Справа № 740/6633/25
Провадження № 2-а/740/83/25
11 грудня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді Роздайбіди О.В.,
при секретарі Дьоміній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
20 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову №852 від 07.07.2025 по справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваною постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 накладено штраф у сумі 17000,00 грн. Підставою для накладення штрафу є те, що позивач своєчасно не оновив свої облікові дані до 18.07.2024, чим порушив вимоги п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». З оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, такою що винесена з грубими порушеннями встановлено процедури та за відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях. Зазначив, що справа була розглянута у його відсутність, жодних повісток про виклик не отримував. Із постанови постанови не вбачається, що у посадових осіб, які є користувачами та адміністраторам Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовників, військовозобов'язаного відсутня можливість отримати інформацію щодо мене. Жодних відомостей про період неуточнення ним персональних даних, а також які саме дані мали б бути уточнені не зазначено, що вказує на відсутність належного опису правопорушення та як наслідок незаконність оскаржуваної постанови. Вказав, що йому не надходило жодне електронне повідомлення та/або телефонний дзвінок, що йому було направлено та/або доставлено повідомлення з вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в поштовій скриньці не було повідомлень, що йому направлено вимогу про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв'язку. Зауважив, що має право на відстрочку що підтверджується витягом з Резерв+, де не зазначено про жодні порушення військового обліку. Бажання чи навіть думок щодо переховування від представників ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього ніколи не виникало та жодних мотивів для цього не було.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25.11.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 14 год 20 хв 11 грудня 2025 року.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи без участі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відзиві просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач є військовозобов'язаним громадянином України, який перебуває на загальному військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 06.07.2025. Позивач як військовозобов'язаний громадянин України, був зобов'язаний оновити (уточнити) облікові дані в ТЦК та СП за місцем реєстрації чи/або фактичного місця проживання, тому числі й ступня придатності до військової служби під час мобілізації на особливий період за висновком позаштатної ВЛК, проте позивачем виконання такого обов'язку було проігноровано. З невідомих відповідачу причин позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на оновлення військово-облікових та інших персональних даних, допустив порушення правил військового обліку та вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 06.07.2025 уповноваженим представником відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП як на порушника п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який був підписаний позивачем, копія протоколу вручено позивачеві під підпис, при цьому офіційно повідомлено про дату, місце та час розгляду адміністративної справи по суті. 07.07.2025 за результатами розгляду адміністративної справи відповідачем винесена постанову № 852, якою притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн. Позивач не прибув на розгляд, про причини неприбуття не проінформував, про відкладення розгляду справи не надходило. Реалізоване 06.11.2025 позивачем право на відстрочку від призову на війську службу під час мобілізації на особливий період не виключає обов'язку позивача прибувати за повісткою, оновлювати військово-облікові та інші персональні дані, виконувати правила військового обліку та обов'язки військовозобов'язаного громадянина України з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідач не має офіційних документальних підстав для скасування постанови від 07 липня 2025 року № 852, а також внесення відповідних змін щодо статуту позивача в ЄДРПВР, АІТС «Оберіг».
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, а згідно частини другої зазначеної статті учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту направлення такого повідомлення працівником суду та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Судом установлено, що 06 липня 2025 року складено протокол №852 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 своєчасно не оновив свої військово-облікові дані по 18.07.2024 року, чим порушив вимогу п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
07 липня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 07.07.2025 року прийнято постанову №852 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 своєчасно не оновив свої облікові дані по 18.07.2024 року, чим порушив вимогу пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов?язок та військову службу» (а. с. 13).
Лист із копію постанови про адміністративне правопорушення був відправлений рекомендованим листом ОСОБА_1 , що підтверджується копією фіскального чеку від 12.08.2025, рекомендований лист
№1660401515937.
Відповідно до копії чека від 09.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 направило постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн до Борзнянський відділ ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Заступником начальника відділу Борзнянського відділу ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.10.2025 відкрито виконавче провадження № 79420359.
Дослідивши всі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
У пункті 1 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
А відповідно до частини 5 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Стаття 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» містить положення про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема:
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Видами військової служби є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так частиною 3 ст. 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частина 3 ст. 201-1 є бланкентою (відсильною) нормою, у постанові відсутнє посилання на спеціальний закон, яким визначено відповідальність за інкриміноване адміністративне правопорушення.
Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210-1 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 постановлено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Разом з тим, у постанові не зазначено, які саме конкретні дії позивача підпадають під обставини, установлені під час розгляду справи із зазначенням нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 констатовано, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем по справі шляхом електронної інформаційної взаємодії.
При цьому, судом встановлено, що відповідачем не забезпечено збирання достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем правил військового обліку та достатні відомості про існування складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не спростував обставин, на які посилається позивач, доказів, які підтверджують правомірність прийнятого рішення, суду не надав.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення і факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено, то постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.77, 241-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 по справі про адміністративне правопорушення від 07 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, визнати протиправною та скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Роздайбіда