Справа №597/1648/25
Провадження №1-кп/597/208/2025
"18" грудня 2025 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211150000076 від 17.05.2025 року, з угодою про визнання винуватості, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, невійськовозобов'язаного, освіта базова вища, працюючого головним інженером КП «Заліщицький водоканал», одруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 Кримінального кодексу України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
ОСОБА_3 наказом №19 від 25 серпня 2020 року по комунальному підприємству «Заліщицький Водоканал» (далі - КП «Заліщицький Водоканал») призначений на посаду головного інженера КП «Заліщицький Водоканал».
КП «Заліщицький Водоканал» створено на підставі рішення сесії Заліщицької міської ради сьомого скликання від 30.03.2016 року №286, основним видом діяльності якого є збір, очищення та постачання води.
Відповідно до п. 2.1. розділу II Статуту КП «Заліщицький Водоканал», підприємство створене з метою забезпечення населення, підприємств, установ і організацій та інших суб?єктів господарювання міста Заліщики послугами з водопостачання та водовідведення та іншої господарської діяльності, а також з метою забезпечення належного функціонування та технічного стану об?єктів водопроводу та каналізації та водопровідно-каналізаційних мереж, які перебувають на балансі Підприємства.
Пунктом 2.3. цього ж розділу Статуту визначено види діяльності підприємства, серед яких 2.3.3- збір, очищення та постачання води; 2.3.4 - каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Розділом ІІ посадової інструкції головного інженера КП «Заліщицький Водоканал» ОСОБА_3 , затвердженої директором ОСОБА_6 , пунктом 1 визначено, що головний інженер визначає науково-технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм з усіх напрямів удосконалення, реструктуризації, реконструкції і технічного переозброєння виробництва, його спеціалізації та кооперування, пунктом 3 визначено, що головний інженер керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації, заходів, щодо запобігання шкідливому впливу виробництва на навколишнє середовище, дбайливого використання природних ресурсів, створення сприятливих і безпечних умов праці і високої культури виробництва; пунктом 7 визначено, що головний інженер здійснює контроль за додержанням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, виробничої санітарної та пожежної безпеки, вимог органів державного нагляду за охороною праці, природоохоронних, санітарних та інших органів.
Права головного інженера ОСОБА_3 визначені розділом III посадової інструкції серед яких п.2. - перевіряти діяльність структурних підрозділів підприємства стосовно технічної підготовки виробництва.
Відповідальність головного інженера ОСОБА_3 визначена розділом IV посадової інструкції, а саме: п.1. - за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов?язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю; п.2. - за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; п.3. - за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.
Так, відповідно до пунктів «є», «і» ч.2 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.
У відповідності до ч.3 ст.13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Згідно пунктів 15-18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25 березня 1999 року, скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об'єктах комплексного використання.
Для здійснення своєї господарської діяльності КП «Заліщицький водоканал» користується дозволом на право спеціального водокористування № 21/ТП/49д-24 від 01 лютого 2024 року, терміном дії з 01 лютого 2024 року до 01 лютого 2027 року, яким визначено умови водокористування для підприємства та визначено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об'єкти, а саме: випуск у річку Дністер, розташований у межах м.Заліщики Заліщицької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області. Згідно виданого дозволу водовідведення повинно здійснюватися у мережу каналізації з подальшим надходженням на очисні споруди продуктивністю 438 тис.м3/рік, де стоки проходять біологічну очистку, далі скид зворотних (стічних) вод здійснюється одним випуском у поверхневий водний об'єкт річки Дністер.
У спецдозволі від 01 лютого 2024 року №21/ТП/49д-24 серед умов водокористування визначено дотримання встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин та здійснення контролю за якістю стічних вод, впровадження заходів щодо досягнення нормативів ГДС забруднюючих речовин, крім цього зазначено про необхідність дотримання вимог водного законодавства, зокрема ст. 44 Водного кодексу України.
Так, відповідно до п.3, п.4, п.13 ч.1 ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ст.70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, ч.2 п.6 цієї ж статті визначає, що водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.
Відповідно до ст.95 Водного кодексу України, усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Разом з тим, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду головного інженера КП «Заліщицький водоканал» являючись службовою особою, що керується у своїй роботі посадовою інструкцією підприємства та чинним законодавством України, наказами та інструкціями відповідних галузевих міністерств, іншими нормативними документами, затвердженими в установленому порядку, будучи обізнаним із законодавством у сфері охорони навколишнього природного середовища, достовірно знаючи про встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності, пов'язаної із водокористуванням, про умови водокористування, визначені дозволом №21/ТП/49д-24 від 01 лютого 2024 року, у тому числі щодо норм гранично допустимого скиду речовин із зворотними (стічними) водами у водний об'єкт, усвідомлюючи, що очисні споруди КП «Заліщицький водоканал» несправні та не придатні для подальшого використання з 25 листопада 2021 року від'єднані від мережі та не здійснюють цикли та процеси з очищення зворотних (стічних) вод, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки їх настання, в порушення розділу ІІ п.1, п.3, п.7, розділу ІІІ п.2., розділу ІV п.1, п.2, п.3, посадової інструкції, п.3, п.4, п.13 ч.1 ст.44 та ч.2 ст.70 Водного кодексу України, ч.3 ст.13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п.п.15-18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №465 від 25 березня 1999 року, допустив у період з 01 червня 2025 року по 31 серпня 2025 року понаднормовий скид неочищених стічних вод у водний об'єкт - річку Дністер, по випуску розташованому в межах м.Заліщики Заліщицької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, що суперечить виданому підприємству дозволу на спеціальне водокористування №21/ТП/49д-24 від 01 лютого 2024 року, яким визначено допустимі показники скидання зворотних (стічних) вод згідно розроблених нормативів допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт.
У результаті порушення ОСОБА_3 правил охорони вод (водних об'єктів), внаслідок недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування, КП «Заліщицький Водоканал» скидало неочищені стічні води у водний об'єкт річки Дністер з випуску №1 в межах м.Заліщики Чортківського району Тернопільської області у період з 01 червня 2025 року по 31 серпня 2025 року, в результаті чого відбулись негативні зміни фізико-хімічного складу та властивостей води у річці Дністер, а саме: перевищення гранично допустимих скидів по наступних речовинах: біохімічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, азот амінійний, фосфати, завислі речовини, залізо, нафтопродукти, аніонні СПАР, що призвело до забруднення водного об'єкту та як наслідок, могло призвести до загибелі живих біоресурсів, тварин та рослин; деградації земель; настання інших негативних змін біологічного, хімічного і фізичного складу земель, чим завдано шкоду довкіллю в сумі 121181,33 грн та створило небезпеку для довкілля.
Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена ч.1 ст.242 Кримінального кодексу України, а саме: порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля.
24 листопада 2025 року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025211150000134 від 02.08.2025 року та ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у присутності захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 ..
Згідно з даною угодою начальник Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.242 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 2 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України діяння, передбачене ч.1 ст.242 КК України, є нетяжким злочином.
Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, згідно ст.66 КК України, судом визнаються як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди щодо визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та просить призначити йому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 24 листопада 2025 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання.
Представник потерпілої особи - Державної екологічної інспекції в Тернопільській області - ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з'явилася, однак від представника потерпілого надійшло клопотання, в якому просить кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 розглядати за їхньої відсутності, завдані збитки обвинуваченим відшкодовано в повному обсязі та претензій до нього не має.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, зокрема, про характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, Кримінального кодексу України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Беручи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам ст.472 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України, суд з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, обставин, що пом'яшкують покарання, а саме: щире розкаяння винного, добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність претензій у потерпілого, особи винуватого, який є раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, доходить висновку про наявність підстав та необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 та призначити останньому покарання за ч.1 ст.242 КК України у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Суд також вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_3 , керуючись ст.124 КПК України, слід стягнути процесуальні витрати на користь держави, а саме: за проведення судової інженерно-екологічної експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124, 314, 370, 373, 374, 468, 469, 472-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 листопада 2025 року, між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025211150000076 від 17.05.2025 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на користь держави, а саме: за проведення судової інженерно-екологічної експертизи №804/25-22 від 04.11.2025 року у розмірі 10177 (десять тисяч сто сімдесят сім) гривень 92 копійки.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_8