Справа № 954/2115/24
Номер провадження 2/954/1656/25
12 грудня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Каневського В. О.,
за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача Тисячник Р. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-
Виклад позовних вимог стороною позивачів.
На розгляд до Нововоронцовського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позову позивачі посилалися на ті обставини, що 30.03.2024 близько 12 год. 30 хв. у м. Херсон на нерегульованому перехресті вулиць Кременчуцька та Гагаріна, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», нз НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, при виїзді на нерегульоване перехрестя не виконав вимоги дії знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», не надав переваги у русі транспортному засобу «Mercedes», нз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок зіткнення зазначених автівок, автомоби «Volkswagen Passat» вчинив інерційний некерований рух та зіткнувся з автомобілем «Mercedes», нз НОМЕР_2 . На момент зіткнення у автомобілі «Mercedes» перебував її власник, ОСОБА_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди всі описані транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальним збитками.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області № 118771196 від 30 квітня 2024 року по справі №766/5044/24, ОСОБА_4 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу. 11 травня 2024 року зазначена постанова набрала законної сили.
Відповідач ОСОБА_4 керував транспортним засобом, який застрахований Страховою компанією «СК Гардіан». Станом на день подання вказаної позовної заяви, у результаті вказаної ДТП, страховою компанією Відповідача, здійснено відшкодування в сумі 150000,00 грн.
За висновком № 79 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, виконаного ОСОБА_5 , від 10 травня 2024 року, проведеного на замовлення ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля КТ3 Mercedes-Benz S350SDI, нз НОМЕР_2 , перевищує ринкову вартість, то приймається ринкова вартість у розмірі 633276,84 грн. Тому загальна вартість майнової шкоди складає: 633276,84 грн.
Щодо стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачі зазначають, що ОСОБА_2 особа похилого віку, який на момент ДТП та в період розгляду справи перебуває у процесі відновлення після інсульту, потребує постійного медикаментозного лікування та підтримання рівню життя із низьким рівнем стресу, отримав гостру реакцію на стрес, що в свою чергу призвело до погіршення його стану здоров'я та моральних страждань обох позивачів. Оскільки лікарні постійно перебувають під ворожими обстрілами, ОСОБА_2 не звертався за медичною допомогою та продовжив його постійне лікування вдома. Фізичні та душевні страждання ОСОБА_2 негативно вплинули на моральний стан ОСОБА_3 , у безпорадному стані, у позбавленні можливості вести звичайний спосіб життя. Тому вважають, що відповідач повинен відшкодувати також і таку шкоду.
У зв'язку із воєнними діями велика кількість майстрів та спеціалістів, які у змозі полагодити автомобіль, пошкоджений у наслідок ДТП, покинули місто Херсон та тимчасово перемістились до інших регіонів. Внаслідок чого Позивачам довелось рушати до інших населених пунктів у спробах знайти майстра, що завдало додаткових переживань та незапланованих витрат. Протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачам довелося самостійно шукати гроші та майстра для ремонту автомобіля. Кошти були спрямовані на ремонт авто, що спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивачі почали до всього нервово відноситися. Від такого стану та нецільового використання грошей, постраждали всі члени їх родин, що призвело до розладу стосунків із дітьми, а також до розладу стосунків між позивачами.
З урахуванням компенсації емоційних страждань, які їм довелося перенести позивачам, їх дітям, а також витрати, пов'язані з відновленням психічного стану, відпочинком від усього, що сталося з ними, розмір моральної шкоди позивачів оцінюють в розмірі 120660,00 грн.
З огляду на викладене, позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_4 :
- на користь ОСОБА_3 483276,84 грн відшкодування майнової шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди;
- на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 120660,00 моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- на користь ОСОБА_3 22418,42 грн судових витрат.
Виклад заперечень стороною відповідача.
Представником відповідача викладені заперечення щодо позовних вимог, зазначаючи наступне.
Позивачі просять стягнути з Відповідача 483276,84 грн матеріальної шкоди, розрахувавши й як різницю між ринковою вартістю автомобіля (633276,84 грн) та страховою виплатою (150000 грн). Такий розрахунок є помилковим, не відповідає вимогам законодавства та призводить до безпідставного збагачення Позивачів.
Відповідно до Висновку № 79 експертного автотоварознавчого дослідження від 10.05.2024, на який посилаються Позивачі: вартість відновлювального ремонту становить 675571,86 грн; ринкова вартість автомобіля до ДТП становила 633276,84 грн. Оскільки вартість ремонту перевищує ринкову вартість, транспортний засіб вважається фізично знищеним (т.зв. "тотал").
Позивачі у своєму позові просять стягнути повну ринкову вартість автомобіля (за вирахуванням страхового відшкодування), однак вони не врахували вартість залишків (тобто вартість пошкодженого автомобіля після ДТП), який залишається у їхній власності.
Пошкоджений автомобіль "Mersedes-Bens S350 CDI" (нз НОМЕР_2 ) має певну ліквідну вартість (вартість придатних до реалізації запчастин, брухту тощо). Задоволення позову в заявленому розмірі призведе до того, що Позивачі отримають повну ринкову вартість автомобіля до аварії, і при цьому у них залишиться сам пошкоджений автомобіль, який вони також можуть реалізувати. Це є неприпустимим та являє собою безпідставне збагачення.
При цьому у Висновку експерта № 79, експерт, встановивши факт фізичного знищення ТЗ, у висновку (п. 3) вказав, що вартість матеріального збитку дорівнює ринковій вартості (633276,84 грн). Експерт не провів розрахунок вартості транспортного засобу після ДТП (вартості залишків), що є обов'язковим компонентом для розрахунку збитку при фізичному знищенні.
Також наявна помилка у визначенні вартості ремонту (Свр). У висновку експерт проводить розрахунок вартості відновлювального ремонту (Свр) за формулою:
Свр = Ср + См + Сс (робота + матеріали + запчастини).
Він вказує наступні складові:
Загальна вартість робіт (С'с у висновку): 15032,88 грн.
Вартість матеріалів (См): 9365,21 грн.
Вартість нових складових (Сс): в одному місці вказано 457591,16 грн, а на самій формулі розрахунку вказано 460538,16 грн.
Далі експерт зазначає: Свр = 15032,88 + 9365,21 + 460538,16 = 675571,86 грн. Цей розрахунок є арифметично неправильним. Якщо додати зазначені експертом числа: 15032,88 + 9365,21 + 460538,16 = 484936,25 грн. Таким чином, сума, яку експерт використовує для визначення "тоталу" (675571,86 грн), не відповідає сумі його ж розрахунків (484936,25 грн). Незрозуміла різниця складає 190635,61 грн.
Помилка у визначенні ринкової вартості (С'ср). У Висновку експерт проводить розрахунок ринкової вартості з урахуванням пробігу (Гк = 4,2 Базова вартість вказана як 633274,00 грн. При застосуванні коефіцієнту пробігу (1 + 4,2/100) вартість мала б збільшитись (633274,00 * 1,042 = 660071,43 грн). Однак експерт у розрахунку (з очевидною опискою в 6332740,00) отримує 633276,84 грн., що є математично неможливим. Тобто, фінальна ринкова вартість 633276,84 грн, яка використовується для порівняння, також є необґрунтованою та взята довільно, оскільки розрахунок, що її підтверджує, містить грубу помилку.
Позивачами сума матеріальної шкоди заявлена необґрунтованою, оскільки не базується на належному розрахунку, що враховує вартість залишків транспортного засобу та численні арифметичні помилки.
Щодо заперечень проти розміру моральної шкоди. Позивачі просять стягнути 120660,00 грн в якості компенсації моральної шкоди. Сторона відповідача вважає цю вимогу повністю безпідставною та недоведеною.
Позивачі не надали жодного належного доказу на підтвердження факту завдання їм моральних чи фізичних страждань саме внаслідок ДТП.
Обгрунтовуючи страждання ОСОБА_2 , позовна заява посилається на його похилий вік та стан здоров'я (відновлення після інсульту). Однак, додані до позову медичні документи (Епікриз № 1821/1216М, Виписка № 05564) датовані травнем 2017 року та серпнем 2020 року.
Ці документи підтверджують лише наявність у ОСОБА_2 хронічних захворювань задовго до ДТП, яке сталося 30.03.2024. Жодного причинно-наслідкового зв'язку між цими хворобами та ДТП не існує. Жодної медичної довідки, датовано після 30.03.2024, яка б фіксувала погіршення стану здоров'я ОСОБА_2 , до суду не надано.
Аргументація ОСОБА_2 про те, що він "не звертався за медичною допомогою", оскільки "лікарні постійно перебувають під ворожими обстрілами", суперечливою та неправдивою.
У той самий час, коли ОСОБА_2 нібито не міг звернутися до лікаря через небезпеку позивачі мали змогу активно займатися майновими питаннями: вони виїжджали для пошуку майстрів в інші населені пункти (як самі вказують у позові) та змогли організувати і провести експертне автотоварознавче дослідження (Висновок № 79 від 10.05.2024). Це вказує на те, що об'єктивної неможливості звернутися до медичного закладу (якби у цьому справді була потреба, пов'язана з ДТП) у позивачів не було.
Посилання на воєнні дії (необхідність шукати майстрів в інших регіонах) як на підставу для моральних страждань є недоречним. Складнощі, пов'язані з воєнним станом, є загальними для всіх громадян, що проживають на відповідній території, і не можуть бути підставою для покладення на відповідача додаткової відповідальності у справі про ДТП.
Позивачами не надано жодного розрахунку чи обґрунтування заявленої суми у 120660,00 грн. Не проведено жодної психологічної експертизи, яке б могла встановити наявність та ступінь душевних страждань. Заявлена сума є довільною та не підтверджена жодними доказами. Страждання ОСОБА_3 , яка нібито постраждала через стан ОСОБА_2 також є повністю недоведеними.
Сторона відповідача вважає, що позивачами не обґрунтовано підстав для задоволення позову належними та допустимими доказами, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивачів просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути судові витрати. Щодо висновку експертного автотоварознавчого дослідження №79 зазначає, що на час розгляду справи він є актуальним та не спростованим.
Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки жодним належним доказом не підтверджено позивачами розмір матеріальної та моральної шкоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
У судовому засіданні встановлено, що постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2024 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
За зазначеною постановою ОСОБА_4 30.03.2024 о 12 год. 30 хв. в м. Херсоні на перехресті вулиць Кременчуцька та Гагаріна, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по другорядній дорозі, при виїзді на нерегульоване перехрестя, не виконав вимоги дії знаку 2.2. «Проїзд без зупники заборонено», не надав переваги у русі ТЗ «Mercedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по головній дорозі під керуванням водія ОСОБА_2 та допустив із ним зіткнення. У результаті ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками.
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 вбачається, що власником транспортного засобу «Mercedes-Benz», нз НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , є ОСОБА_3 .
За квитанцією до прибуткового касового ордера №799 від 17.04.2024 позивачем ОСОБА_3 сплачено 5600,00 грн на автотоварознавче дослідження КТЗ Мерседес.
Представником позивачів до матеріалів справи були долучені наступні докази:
- протокол обстеження УЗД органів черевної порожнини та нирок ОСОБА_2 від 22.08.2018;
- копію виписки №05564 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 про перебування на лікуванні в період з 08.08.2020 по 17.08.2020;
- епікриз з історії хвороби 1821/1216М ОСОБА_2 та про перебування на стаціонарному лікуванні в ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» в період з 24.05.2017 по 02.06.2017.
За висновком №79 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 10.05.2024 експерту для вирішення дослідження поставлені питання: 1) визначення ринкової вартості ТЗ на момент скоєння ДТП; 2) вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ в результаті його пошкоджень в ДТП.
У результаті автотоварознавчого дослідження експертом надано відповіді на три питання, коли на початку дослідження ставилася вимога від заявника надати висновок щодо двох питань.
Згідно з висновками даного дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Bens S350 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , внаслідок його пошкодження в ДТП, в цінах на момент огляду становить 675571,86 грн (шістсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня 86 копійок).
Ринкова вартість автомобіля Mersedes-Bens S350 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП становить 633276,84 грн (шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят шість гривень 84 копійки).
Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Mersedes-Bens 350 SDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , внаслідок його пошкодження при ДТП, перевищує ринкову вартість, приймається ринкова вартість 633276,84 грн (шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят шість 86 копійок).
Судом встановлено, що у наданому позивачами висновку №79 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 10.05.2024 містяться численні арифметичні помилки:
-у дії (4) розмір середньої ринкової ціни колісного транспортного засобу (КТЗ) (Сср) становить 633274,00 грн (шістсот тридцять три тисячі двісті сімдесят чотири гривні 00 копійок), однак у формулі щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу (С) зазначений інший показник Сср - 6332740,00 грн (шість мільйонів триста тридцять дві тисячі сімсот сорок гривень 00 копійок);
- у дії (6) здійснено розрахунок вартості відновлювального ремонту за наступною формулою:
Свр = Ср + См + Сс, де
Свр - вартість відновлювального ремонту;
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт;
См - вартість необхідних для фарбування матеріалів;
Сс - вартість нових складових, які підлягають заміні при ремонті.
У дії (6) вартість необхідних для фарбування матеріалів (См) за розрахунками програми «Audanet» складає 9365,21 грн (дев'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 21 копійку), яка була застосована у формулі, однак у висновку також зазначено, що См = 7639,88 грн (сім тисяч шістсот тридцять дев'ять гривень 88 копійок), що є неоднозначним показником та унеможливлює встановити правильну та належну вартість матеріалів для фарбування.
Також у дії (6) наявна відмінність між показниками вартості нових складових, які підлягають заміні при ремонті (Сс): зазначений показник у розмірі 457391,16 грн (чотириста п'ятдесят сім тисяч триста дев'яносто одна гривня 16 копійок), однак у формулі розрахунку вартості відновлювального ремонту (Свр) використовується інше значення Сс - 460538,16 грн (чотириста шістдесят тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 16 копійок).
Підставляючи зазначені показники вартостей експертом було отримано наступний результат вартості відновлювального ремонту (Свр):
Свр = 15032,88 + 9365,21 + 460538,16 = 675571,86 грн
З даної формули вартості відновлювального ремонту (Свр) вбачається, що цей розрахунок є арифметично помилковим, оскільки сума між зазначеними доданками складає 484936,25 грн (чотириста вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 25 копійок):
Свр = 15032,88 + 9365,21 + 460538,16 = 484936,25 грн
Також остаточна вартість відновлювального ремонту підлягає сумніву оскільки наявна неоднозначність між показниками вартості необхідних для фарбування матеріалів (См) та вартості нових складових, які підлягають заміні при ремонті (Сс).
Норми права, які застосовував суд.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
У частині першій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
У спорах про стягнення заподіяних збитків, першочергове значення мають правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (делікту) (глава 82 ЦК України, ст. 1166 ЦК України).
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС від 14.04.2020 №925/1196/18 зазначила, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Відповідно до п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, яка вимагає її відшкодування, що відповідає змісту частини третьої статті 12 та статті 81 ЦПК України.
Такі правові висновки зазначені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2021 року у справі № 201/3997/18; постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2019 року у справі № 686/20079/18 (провадження № 61-5360св19); постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16 .
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).
Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов'язковими для держав-учасниць Конвенції, суд враховує прецедент практики Європейського суду з прав людини, якою визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27 липня 2004 року по справі «Ромашов проти України», суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій та має бути подана письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково». Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.
Висновки суду.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом вищенаведених норм закону для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення як договірних зобов'язань, так і збитків, завданих внаслідок делікту, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності.
В деліктних правовідносинах причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою також є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені правилами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому обов'язковою умовою для можливості відшкодування моральної шкоди судом має бути доведення у належний процесуальний спосіб фактів настання такої шкоди, протиправності дій, що призвели до неї, а також наявності між цими фактами причинно-наслідкового зв'язку.
Щодо стягнення матеріальної шкоди сторона позивача повинна довести факт спричинення збитків, обгрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, в той час як відповідач зобов'язаний довести відсутність своєї вини у разі невизнання позову. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
У позові міститься висновок №79 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mersedes-Bens» S350 CDI від 10.05.2024, однак за результатами проведеного дослідження щодо вартості збитку встановлено його недостовірність, оскільки у розрахунках формул наявні арифметичні помилки та існують суперечності між показниками вартостей. Також експертом надано відповіді на три питання, коли на початку дослідження ставилася вимога надати висновок щодо двох питань.
Крім того представник позивачів у позові вказав, що позивач ОСОБА_2 на момент ДТП та в період розгляду справи перебуває у процесі відновлення після інсульту, потребує постійного медикаментозного лікування та підтримання рівню життя із низьким рівнем стресу, отримав гостру реакцію на стрес, що в свою чергу призвело до погіршення його стану здоров'я та моральних страждань обох позивачів. Оскільки лікарні постійно перебувають під ворожими обстрілами, ОСОБА_2 не звертався за медичною допомогою та продовжив його постійне лікування вдома. Фізичні та душевні страждання ОСОБА_2 негативно вплинули на моральний стан ОСОБА_3 , у безпорадному стані, у позбавленні можливості вести звичайний спосіб життя. Також додав, що позивачам довелось рушати до інших населених пунктів у спробах знайти майстра, що завдало додаткових переживань та незапланованих витрат. Протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачам довелося самостійно шукати гроші та майстра для ремонту автомобіля. Кошти були спрямовані на ремонт авто, що спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивачі почали до всього нервово відноситися.
Оскільки норми права не містять конкретного механізму визначення розміру моральної шкоди у грошовому еквіваленті, суд оцінює її з урахуванням характеру та обставин правопорушення, ступеня моральних переживань, тривалості їх впливу, а також принципів розумності та справедливості.
Разом з тим, представником позивачів надано медичні документи (виписка, епікриз) датовані 2017, 2018, 2020 роками, які отримані задовго та не пов'язані з ДТП, що сталася 30.03.2024. За даними документами неможливо встановити причинно-наслідкові зв'язки між зазначеними захворюваннями та ДТП. Крім того, суду не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність моральних страждань, на які він посилається. Жодних медичних документів, датованих після 30.03.2024, яка б фіксувала погіршення стану здоров'я ОСОБА_2 , до суду не надано. Також до суду не подавалися клопотання про призначення психологічної експертизи, і матеріали справи не містять висновків експерта, складених на замовлення позивачів.
До того ж, однією з позовних вимог зазначено стягнути з відповідача на користь позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 120660,00 грн моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи, що у справі кілька позивачів - зміст позовних вимог повинен бути викладений відносно кожного з них. Проте представником позивачів не виділено позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди відносно кожного позивача окремо, не зазначено розмір моральної шкоди, отримання відшкодування якого мав на меті позивач окремо від іншого позивача.
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина перша, друга статті 264 ЦПК України).
Таким чином, представником позивачів не було доведено належними та допустимими доказами розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mersedes-Bens» S350 CDI ОСОБА_3 , факт нанесення моральної шкоди позивачам після скоєння ДТП, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Щодо стягнення суми судових витрат, суд виходив з того, що ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню, суд відмовляє у стягненні з відповідача суму судових витрат.
Керуючись ст. 16, 22, 23, 526, 623, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 4, 13, 18, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 грудня 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ;
Представник позивача - ОСОБА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 ;
Представник відповідача - Тисячник Рузанна Робертівна, адреса для листування: АДРЕСА_5 .
СуддяВ.О. Каневський