Справа № 120/13731/25
17 грудня 2025 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Гонтарук В. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи за подання апеляційної скарги на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач оскаржила її в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 листопада 2025 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
До Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення (розстрочення, зменшення, звільнення від сплати) сплати судового збору до закінчення розгляду справи.
Даючи оцінку вказаному клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 09 вересня 2019 (справа №215/5482/17), є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість якого пов'язується з майновим станом особи.
Також, Верховний Суд вказав, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 р. у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
В даному ж випадку, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи позивачем не додано доказів, відповідно до яких суд може розглянути вказане клопотання з урахуванням розміру річного доходу за попередній календарний рік. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, тощо.
При цьому, суд враховує, що неспроможність апелянта сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги потребує доведеності станом на 2024 рік.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення розгляду справи.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги та запропонувати в строк протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали надати докази сплати судового збору.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Гонтарук В. М.