Справа №766/18411/25
н/п 1-кп/766/4787/25
про відмову в задоволенні клопотання про
закриття кримінального провадження
18.12.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230040004393 від 01.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
Прокурор звернувся до суду в порядку п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України із клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015230040004393 від 01.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав до суду заяву, у якій зазначив, що клопотання підтримує, просить задовольнити та розглянути без його участі.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У зв'язку з цим, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились, фіксація процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до витягу з ЄРДР за №12015230040004393 від 01.08.2015 року, вбачається, що до ЧЧ Суворовського РВ ХМУ надійшла заява від ОСОБА_3 , 1975 р.н. про те, що невстановлена особа 31.07.2015 року в період часу з 20:40 до 21:30 години таємно, шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку валізи з грошима у сумі 30000 гривень та документами із автомобілю заявника Kia Carnaval д/н НОМЕР_1 , котрий був припаркований на пл. Тутушкіна, біля готелю Фрегат.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що у ході досудового розслідування була проведена судова експертиза №3166 від 26.08.2015 року, результати якої долучені до матеріалів провадження.
Водночас після отримання висновку експерта органом досудового розслідування не вживалися подальші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Зокрема, з матеріалів провадження не вбачається відомостей про встановлення та допит можливих свідків події, перевірку наявності або відсутності камер відеоспостереження на прилеглих до місця вчинення кримінального правопорушення будівлях, витребування та аналіз відеозаписів, а також вчинення інших дій, які могли б сприяти встановленню обставин події та особи правопорушника.
Інших матеріалів до кримінального провадження не долучено, відомості про будь-які слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, надані суду матеріали кримінального провадження не містять.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Відповідно до ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, становить десять років.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення тяжкого злочину, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.
Враховуючи викладене та дату вчинення протиправних дій (31.07.2015 року), формально існують підстави для застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У той же час, закриття є однією з форм закінчення досудового розслідування, до якого норми кримінально процесуального закону містять певні вимоги.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, зокрема, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
А публічність, визначена ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справах «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Як вбачається з матеріалів відновленого кримінального провадження фактично жодних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, та осіб, причетних до його вчинення, матеріали кримінального провадження не містять, а проведені органом досудового розслідування слідчі дії не свідчать про ефективність такого розслідування. Та ж обставина, що жодній особі не було пред'явлено підозру у вчинені кримінального правопорушення та закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, автоматично не тягне за собою підстав для закриття провадження з підстав передбачених ст. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Внесення змін до КПК України, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст. ст. 9, 25 КПК України. Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
За таких обставин, матеріали кримінального провадження не свідчать як про ефективність досудового розслідування, так і про правильність висновків слідчого під час такого розслідування, а тому клопотання не підлягає задоволенню, як таке, що заявлено передчасно.
Керуючись ст. ст. 284, 369-372, 376 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230040004393 від 01.08.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1