Справа № 640/12705/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Щербаков
17 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,
за участі представника відповідача - Корнейчука О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скари Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд (з урахуванням заяви про зміну підстав позову):
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002374102 від 09.04.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає винесене податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки податкові накладні направлені для реєстрації, з урахуванням вимог п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, тобто своєчасно. Додатково зауважує, що частина накладних, зазначених в таблиці, не надавались отримувачу (покупцю), тому в розумінні Податкового кодексу України, позивач звільняється від відповідальності за порушення граничного строку для їх реєстрації.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 року №0002374102 в частині застосування штрафних санкцій на суму 333 771, 20 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» зазначає, що штрафні санкції не можуть бути застосовані до позивача, оскільки норми Податкового кодексу України не передбачають юридичної відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, які не видаються покупцю (отримувачу). Крім того, позивач посилається на те, що в силу положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України контролюючим органом перерахунок штрафних санкцій не здійснений, нового рішення платникові не надіслано.
Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, за якими максимальний розмір штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, складених за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю) становить 510 гривень.
В апеляційній скарзі Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, зазначає, що з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не погоджується та вважає його прийнятим без дотримання норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що виписані позивачем податкові накладні № 1, 2, 3, які зазначені в акті перевірки зареєстровані ТОВ «Статус-Трейд» з пропуском граничного строку реєстрації, що підтверджується квитанціями №1, які наявні в матеріалах справи. При цьому, апелянт просить суд критично ставитись до наданих позивачем протоколів обміну з системи М.E.Doc.
Апелянт вважає, що протоколи подій програмного комплексу «M.E.Dос», які надано позивачем не є достатнім доказом виконання останнім обов'язку з направлення на реєстрацію спірних податкових накладних, оскільки при відповідному налаштуванні персонального комп'ютера можливе його штучне створення. При цьому, відповідні протокол є єдиним доказом, наданим позивачем на підтвердження своєчасності реєстрації такої податкової накладної, а стверджувані позивачем обставини не підтверджуються іншими об'єктивними доказами у справі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025, від 03.11.2025 та від 02.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Згідно частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 01.10.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що при складанні податкових накладних позивачем не підтверджено наявність всіх складових для звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної, а тому в силу положень статті 120-1.1, статті 120 Податкового кодексу України позивач не може бути звільнений від відповідальності в частині несвоєчасної реєстрації решти податкових накладних, що обумовлює законність спірного податкового повідомлення-рішення в частині.
У судове засідання на розгляд справи судом апеляційної інстанції з'явився представник Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Представник позивача в судове засідання не з'явився та явку свого представника не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
З урахуванням належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Офісом великих платників податків ДФС проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації ТОВ «Статус-Трейд» в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, з датою виписки 30.11.2017 по 31.12.2018 та датою реєстрації з 01.12.2018 по 15.01.2019.
Результати перевірки оформлені актом №629/28-10-41-02/41115387 від 12.03.2019 року, згідно висновків якого, встановлено порушення п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем надіслані заперечення.
За результатами розгляду заперечень, акт перевірки залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.
На підставі висновків акту перевірки, та з урахуванням розгляду заперечень, відповідачем винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002374102, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, на підставі статті 120-1 Податкового Кодексу України застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 2 282 580, 56 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення №0002374102 від 09.04.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчасно, у строк, встановлений законом, здійснені всі необхідні дії щодо складання та відправлення для реєстрації податкових накладних за №1-3, однак за незалежних від позивача причин, подані для реєстрації податкові накладні не були зареєстровані вчасно.
Встановивши, що позивач виконав свій обов'язок щодо своєчасного направлення 15.01.2019 податкових накладних для реєстрації в електронній системі документообігу, суд дійшов висновку про те, що він не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.
Що стосується решти податкових накладних, суд зазначив, що для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох вказаних обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувач (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів /послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Водночас, при складанні таких накладних не підтверджено наявність всіх складових для звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної, а тому в силу положень ст. 120-1.1 ст. 120 Податкового Кодексу України позивач не може бути звільнений від відповідальності в частині несвоєчасної реєстрації решти податкових накладних, що обумовлює законність спірного податкового повідомлення-рішення в частині, відмінній від вище оціненої судом.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положеннями підпункту 201.10 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).
Пунктом 1 Порядку №1246 визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно пунктів 12-14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120.1.1 пункту статті 120.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» про те, що штрафні санкції не можуть бути застосовані до позивача, оскільки норми Податкового кодексу України не передбачають юридичної відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, які не видаються покупцю (отримувачу), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 Податкового Кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідному розмірі.
Таким чином, законодавець визначив два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів /послуг для операцій: які звільнені від оподаткування;
- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Водночас, саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 816/73/18.
Водночас позивачем в суді першої та апеляційної інстанції не підтверджено наявність всіх складових для звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в силу положень ст. 120-1.1 ст. 120 Податкового Кодексу України позивач не може бути звільнений від відповідальності в частині несвоєчасної реєстрації решти податкових накладних, що обумовлює законність спірного податкового повідомлення-рішення в частині.
Щодо доводів апелянта про те, що в силу положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України контролюючим органом перерахунок штрафних санкцій не здійснений, нового рішення платникові не надіслано, судова колегія зазначає таке.
Так, Законом № 466-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 73, за змістом якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Абзац третій цього пункту визначає, що контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Суд визнає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.
За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.
Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України умов.
Тобто, станом на час розгляду справи чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.
Аналогічні правові висновки щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах сформовані у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18 та № 808/3250/17.
Разом з тим, наявність податкового повідомлення-рішення, яке перебувало у процесі оскарження станом на 23 травня 2020 року, не впливає на правомірність такого податкового повідомлення - рішення по суті виявлених контролюючим органом порушень вимог Податкового кодексу України, допущених платником податків.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що необхідною умовою для звільнення платника податків від відповідальності встановленої п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України є не лише ненадання відповідних податкових накладних покупцеві, а й звільнення операцій від оподаткування або їх оподаткування за нульовою ставкою.
Підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише відсутні тоді, коли спірні операції звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що податкове повідомлення-рішення №0002374102 від 09.04.2019, за виключенням штрафних санкцій на суму 333 771, 20 грн, є таким, що прийняте в межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття вказаного рішення.
В апеляційній скарзі Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків викладає доводи щодо частини позовних вимог, задоволених судом першої інстанції.
Так, апелянт наголошує, що виписані позивачем податкові накладні № 1, 2, 3, які зазначені в акті перевірки, зареєстровані ТОВ «Статус-Трейд» з пропуском граничного строку реєстрації, що підтверджується квитанціями №1, які наявні в матеріалах справи. При цьому, апелянт просить суд критично ставитись до наданих позивачем протоколів обміну з системи М.E.Doc.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що 15.01.2019 року о 16:41 ТОВ «Статус-Трейд» відправило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 31.12.2018, №2 від 20.12.2018 та №3 від 20.12.2018 з використанням електронної пошти.
На підтвердження своєчасності відправлення вищевказаних податкових накладних позивачем надано протоколи обміну з системи M.Е.Doc, в яких зазначено дату і час відправлення зазначених вище податкових накладних (т.1, а.с. 19-21).
Виходячи із зазначеного, податкові накладні подані позивачем в електронній формі ДФС 15.01.2019 протягом операційного дня.
Водночас в акті перевірки від 12.03.2019 №629/28-10-41-02/41115387 контролюючим органом зазначено, що реєстрація вказаних податкових накладних відбулась лише 21.01.2019 року (т.1, а.с.9-12).
Однак, доказів та обґрунтування причин, з яких реєстрація вказаних податкових накладних відбулась через 5 днів після їх направлення до Єдиного реєстру податкових накладних, відповідачем суду не надано.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Операційний день, згідно з положеннями пункту 3 Порядку № 1246 триває в робочі дні з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 Податкового кодексу України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДПС для реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Будь-яких квитанцій про реєстрацію чи зупинення у реєстрації платник податку до кінця операційного дня не отримував. Докази протилежного до матеріалів справи не представлено.
Також суд зазначає, що застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, встановлених статтею 120-1 Податкового кодексу України можливе лише за наявності його вини. Натомість, не надіслання відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття податкової накладної/розрахунку коригування з невідомої та, відповідно, незалежної від позивача причини, свідчить про відсутність у даному випадку вини суб'єкта господарювання.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем вчасно, у строк, встановлений законом, здійснені всі необхідні дії щодо складання та відправлення для реєстрації податкових накладних за №№1-3, однак за незалежних від позивача причин, подані для реєстрації податкові накладні не були зареєстровані вчасно.
Щодо доводів апелянта про те, що протоколи подій програмного комплексу «M.E.Dос», які надано позивачем не є достатнім доказом виконання останнім обов'язку з направлення на реєстрацію спірних податкових накладних, колегія суддів зазначає таке.
У постанові Верховного Суду від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 сформовано висновок, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми «M.E.Doc» є належним засобом доказування.
Зазначені роздруковані скріншоти файлів є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 24.11.2021 у справі № 200/12604/19-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв'язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.
Отже, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дотримано норм процесуального права.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Трейд» - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року року у справі №640/12705/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
В.Ю.Ключкович