Справа № 560/8244/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
17 грудня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.04.2024 № 0312610-2411-2215-UA68040290000010822 про визначення податкового зобов'язання ОСОБА_1 щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки..
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки використовується ним безпосередньо в сільськогосподарській діяльності як сільськогосподарським товаровиробником.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 Позивач є власником нежитлового приміщення - свинарника з господарськими будівлями, загальною площею: 1117,01 кв.м. (РНОНМ: 1642725568242), що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .
2.2 Також позивач є одноосібним засновником та головою Фермерського господарства «Власник», що було зареєстровано 05.03.1997, код ЄДРПОУ: 23838119.
2.3 Основним видом господарської діяльності ФГ «Власник» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД: 01.11).
2.4 03.10.2018 згідно Акту приймання-передачі майна ОСОБА_1 передав у господарське відання (без права відчуження) фермерському господарству «Власник» для використання в господарській діяльності об'єкт нерухомого майна, що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення свинарника з господарськими будівлями (свинарник «А-І», льох «Б», піднавіс «В» згідно технічного паспорту) загальною площею: 1117,01 кв.м. (РНОНМ: 1642725568242).
2.5 18.04.2024 Головне управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0312610-2411-2215-UA68040290000010822, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 37419 грн 83 коп.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року, позов задоволено.
3.2 Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.04.2024 № 0312610-2411-2215-UA68040290000010822 про визначення податкового зобов'язання ОСОБА_1 щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 37419 грн 83 коп.
3.3 Суд першої інстанції дійшов висновку, що на свинарник з господарськими будівлями, загальною площею: 1117,01 кв.м. (РНОНМ: 1642725568242), що перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , та яке належить позивачу на праві приватної власності, поширюється пільга, запроваджена пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, що в свою чергу, є підставою для скасування оскарженого ППР.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
4.2 Як на підстави для апеляційного оскарження рішення суду, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
4.3 Позивач надав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
1.1 Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
1.2 Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).
1.3 Пунктом 266.2 стаття 266 ПКУ визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування.
Так, згідно з підпунктом "ж" вищезазначеної статті, до таких об'єктів нерухомості віднесено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
1.4 Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
1.5 Застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ передбачає наявність трьох умов, перша з яких: власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у господарській діяльності та третя - об'єкти нерухомості не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
1.6 Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором України будівель та споруд ДК 018-2000.
1.7 Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
1.8 Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 09.05.2023 року у справі № 380/10802/22 зазначив, що норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов'язок отримати від Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві" експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об'єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.
1.9 Судом встановлено, що згідно з довідкою, виданою Миролюбненською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, нерухоме майно (майновий комплекс), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, приміщення свинарника з господарськими будівлями загальною площею: 1117,01 кв.м., власником якого є громадянин України ОСОБА_1 , використовується у діяльності Фермерського господарства «Власник» (код ЄДРПОУ: 23838119) у періоді з жовтня 2018 року по теперішній час.
1.10 За технічними характеристиками належна позивачу на праві приватної власності будівля підпадає під визначення об'єктів, що звільняються від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наведеному у підпункті "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Однак, віднесення нежитлової будівлі до відповідного класу не є безумовною підставою для віднесення фізичної або юридичної особа, яка нею володіє, до осіб на яких розповсюджується податкова пільга, визначена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Законодавець ставить у залежність використання сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.
1.11 Необхідним для з'ясування у цій справі також є питання чи є позивач сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюється пільга, передбачена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
1.12 За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
1.13 Відповідач стверджує, що позивач не має право на пільгу встановлену підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, оскільки не є фізичною особою-підприємцем, який використовує будівлю свинарника як сільськогосподарський виробник. Натомість позивач зазначає, що очолює фермерське господарство, яке є сільськогосподарським виробником.
1.14 Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
1.15 Відповідно до ст. 19 Закону України "Про фермерське господарство", до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
1.16 Статтею 20 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.
1.17 Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.
1.18 Згідно з рішенням засновника ФГ «Власник» від 03.10.2018, майно фермерського господарства складається, серед іншого, з об'єктів нерухомого майна, що належать засновнику на праві приватної власності та використовується господарством на праві господарського відання відповідно до статті 136 Господарського кодексу України.
1.19 Як вбачається зі змісту довідки, виданої ФГ «Власник», станом на дату подання даного позову, зазначене вище нерухоме майно, використовується Фермерським господарством «Власник» на підставі господарського відання, нерухоме майно не здавалось його власником в оренду, лізинг чи позичку Фермерському господарству «Власник».
1.20 Апеляційний суд вважає, що належність особи до категорії сільськогосподарських товаровиробників не залежить від організаційної форми здійснення нею сільськогосподарської діяльності (юридична особа, фізична особа чи фізична особа-підприємець).
Відповідну позицію викладено Верховним Судом у постановах від 17.02.2020 № 820/3556/17, від 10.04.2020 №823/1751/17, від 24.04.2020 №540/2206/19 від 17.02.2021 №820/3707/17 та від 22.04.2021 №822/3289/17 та в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 560/20003/23.
1.21 В постанові від 09.05.2023 по справі № 380/10802/22 Верховний Суд зазначив, що фермерське господарство, в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» , є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
1.22 В сукупності обставини справи та додані документи підтверджують факт зайняття позивачем особистим селянським господарством з метою вироблення сільськогосподарської продукції.
1.23 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що свинарник, який належать позивачу на праві приватної власності, щодо якого контролюючим органом донараховано податкове зобов'язання, зокрема, є будівлею, призначеною для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. При цьому, такий об'єкт не здається власником в оренду, лізинг чи позичку.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав у своїй сукупності, за яких належне позивачу нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звільнено від оподаткування відповідно до положень п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.