Справа № 240/26620/23
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
18 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду в порядку ст.382 КАС України із заявою (вх. від 08.10.2025), в якій просить встановити "судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року по справі №240/26620/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/26620/23". В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач невірно перерахував грошове забезпечення на виконання рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №240/26620/23 про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву: встановити судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі № 240/26620/23 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, включаючи детальний розрахунок перерахунку та виплат усіх складових грошового забезпечення.
Вказує, що рішення суду від 01.03.2024 чітко зобов'язує відповідача здійснити конкретні дії: перерахунок та виплату грошового забезпечення за визначеними періодами з урахуванням конкретних розмірів прожиткового мінімуму та тарифних коефіцієнтів. Це не абстрактне зобов'язання, а конкретне, яке передбачає розрахунок і виплату певних. Відсутність у рішенні "конкретної суми" не є перешкодою для судового контролю, оскільки саме для перевірки правильності розрахунку та повноти виплати (включаючи премії, щомісячні та одноразові додаткові види забезпечення) і потрібен звіт.
Зауважує, що з наданого перерахунку Військової частини НОМЕР_1 вбачається, що нараховано до виплати 1250,99 грн., проте після перерахунку розмір премії було зменшено, не застосовано прожитковий мінімум станом на 01.01.2020, 01.01.2022 та 01.01.2023 рр., а виплати інших складових грошового забезпечення (щомісячних та одноразових додаткових видів) не вказані до виплати. Таким чином, рішення суду не виконано в повному обсязі.
23 листопада 2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 до суду подано відзив на апеляційну скаргу в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.1,3 ч.1 ст.311 КАС України.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2025 у справі №240/26620/23, яке набрало законної сили, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 15.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу, які повинні обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні, та розмірів окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні (за період з 29.01.2020 по 09.10.2020), 2481 гривень (за період з 28.02.2022 по 31.12.2022); 2684 гривень (за період з 01.01.2023 по 15.05.2023) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду в порядку ст.382 КАС України із заявою (вх. від 08.10.2025), в якій просить встановити "судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року по справі №240/26620/23.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказав, що предметом спору у справі №240/26620/23, виходячи із змісту позовної заяви, не були дії (бездіяльність) відповідача щодо виплати конкретної суми грошового забезпечення і суд вказаним рішенням не зобов'язував відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку суму, а тому суд вважає заяву про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Звертаючись із вказаною заявою до суду, заявник фактично намагається вирішити спір з приводу правовідносин, які виникли між ним і відповідачем після ухвалення судом рішення у справі і не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Згідно зі ст.381-1 КАС України (у редакції Закону №4094-ІХ від 21.11.2024) суд, який розглянув справу як суд першої інстанції здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень.
Судовий контроль за виконанням судового рішення може здійснюватись у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.382 КАС України (у редакції Закону №4094-ІХ від 21.11.2024) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з положеннями абз.2 ч.1 ст.382 КАС України (у редакції Закону №4094-ІХ від 21.11.2024) в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Застосування судом механізму контролю за виконанням власного рішення може здійснюватись, як у момент його постановлення так і після набрання ним законної сили, причому не залежно від того видався у справі на забезпечення виконання судового рішення відповідний виконавчий документ чи не видався, наслідків його примусового виконання та обсягу вжитих заходів забезпечення його примусового виконання.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у рішеннях Верховного Суду від 05.07.2018 та від 19.11.2022 у справі № 206/3911/17(2-а/206/113/17).
Як встановлено із матеріалів справи рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 у справі №240/26620/23, яке набрало законної сили, адміністративний позов до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обрахування ОСОБА_1 за періоди з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 15.05.2023 грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 09.10.2020 та з 28.02.2022 по 15.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу, які повинні обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні, та розмірів окладу за військовим званням, які повинні обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні (за період з 29.01.2020 по 09.10.2020), 2481 гривень (за період з 28.02.2022 по 31.12.2022); 2684 гривень (за період з 01.01.2023 по 15.05.2023) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
На виконання рішення суду було виплачено 1226,07 грн.
Водночас, представником Позивача було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з вимогою надати розрахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду.
Згідно наданого перерахунку встановлено, що нараховано до виплати 1250,99 грн., проте після перерахунку розмір премії було зменшено, не застосовано прожитковий мінімум станом на 01.01.2020, 01.01.2022 та 01.01.2023 рр., а виплати інших складових грошового забезпечення (щомісячних та одноразових додаткових видів) не вказані до виплати.
Таким чином, рішення суду не виконано в повному обсязі.
Таким чином, залишаючи без розгляду заяву судом не враховано, що обов'язок у забезпеченні виконання судового рішення, яке набрало законної сили, поширюються не тільки на особу щодо якої його ухвалено, а також і на суд який постановив дане судове рішення.
Колегія суддів вважає, що оскільки суд обмежившись загальною оцінкою процесуального законодавства не розглянув вказану заяву по суті, а вказавши на її необґрунтованість та безпідставність і повернув їх без розгляду, то, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно з приписами п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року скасувати.
Заяви ОСОБА_1 від 08.10.2025 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у місячний строк, з дати отримання ухвали суду, до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2024 року у справі №240/26620/23, включаючи детальний розрахунок перерахунку та виплат усіх складових грошового забезпечення.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.