Справа № 620/15943/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
16 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.
Черпака Ю.К.,-
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 грудня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним дій щодо відмови йому у підготовці і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документів для призначення пенсії;
- зобов'язання оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документи для призначення йому пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року, ОСОБА_1 (надалі - апелянт) подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт вважає, що у нього є достатньо вислуги років (26 років) для отримання права на призначення відповідної пенсії, тому відмова відповідача у оформленні та направленні до територіального органу Пенсійного фонду України документів є протиправною.
Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини першої статті 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за належне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року - без змін, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 проходив службу в Державній прикордонній службі України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 грудня 2017 року №451-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення. Відповідно до змісту наказу станом на 21 грудня 2017 року вислуга років ОСОБА_1 становила: в календарному обчисленні - 18 років 04 місяці 27 днів, у пільговому - 08 років 04 місяці 15 днів, всього - 26 років 09 місяців 12 днів (а.с.11 зворот).
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою, у якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області пакет документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років; надати розрахунок вислуги років та копію грошового атестату з додатками, довідку про проходження служби (а.с.8).
Листом від 25 листопада 2024 року Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача ОСОБА_1 про відсутність підстав для прийняття поданої ним заяви, з огляду на відсутність необхідної календарної вислуги років (а.с.9).
Позивач ОСОБА_1 , не погодившись з діями відповідача щодо відмови у підготовці і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області документів для призначення йому пенсії звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2262-ХІІ, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж", "з" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Отже, Закон №2262-XII, як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (далі - Постанова №393).
Пунктом 1 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" і "з" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно пункту 2-1 Постанови №393, для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Пунктом 3 Постанови №393 встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Таким чином, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393", і стаття 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" змінено правове регулювання щодо врахування пільгової вислуги років при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Виходячи з положень статті 12 Закону №2262-ХІІ та пунктів 1 та 2-1 Постанови №393, календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року №760, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2018 року за №1152/32604, затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог пункту 1 розділу ІІ Інструкції на уповноважені структурні підрозділи покладено обов'язок організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції повноважені структурні підрозділи: 1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком. Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії; 2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії; 3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів; 4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу). Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється; 5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи; 6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.
У свою чергу, пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби (пункт 2 розділу І Порядку №3-1).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №3-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додається, у тому числі, подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку).
Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №3-1).
Відповідно до затверджених форми та змісту Подання про призначення (додаток 7) уповноважений орган під час представлення особи до призначення пенсії за вислугу років зобов'язаний вказати в ньому серед іншого: календарну вислугу років станом на "___" ____________ 20__ р. для призначення пенсії та окремо вислугу років у пільговому обчисленні станом на "___" ____________ 20__ р. для визначення розміру пенсії.
До внесення змін у Поданні зазначалась виключно вислуга років для призначення пенсії станом на "___" ____________ 20__ р.
Проаналізувавши норми права, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що необхідною умовою для оформлення уповноваженим органом документів для призначення особі пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ є набуття такою особою права на пенсію відповідно до зазначеного Закону, яке, враховуючи внесені зміни, пов'язане з наявністю у неї необхідної календарної вислуги років.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2023 року у справі №200/4951/22 серед іншого дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2024 року у справі №520/5695/23, від 31 серпня 2023 року у справі №200/4951/22, від 10 жовтня 2024 року у справі №560/1979/23, від 04 лютого 2025 року у справі №260/716/23, від 06 жовтня 2025 року у справі №340/4308/24.
Судом першої інстанції встановлено і це є правильним, що вислуга років позивача складає: календарна - 18 років 04 місяці 27 днів, пільгова - 08 років 04 місяці 15 днів.
Таким чином, оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 23 календарних років та 6 місяців, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні вимог щодо підготовки пакету документів для подачі в Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №262-ХІІ.
Враховуючи наведене, суд погоджується із позицією відповідача, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 23 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, ДПСУ правомірно відмовила позивачу у задоволенні його вимог щодо оформлення та направлення документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав щодо оформлення та направлення документів ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ, отже рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи, правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а доводи позивача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі №620/11188/24 - залишено без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак