Справа № 580/3350/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
17 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Штульман І.В.,
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі Григор'єва С.О.,
за участю: Левенець А.М.,- представника відповідача,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон АЗС» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 березня 2025 року адвокат Бердник Віталій Вікторович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон АЗС», через «Електронний суд», звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Неон АЗС» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік;
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 березня 2024 року №476-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Неон АЗС»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма “Р») №8239/23-00-07-01-01 від 10 березня 2024 року, в частині збільшення ТОВ “Неон АЗС» суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, в розмірі 1812750,00 грн, з яких 1450200,00 грн за податковим зобов'язанням, 362550,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма “Р») №8240/23-00-07-01-01 від 10 червня 2024 року, в частині збільшення ТОВ “Неон АЗС» суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, в розмірі 491666,00 грн, з яких 393333,00 грн за податковим зобов'язанням, 98333,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.1-6).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позовну заяву ТОВ “Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху для надання доказу доплати (перерахування) судового збору в розмірі 30075,39 грн та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстави поважності пропуску строку та наданням доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду (а.с.17-18).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №580/3350/25 за позовом ТОВ “Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
23 квітня 2025 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області, через «Електронний суд», подано заяву про залишення позовної заяви ТОВ “Неон АЗС» без розгляду з огляду на те, що зазначеним товариством без поважних причин пропущено строк звернення до суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов ТОВ “Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду (а.с.187-189).
Залишаючи 28 липня 2025 року адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи №580/3350/25 підтверджено, що позивач знав на час перевірки про вчинення Головним управлінням ДПС у Черкаській області дій щодо включення ТОВ “Неон АЗС» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та про прийняття спірного наказу станом на 12 березня 2024 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600094860846). Оскаржувана ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову ТОВ “Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії мотивована тим, що судом першої інстанції не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав в шестимісячний строк, враховуючи реалізацію права на судовий захист шляхом подання ТОВ “Неон АЗС» 03 жовтня 2024 року позову до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2024 року №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01 (справа №580/9790/24).
Не погоджуючись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, ТОВ “Неон АЗС» 11 серпня 2025 року, через «Електронний суд», подало апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду. Свою позицію представник позивача обґрунтовує тим, що в межах строку, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, ТОВ «Неон АЗС» звернулося з позовною заявою у справі №580/9790/24, та враховуючи термін розгляду вказаної справи з 03 жовтня 2024 року (дата подачі позову до Черкаського окружного адміністративного суду) до 13 березня 2025 року (дата прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду), який являється присічним, позивач мав об'єктивні перешкоди щодо звернення до суду у встановлені строки з цим позовом, що є підставами для його поновлення. Представник позивача вважає, що суд першої інстанції 28 липня 2025 року передчасно залишив позовну заяву ТОВ «Неон АЗС» без розгляду, до дослідження в судовому засіданні обставин, що слугували підставою для її подання, а тому ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року підлягає скасуванню.
Головне управління ДПС у Черкаській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що Черкаський окружний адміністративний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав, з урахуванням частини третьої статті 123 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на відсутність підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, починаючи з 12 березня 2024 року.
Позивач свого представника до апеляційного суду не направив, хоча про день, час та місце свого розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надав, про причини неявки не повідомляв.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила апеляційний суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ “Неон АЗС» підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом частини першої, другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
В оскаржуваній ухвалі від 28 липня 2025 року суд першої інстанції звертав увагу на те, що ТОВ “Неон АЗС» на час перевірки знало про вчинені дії та винесений спірний наказ станом на 12 березня 2024 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600094860846). З огляду на це, Черкаським окружним адміністративним судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав в шестимісячний строк, враховуючи реалізацію права на судовий захист 03 жовтня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За вказаних обставин, Черкаський окружний адміністративний 28 липня 2025 року дійшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Мотивуючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції в її обґрунтування зазначав про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду із позовними вимогами щодо: визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Черкаській області по включенню Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон АЗС» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 березня 2024 року №476-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Неон АЗС», оскільки позивач знав на час перевірки про вчинені дії та винесений спірний наказ станом на 12 березня 2024 року.
Однак, матеріалами справи №580/3350/25 встановлено, що 03 жовтня 2024 року ТОВ “Неон АЗС» зверталося у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2024 року №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01 (справа №580/9790/24).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року по справі №580/9790/24 позов ТОВ “Неон АЗС» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2024 року №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01 задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області задоволено. Скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ "Неон АЗС" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення.
Черкаський окружний адміністративний суд 28 липня 2025 року звертав увагу на те, що після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом 13 березня 2025 року по справі №580/9790/24 судового рішення ТОВ “Неон АЗС» 26 березня 2025 року повторно звернулося до того ж суду першої інстанції з аналогічними позовними вимогами, пославшись на іншу підставу, доповнивши їх зміст вимогами немайнового характеру щодо визнання дій по включенню Товариства до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та скасування наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 березня 2024 року №476-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Неон АЗС».
Тобто, адміністративний позов ТОВ “Неон АЗС» від 26 березня 2025 року, крім вимог немайнового характеру містить вимоги і матеріального характеру по яким є така, що набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по справі №580/9790/24 про той самий предмет спору, а саме: щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 березня 2024 року №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 28 липня 2025 року не надав відповідної правової оцінки адміністративному позову ТОВ “Неон АЗС» в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 березня 2024 року №8239/23-00-07-01-01 та №8240/23-00-07-01-01.
Заявляючи 26 березня 2025 року позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо включення ТОВ “Неон АЗС» до плану-графіка документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік та визнання протиправним і скасування наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 березня 2024 року №476-п “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ “Неон АЗС», позивач фактично просить суд, крім іншого, повторно надати правову оцінку рішенням, правомірність яких вже вирішена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по справі №580/9790/24.
Позивач не позбавлений можливості посилатися на допущені контролюючим органом під час призначення та проведення перевірки порушення.
Згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Правилами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" окреслено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) мотивованості судового рішення можна врахувати практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99; пункт 30).
У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99, пункт 30). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.
Так, в пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, то оскаржувана ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року підлягає скасуванню, з направленням справи №580/3350/25 для продовження її розгляду до того ж суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон АЗС» - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі №580/3350/25 - скасувати.
Справу №580/3350/25 направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя І.В. Штульман
Судді М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак