Справа № 320/62044/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
17 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України щодо не розгляду скарги від 20 листопада 2024 р.
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію збройних сил України скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки № 5557 від 24.10.24 № 12/292Т і провести повторний медичний огляд, під час якого врахувати діагноз, відповідно до статті 13-б Розкладу хвороб і визначити, що ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_20, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони", що відповідатиме встановленому діагнозу при помірному порушенні функцій (синдром Жильбера, помірна гіпербілірубінемія).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що предметом спору у цій справі є протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду його скарги на дії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На думку апелянта, бездіяльність ЦВЛК ЗСУ полягає у нерозгляді належним чином скарги від 20 листопада 2024 р., оскільки ЦВЛК ЗСУ всупереч приписів абз. 3, 4 п. 3.4 Положення № 402 не повідомило інформацію ні про розгляд скарги, ні про результати розгляду скарги, а також не повідомлено, коли позивач відповідно до пункту 2.3.5 Положення № 402 може пройти медичне обстеження в ЦВЛК ЗСУ.
Також позивач вважає, що роз'яснення і пропозиція ЦВЛК про те, що для оскарження дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зроблено безпідставно та без урахування Переліку адміністративно-територіальних зон відповідальності військово-лікарських комісій за проведення військово лікарської експертизи, затвердженого Наказом Міноборони від 16 листопада 2016 р. № 608, оскільки, згідно з Додатком 2 цього наказу місто Київ і Київська область віднесено до зони відповідальності ЦВЛК, яке також є і ВЛК регіону.
При цьому, позивач у апеляційній скарзі зазначає, що Голова Київського міського ВЛК ОСОБА_2 15 листопада 2024 р. прийняв необґрунтоване рішення про відмову у проходженні ВЛК з підстав відсутності додатків 4 і 13, що передбачені Положенням № 402, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 в отриманні на руки таких документів позивачу відмовлено.
Також апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на заяву від 18 листопада 2024 позивача до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій він просив призначити дату і час повторного проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 після необґрунтованої відмови в проходженні військово-лікарської експертизи через відсутність додатків 4 і 13, що передбачені Положенням № 402.
Крім того, апелянт наголошує, що суд першої інстанції, встановивши, що компетенція щодо перевірки рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 належить до функцій ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто констатувавши обставини щодо неналежного відповідача у справі, всупереч положень ст. 48 КАС України, не залучив належного відповідача до участі у справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 01 жовтня 2025 року.
У зв'язку з перебуванням 01 жовтня 2025 року судді-доповідача Бєлової Л.В. у відпустці, судове засідання не здійснювалось. Наступне судове засідання призначено на 12 листопада 2025 року.
12 листопада 2025 року представник відповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні у режимі відеоконференції заперечив проти доводів апеляційної скарги та повідомив, що позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.
Позивач - ОСОБА_1 та його представник - Тарасюк Петро Володимирович у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги. У своїх поясненнях позивач та його представник зазначили щодо послідовності дій під час оскарження висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі Довідки № 5557 від 24 жовтня 2024 р.
Зокрема, позивач та його представник зауважили, що позивач, не погодившись з Висновком ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині кваліфікації придатності до військової служби (придатний до військової служби (без обмежень) при помірному порушенні функцій), що не узгоджується з вимогами статті 13-«б»/«в» Розкладу хвороб, подав заяву від 29.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 видав лист від 01.11.2024 № 09/16024 для проходження 15.11.2024 медичного огляду, в якому також однією з вимог зазначено, що при собі мати - Завірені копії довідки ВЛК та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 і 13, що передбачені Положенням № 402).
У свою чергу, позивач 05.11.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання Додатків 4 і 13.
Однак, позивачу було відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачи додатків 4 і 13 з поясненням того, що запитувані документи на руки особам не видаються, а доставляються посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 у день дати проходження медичного огляду, в їх випадку 15.11.2024.
15.11.2024 завірені копії довідки ВЛК та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 і 13, що передбачені Положенням № 402) у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлені не були.
У свою чергу, голова Київського міського ВЛК ОСОБА_2 15 листопада 2024 р. відмовив в проходженні військово-лікарської експертизи, мотивуючи відсутністю вказаних додатків 4 і 13.
Позивач та його представник повідомили, що 18 листопада 2024 р. позивач звернувся із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про повторне проходження ВЛК, за результатами розгляду якої позивача листом від 22.11.2024 № 09/17770 повідомлено про те, що він може пройти медичний огляд у Київському міському ВЛК без додаткового направлення після отримання відповідних Додатків 4 і 13.
У свою чергу, позивач 21.11.2024 звернувся із скаргою до ЦВЛК, за результатами розгляду якої ЦВЛК у листі від 23.11.24 № 598/4/26561 повідомила про те, що для оскарження висновку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведення повторного медичного огляду необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судовому засіданні 12 листопада 2025 року оголошено перерву до 03 грудня 2025 року.
13 листопада 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення позивача по суті справи.
03 грудня 2025 року у судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав свої доводи, які виклав у попередньому судовому засіданні (12 листопада 2025 року).
Позивач - ОСОБА_1 та його представник - Тарасюк Петро Володимирович у судовому засіданні повідомили, що функції перевірки прийнятих позаштатними ВЛК (в цьому випадку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 ) постанов на відповідність Положенню № 402, у тому числі оскарження дії/бездіяльності, належать до виключних повноважень ЦВЛК.
На думку представника позивача, позивач дотримався визначеної законодавством процедури оскарження висновку позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на вказаний висновок подав заяву (скаргу) до Київського міського ВЛК, яка також є позаштатною. Після звернення до Київського міського ВЛК і не розгляду по суті звернення позивачу цією установою, позивач оскаржував неправомірні дії до штатної - ЦВЛК, яка одночасно є ВЛК регіону для м. Києва і Київської області. Тому, внаслідок, необґрунтованої відмови ЦВЛК у формі листа від 23.11.24 № 598/4/26561 позивач оскаржує в суді ці дії, бездіяльність ЦВЛК.
03 грудня 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 17 грудня 2025 року.
04 грудня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення позивача по суті справи.
17 грудня 2025 року у судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні у режимі відеоконференції заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач - ОСОБА_1 та його представник - Тарасюк Петро Володимирович у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії при ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві 24 жовтня 2024 року складено довідку №5557.
Згідно із зазначеною довідкою солдат, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на підставі статті 13-в, графи ІІ Розкладу хвороб, за графами 1-11 Таблиці додаткових вимог Положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України 2008р.-придатний до військової служби.
Також, у довідці встановлено: Діагноз та постанова ВЛК: «Синдром Жильбера, помірна гіпербілірубінемія, Е80.4».
Не погоджуючись з вказаною довідкою, ОСОБА_1 з метою її перегляду звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 29 жовтня 2024 р. вх. № 27384, в якій просив направити його на повторне (контрольне) проходження ВЛК для визначення придатності до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_20, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку оперативного забезпечення, охорони, що передбачено для осіб з помірними порушеннями функцій, тобто відповідно до статті 13-б Розкладу хвороб, затвердженого Положенням № 402".
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.11.2024 №09/16024, запропоновано позивачу прибути 15 листопада 2024 року на міський збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначення ступеню придатності до військової служби.
Також у листі зазначено, що позивачу необхідно мати при собі наступні документи:
1) військово-облікові документи;
2) паспорт громадянина України;
3) повістку (у разі отримання);
4) завірені копії довідки військово-лікарської комісії та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 та 13, що передбачені Положенням №402);
5) фото 3х4;
6) результати медичних досліджень;
7) оригінали та фотокопії медичних документів, які посвідчують стан здоров'я.
У матеріалах справи міститься заява від 05.11.2024 позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві (зареєстрована 05.11.2024) про надання завірених копій довідки військово-лікарської комісії та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 та 13, що передбачені Положенням №402).
Також у матеріалах справи міститься заява від 05.11.2024 позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач повідомив, що на його звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо отримання додатків 4 та 13, що передбачені Положенням №402, він отримав відповідь про те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві такі документи подають безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У позовній заяві, позивач зазначає, що 15 листопада 2024 р., коли він прийшов у військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було відмовлено в проходженні військово-лікарської комісії через відсутність додатків 4 та 13, що передбачені Положенням № 402.
15.11.2024 завірені копії довідки ВЛК та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 і 13, що передбачені Положенням № 402) у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не були доставлені.
Згідно з матеріалами справи 18 листопада 2024 року позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, в якій просив призначити йому дату і час повторного проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 після необґрунтованої відмови у проходженні військово-лікарської експертизи через відсутність «завіреної копії довідки військово-лікарської комісії, картки обстеження та медичного огляду» (додатки 4 і 13, що передбачені Положенням 402).
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулось 12 листопада 2025 року, позивач подав колегії суддів копію листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.11.2024 № 09/17770, в якому на заяву позивача від 18.11.2024 повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві розпорядження щодо видачі позивачу додатків 4 та 13, що передбачені Положенням № 402, а також запропоновано позивачу з 22.11.2024 звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві за вказаними додатками.
Також у вказаному листі ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено позивача про можливість проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання згаданих документів.
20 листопада 2024 року позивач звернувся зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про:
скасування постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 жовтня 2024 року №5557 в частині визначення ступеня придатності - придатний до військової служби;
проведення повторного медичного огляду;
прийняття постанови, якою визнати ступінь придатності за ст. 13-б.
Листом від 23 листопада 2024 року №598/4/26561 ЦВЛК повідомила позивача про те, що для оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб щодо скасування постанови при ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності до військової служби, для проведення повторного медичного огляду необхідно звернутися письмово чи особисто до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи бездіяльність ЦВЛК щодо не проведення розгляду у встановленому законом порядку скарги на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 жовтня 2024 року №5557, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що перевірка рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві (позаштатної ВЛК) на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ІНФОРМАЦІЯ_2 , а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ІНФОРМАЦІЯ_2 (в межах справи) не приймав, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.
Також суд першої інстанції зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив позивачу в проходженні ВЛК через відсутність необхідних додатків, що передбачені Положеннями №402, однак, позивач не оскаржує дії чи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та не зазначає дану особу як відповідача у позові та не звертає до нього жодних позовних вимог.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово було продовжено та триває станом на день розгляду справи.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
За приписами частини першої статті 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням змін внесених Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», чинних з 18.05.2024).
Відповідно до статті 1 цього Закону, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють ІНФОРМАЦІЯ_20 або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_20, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації є ІНФОРМАЦІЯ_20.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Відповідно до вимог пунктів 70-79 Порядку № 560 (в редакції чинній станом на виникнення спірних правовідносин) порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов'язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.
Медичний огляд резервістів та військовозобов'язаних може проводитися у закладах охорони здоров'я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.
Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_20.
У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_20 на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ІНФОРМАЦІЯ_20.
Рішення військово-лікарської комісії при обласному ІНФОРМАЦІЯ_20 про придатність резервіста або військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.
Резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20 видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20, та строк завершення медичного огляду.
Придатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.
До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я та класифікатором медичних інтервенцій, затвердженими відповідними наказами Мінекономіки.
Голова військово-лікарської комісії:
організовує роботу військово-лікарської комісії;
перевіряє заповнення книги протоколів військово-лікарської комісії;
відповідно до результатів військово-лікарської комісії перевіряє і підписує картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаних;
доповідає керівнику районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20 про результати проведення військово-лікарської комісії, засвідчує свій підпис у картках обстеження та медичного огляду військовозобов'язаних та подає на перевірку книгу протоколів військово-лікарської комісії;
перевіряє відповідність записів і висновків лікарів про придатність громадян до військової служби під час мобілізації, в особливий період та обґрунтованість установлених діагнозів.
Документально оформлені результати проходження резервістом або військовозобов'язаним медичного огляду військово-лікарської комісії доставляються до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20 не пізніше ніж протягом наступного дня після винесення рішення (постанови) про придатність резервіста або військовозобов'язаного до військової служби.
Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов'язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20.
Контроль за направленням та проходженням резервістами та військовозобов'язаними військово-лікарської комісії покладається на керівника ІНФОРМАЦІЯ_20.
Центральна військово-лікарська комісія Міноборони та її територіальні підрозділи організовують та здійснюють контроль за роботою військово-лікарських комісій ІНФОРМАЦІЯ_20, розглядають скарги громадян щодо рішень військово-лікарських комісій.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується директору Військово-медичного департаменту (далі - ВМД) МОУ. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).
На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, у тому числі: організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з п.п. 2.4.5. п.2.4 глави 2 розділу I Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів;
запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;
приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК);
Відповідно до п.п. 2.4.6. п. 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402).
Згідно з п.п. 2.5.1. п.2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
госпітальні ВЛК;
гарнізонні ВЛК;
ЛЛК;
ВЛК Десантно-штурмових військ;
ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_20 ;
ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;
ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Підпунктом 2.5.4. п. 2.5. глави 2 розділу I Положення № 402 визначено, що штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Відповідно до п.п. 2.8.1. п. 2.8 глави 2 розділу I Положення № 402 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_20 створюється при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_20.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ІНФОРМАЦІЯ_21, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Згідно з п.п. 2.8.3. п. 2.8 глави 2 розділу I Положення № 402 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_21, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
Відповідно до п.п. 2.8.4. п. 2.8 глави 2 розділу I Положення № 402 на ВЛК районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20 покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_20 покладається огляд інших громадян.
Підпунктом п.п. 2.8.5. п. 2.8 глави 2 розділу I Положення № 402 визначено, що у порядку контролю на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_21, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.
Пунктами 3.2 - 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 установлено, що скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_20 подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , обласних ІНФОРМАЦІЯ_20, ІНФОРМАЦІЯ_21.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_17 , ІНФОРМАЦІЯ_21, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров'я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.
Як вбачається із наведених вище норм Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.
До штатних ВЛК належать ЦВЛК та ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ЦВЛК та ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Відповідно до Положення № 402, позаштатні постійно діючи ВЛК при районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_20 не наділені повноваженнями змінювати своє рішення. Проте, як визначено у підпункті 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 має право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20.
Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями ВЛК районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_20, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою (у цьому випадку за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися штатних ВЛК (ВЛК Регіону, ЦВЛК) або до суду.
Як свідчать матеріали справи, за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії при ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві 24 жовтня 2024 року складено довідку №5557.
Згідно із зазначеною довідкою солдат, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на підставі статті 13-в, графи ІІ Розкладу хвороб, за графами 1-11 Таблиці додаткових вимог Положення, введеного в дію наказом Міністра оборони України 2008р.-придатний до військової служби.
З огляду на викладене, медичний огляд позивача проведено позаштатною ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Тому, у разі незгоди із постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач вправі оскаржити її за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це передбачено абз. 3 п. 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402.
У свою чергу, ОСОБА_1 , з метою перегляду звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 29 жовтня 2024 р. вх. № 27384, в якій просив направити його на повторне (контрольне) проходження ВЛК для визначення придатності до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_20, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку оперативного забезпечення, охорони, що передбачено для осіб з помірними порушеннями функцій, тобто відповідно до статті 13-б Розкладу хвороб, затвердженого Положенням № 402".
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.11.2024 №09/16024, запропоновано позивачу прибути 15 листопада 2024 року на міський збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначення ступеню придатності до військової служби.
Також у листі зазначено, що позивачу необхідно мати при собі, зокрема, завірені копії довідки військово-лікарської комісії та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 та 13, що передбачені Положенням №402).
Позивач, з метою отримання вказаних додатків, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою від 05.11.2024.
Водночас, позивач подав заяву від 05.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій повідомив, що на його звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо отримання додатків 4 та 13, що передбачені Положенням №402, він отримав відповідь про те, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві такі документи подають безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судовому засіданні у суді апеляційної інстанції з пояснень учасників справи встановлено, що позивач 15 листопада 2024 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду, однак позивачу відмовлено у проходженні військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_2 з підстав відсутності додатків 4 та 13, що передбачені Положенням № 402.
При цьому, 15.11.2024 завірені копії довідки ВЛК та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 і 13, що передбачені Положенням № 402) у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не були доставлені.
У подальшому, позивач 18 листопада 2024 року подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву, в якій просив призначити йому дату і час повторного проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 після необґрунтованої відмови у проходженні військово-лікарської експертизи через відсутність «завіреної копії довідки військово-лікарської комісії, картки обстеження та медичного огляду» (додатки 4 і 13, що передбачені Положенням 402).
Згідно з копією листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.11.2024 № 09/17770 позивачу повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві розпорядження щодо видачі позивачу додатків 4 та 13, що передбачені Положенням № 402, а також запропоновано позивачу з 22.11.2024 звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві за вказаними додатками. Також у вказаному листі ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено позивача про можливість проходження ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 після отримання згаданих документів.
У свою чергу, перед отриманням вказаного листа від 22.11.2024 № 09/17770, позивач 20 листопада 2024 року звернувся зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про:
скасування постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 жовтня 2024 року №5557 в частині визначення ступеня придатності - придатний до військової служби;
проведення повторного медичного огляду;
прийняття постанови, якою визнати ступінь придатності за ст. 13-б.
Листом від 23 листопада 2024 року №598/4/26561 ЦВЛК повідомила позивача про те, що для оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб щодо скасування постанови при ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності до військової служби, для проведення повторного медичного огляду необхідно звернутися письмово чи особисто до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивач дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, звернувшись у письмовій формі безпосередньо до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою направлення його на повторне (контрольне) проходження ВЛК.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази про проходження позивачем у ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з матеріалів справи перешкодою у проведенні такої перевірки послугувала відсутність у позивача копії довідки військово-лікарської комісії та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 та 13, що передбачені Положенням №402).
При цьому, як зазначає позивач, що неспростовно відповідачем, вказані додатки зберігаються за попереднім місцем проходження медичної комісії, тобто у ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, яке безпосередньо надає їх до місця повторного проходження ВЛК, у цьому випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наведене підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.11.2024 № 09/17770, яким позивачу повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві розпорядження щодо видачі позивачу додатків 4 та 13, що передбачені Положенням № 402.
Отже, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до ЦВЛК зі скаргою від 20.11.2024 на постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , видану у формі довідки № 5557 від 24.10.2024 № 12/292Т.
У свою чергу, ЦВЛК повідомило позивачу, що для проведення повторного медичного огляду необхідно звернутися до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На думку колегії суддів, неможливість проходження позивачем повторної медичної комісії з підстав неотримання з незалежних від позивача причин відповідних довідок поставило останнього у невизначене становище та не забезпечує гарантії на повторний медичний огляд, з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби, та на оскарження рішення ВЛК до ВЛК вищого рівня.
Варто зазначити, що Велика Палата Конституційного Суду України в абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2018 року № 7-р/2018 зазначила, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.
У абзаці другому-четвертому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 3-р(І)/2019 № 3-р(І)/2019 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.
Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.
Отже, відмова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 у проходженні позивачем повторного медичного огляду позбавила позивача легітимних очікувань, на що позивач звертав увагу у своїй скарзі до відповідача.
Однак, відповідач на вказане не звернув увагу та запропонував позивачу звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду скарги позивача.
Як зазначалось, підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, у тому числі: організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
При обранні належного способу захисту, колегія суддів зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору частини першої статті 2 КАС та статті 13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Беручи до уваги фактичні обставини справи, на переконання суду апеляційної інстанції для належного та ефективного захисту порушених прав позивача у цьому випадку позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України щодо не розгляду скарги від 20 листопада 2024 р. та зобов'язання Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України направити позивача до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження повторного медичного огляду з метою прийняття рішення щодо придатності/непридатності позивача до військової служби за станом здоров'я.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки № 5557 від 24.10.24 № 12/292Т, провести повторний медичний огляд, під час якого врахувати діагноз, відповідно до статті 13-б Розкладу хвороб і визначити, що ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_20, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони", що відповідатиме встановленому діагнозу при помірному порушенні функцій (синдром Жильбера, помірна гіпербілірубінемія) - колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до п. 75 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, придатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.
До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я та класифікатором медичних інтервенцій, затвердженими відповідними наказами Мінекономіки.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки № 5557 від 24.10.24 № 12/292Т та при повторному медичному огляді врахувати діагноз, відповідно до статті 13-б Розкладу хвороб і визначити, що ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_20, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони", що відповідатиме встановленому діагнозу при помірному порушенні функцій (синдром Жильбера, помірна гіпербілірубінемія).
Так як, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі № 600/3273/22-а.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. У решті позовних вимог слід відмовити.
Сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 1212,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1817,00 грн, усього на суму 3029,00 грн, відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 139 КАС України підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частково задоволена апеляційна скарга) у сумі 1514,50 грн (3029,00 / 2).
Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України щодо не розгляду скарги від 20 листопада 2024 р. ОСОБА_1 .
Зобов'язати Центральну військово-лікарської комісії збройних сил України направити ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження повторного медичного огляду з метою прийняття рішення щодо придатності/непридатності ОСОБА_1 до військової служби за станом здоров'я.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії збройних сил України (01133, місто Київ, вул. Госпітальна, буд. 16, код в ЄДРПОУ: 08356179) понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1514,50 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 50 коп).
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма