П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2025 р. м. ОдесаСправа № 522/17906/25-Е
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 3 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України,-
07.08.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління від 06.08.2025 №5101100100000512 про примусове видворення громадянина Таджикистану ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог серед іншого зазначалося, що 06.08.2025 (у день прийняття спірного рішення) позивач особисто з дотриманням встановленої процедури звертався до відповідача із повторними усними та письмовими заявами про надання міжнародного захисту, надаючи нові обставини та докази, які не були досліджені в межах попереднього розгляду заяви. Проте, на думку позивача, з метою уникнення поширення на ОСОБА_1 дії Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», співробітники Міграційної служби не зареєстрували ці заяви, та прийняли оскаржене ним рішення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначалося, що згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» позивач повторно звернувся із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Проте позивачу було відмовлено як у прийнятті його заяви відповідним структурним підрозділом ГУ ДМС України в Одеській області, так і не зареєстровано його заяву через канцелярію, і було зупинено реєстрацію його заяви через канцелярію, без законних на те підстав. Таким чином, відповідачем не було прийнято ні рішення про прийняття або відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту у порядку, визначеному Законом та Правилами. Зважаючи на дані обставини та згідно положень ч. 1 ст. 7 Закону, відповідачу належало прийняти рішення про прийняття заяви позивача до розгляду та розглянути питання щодо оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту. При цьому апелянт звертає увагу на те, що в ході розгляду справи представником відповідача не спростовувався факт звернення саме із заявою про визнання його біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту. Однак акцентувалось увага, що звернення відбулося не в установлений порядок, та до не вповноваженої особи, начебто заступник начальника головного управління не має повноважень на прийняття та реєстрацію заяв.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 за апеляційною скаргою позивача було відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 18.11.2025 призначено справу до апеляційного розгляду.
17.12.2025 у відкритому судовому засіданні представник апелянта заявив, що покладена в обґрунтування позовних вимог та доводів апеляційної скарги відмова ГУМС у прийнятті 06.08.2025 його заяв про надання міжнародного захисту була оскаржена ним до адміністративного суду.
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/27682/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови прийняти 06.08.2025 від ОСОБА_1 заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/27682/25.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/27682/25.
Таким чином станом на сьогодення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №420/27682/25 законної сили не набрало, що, унеможливлює об'єктивний розгляд цієї справи.
Пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Суд може зупинити провадження у справі на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. Об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Враховуючи предмет спору в цій справі у зіставленні з окресленими передумовами і підставами ухвалення спірного рішення ГУДМС від 06.08.2025 №5101100100000512, колегія суддів вважає, що результат вирішення справи №420/27682/25, яка перебуває у провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду, матиме істотне значення для правильного вирішення даної справи.
Отже, розгляд цієї справи наразі є об'єктивно неможливим до вирішення справи №420/27682/25.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку щодо необхідність зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.
Керуючись статтями 236, 237, 243, 321, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Зупинити провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 3 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення з України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/27682/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов