір №29-05/23, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1202928414293.
18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 1202928414293.
Заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №5100661 від 12.01.2022 року становить 21500 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10500 гривень, заборгованість за комісіями - 1000 гривень.
Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 1202928414293 від 29.01.2022 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 2231 гривню 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 1500 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 731 гривня 50 копійок.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23731 гривню 50 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) -11500 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11231 гривня, заборгованість за комісіями - 1000 гривень.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 10.10.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, у позовній заяві зазначено про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належно, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, відзив на позовну заяву не подав.
Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (Постанова КГС ВС від 18.03.2021 справа № 911/3142/19).
03.12.2025 року постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до ч. 4 ст. 223, статей 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
12.01.2022 року ОСОБА_1 на сайті: miloan.ua заповнено анкету заяву з метою отримання кредиту у розмірі 10000 гривень. У цей день між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5100661, відповідно до якого сума кредиту становить 10000 гривень, строком на 30 днів, із 12.01.2022 року, термін повернення та сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 11.02.2022 року.
Комісія за надання кредиту - 1000 гривень, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 4500 гривень, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та проценти за користування кредитом протягом базового періоду, які нараховуються за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, з типом процентної ставки: «фіксована» (а.с.34-38).
Відповідно до п. 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу картковий на рахунок.
Відповідно до п. 6.1 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.3 договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» 12.01.2022 року з метою акцептування договору на номер +380633341435, який відповідач вказав у анкеті - заяві, відправлено ідентифікатор S82469 (а.с. 55).
Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 23.01.2025 року, відповідно до договору на переказ коштів №40484607_26/10/18-1, підтверджується успішне перерахування грошових коштів у розмірі 10000 гривень на номер карти: НОМЕР_1 , з призначенням платежу: «Кошти згідно договору 5100661» в системі FONDY за номером 482762483. Номер операції: fc4effa9-185b-40cf-84c9-2c4a78c1858c_637775876944110939 (зв. а.с.55).
26.07.2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №5100661 від 12.01.2022 року на загальну суму 21500 гривень (а.с.66-74).
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №5100661.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5100661 становила 21500 гривень, з яких: 10000 гривень- заборгованість за кредитом (залишок по кредиту); 10500 гривень- заборгованість по процентам за користування кредитом; 1000 гривень- заборгованість по комісії за надання кредиту (а.с.56).
29.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1202928414293 «СТАРТ», відповідно до якого товариством надано кредит у розмірі 1000 гривень, терміном користування кредитом 15 днів, дата повернення - 13.02.2022 року (а.с.26-27).
Відповідно до п.п. 1.7.1 договору, період строку дії договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за процентною ставкою в розмірі 3,71% річних, що становить 0,01% від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п.п. 4.15 договору, цей договір є електронним документом створеним і збереженим в інформаційно - телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Інформацією наданою ТОВ «Платежі Онлайн» №2656/06 від 29.06.2023 року та ТОВ «ПРОФІТГІД», який діє в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-250 від 27.10.2021 року підтверджується, що 29.01.2022 року о 15 год 39 хв на номер карти НОМЕР_1 від платника ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» надійшов переказ в у розмірі 1000 гривень з призначенням платежу: Loan transfer. Номер транзакції 34346-35641-17304.
Кредитний договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором V4Z5Y2, у якому він підтвердив отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Крім цього, ОСОБА_1 підписано додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» №1202928414293 від 29.01.2022 року.
Надання позичальнику одноразового ідентифікатора V4Z5Y2 підтверджується довідкою кредитодавця про відправлення 29.01.2022 року о 15 год 38 хв одноразового ідентифікатора на номер НОМЕР_2 .
29.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ», відповідно до якої сторони погодили доповнення договору пунктами: 1.7.4 згідно якого, позичальнику, на підставі його особистої заяви, збільшується сума кредиту на 500 гривень, яку він зобов'язується повернути в термін, що передбачений п. 1.3. та 1.5. договору, тобто разом з сумою, розмір якої визначено пунктом 1.1. договору. 1.7.5. З дати отримання позичальником суми коштів, що вказана у п. 1.7.4 договору, йому здійснюється нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою 1,9 процентів в день від зазначеної суми 500 грн. 00 коп. за кожний день користування.
Нарахування відсотків за користування сумою кредиту, що вказана у п. 1.3. та 1.5. договору здійснюється щоденно за процентною ставкою в розмірі 3,71% річних, що становить 0,01 % від суми кредиту за кожний день користування ним (зв. а.с.27).
Додаткова угода та додаток №1 до неї підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора R7S5L6.
29.05.2023 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №29-05/23, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором №1202928414293 на загальну суму 2231 гривня 50 копійок (а.с.50-65).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1202928414293 станом на 29.05.2023 року заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» становить 2231 гривню 50 копійок (а.с.49-54).
18.02.2025 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір №18-02/25, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №1202928414293 у розмірі 2231 гривня 50 копійок (а.с.7-15).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на день відступлення права вимог заборгованість відповідача склала 2231 гривню 50 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 1500 гривень, заборгованість за відсотками - 731 гривня 50 копійок.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договорами: №510061 від 12.01.2022 року та №1202928414293 від 29.01.2022 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором № 5100661 від 12.01.2022 року станом на 18.08.2025 року заборгованість відповідача становить 21500 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000 гривень, заборгованість за відсотками - 10500 гривень, заборгованість за комісією - 1000 гривень (а.с.59).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором № 1202928414293 від 30.01.2022 року станом на 18.08.2025 року заборгованість відповідача становить 2231 гривню 50копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 1500 гривень, заборгованість за відсотками - 731 гривня (а.с.58).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Із змісту статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно із ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Отже, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеними кредитними договорами.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 510061 від 12.01.2022 року, комісія за надання кредиту - 1000 гривень, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2 Договору про споживчий кредит № 510061від 12.01.2022 року, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 4500 гривень, які нараховуються за ставкою 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується із висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач, уклавши кредитний договір, погодився сплатити комісію за надання суми кредиту. У кредитному договорі ТОВ «Споживчий центр» встановлена комісія саме за надання кредиту, яка є разовою, та розмір якої є незмінним. Комісія за надання кредиту встановлюється не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту, а у самому кредитному договорі, який укладається у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» та який підписується за допомогою одноразових ідентифікаторів.
Відповідачу було відомо про його обов'язок по сплаті процентів, комісії за надання кредиту за кредитним договором № 510061 від 12.01.2022 року та №1202928414293 від 29.01.2022 року, оскільки такий обов'язок був чітко визначений умовами договорів.
Дослідивши докази у справі, суд не погоджується із розміром суми, яка підлягає стягненню, в частині розрахунку суми заборгованості за тілом кредиту за договором №1202928414293 від 29.01.2022 року з таких підстав.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12(провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та ч. 4 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Судом встановлено, що строк кредитування за кредитним договором був погоджений. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всіх сум кредиту у порядку, передбаченому кредитним договором, матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредитування, як це передбачено договором.
Отже, є безпідставним нарахування до стягнення з боржника суми відсотків, що передбачені договором після спливу визначеного строку кредитування.
За кредитним договором № 5100661 від 12.01.2022 року відповідачу надано кредит у розмірі 10000 гривень, кредит надано на 30 днів з процентною ставкою 1,5% за кожен день користування кредитом, за надання кредиту одноразово сплачується комісія у розмірі 1000 гривень, а отже сума нарахованих відсотків має бути розрахована таким чином: 10000грн тіло кредиту х 1,5 % = 150 гривень та помножити на 30 днів = 4500 гривень (відсотки).
Отже стягненню з відповідача підлягає 15500 гривень (10000+4500+1000).
Тобто, з 11.02.2022 року припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором. Заяви щодо продовження дії договору після 11.02.2022 року відповідачем не подавалося, а тому нарахування відсотків поза межами строку кредитування є безпідставним і стягненню не підлягає.
За кредитним договором № 1202928414293 відповідачу надано кредит у розмірі 1000 гривень, кредит надано на 15 днів, строком до 13.02.2022 року (п. 1.3, 1.5 договору). Вказану суму згідно інформації наданої ТОВ «Платежі Онлайн» №2656/06 від 29.06.2023 року та ТОВ «ПРОФІТГІД», перераховано на банківську картку НОМЕР_1 29.01.2022 року.
У подальшому, цього ж дня між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ», на підставі якої сума кредиту збільшилась 500 гривень (п.1 додаткової угоди).
З дати отримання позичальником суми коштів, що вказана у п. 1.7.4 договору, йому здійснюється нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою 1,9 % в день від зазначеної суми 500 грн 00 коп за кожний день користування, проте з матеріалах справи відсутні відомості про перерахування позичальнику грошових коштів у розмірі 500 гривень.
Згідно кредитного договору строк його дії 15 днів, тому сума нарахованих процентів, має бути нарахована таким чином: 1000грн тіло кредиту х 0,01 % = 0,1 копійка та помножити на 15 днів = 1 гривня 50 копійок (відсотки).
Отже стягненню з відповідача на користь позивача за договором №1202928414293 від 29.01.2022 року підлягає 1001,50 гривень.
Тобто, з 13.02.2022 року припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором. Заяви щодо продовження дії договору після 13.02.2022 року відповідачем не подавалося.
З урахуванням викладеного вище та того, що доказів про продовження строку користування кредитом матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що нарахування процентів після спливу строку користування кредитом є безпідставним та не підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 5100661 від 12.01.2022 року у розмірі 15500 гривень; за договором № 1202928414293 від 29.01.2022 року на загальну суму 1001 гривня 50 копійок, що разом складає 16501 гривню 50 копійок.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.77), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1684 гривні 40 копійок (16501,50 х 2422,40/23731,50).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 гривень.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Із матеріалів справи, правнича допомога ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни. ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 1157 від 01.08.2025 року та витяг з Акту № 17 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 року, відповідно до якого надання усної консультації - 4000 гривень, складання позовної заяви - 9000 гривень (а.с.21-25).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, часткового задоволення позову, клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 3957 гривень 22 копійки (23751,50-16501,50= 7230х13000/23751,50).
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договорами: № 5100661 від 12.01.2022 року, № 1202928414293 від 29.01.2022 року у розмірі 16501 гривні 50 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 1684 гривні 40 копійок
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3957 гривень 22 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гейдройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
Суддя С.М. Ченцова