П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 496/584/25
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в особі командира частини ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу,
У березні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в особі командира частини ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.12.2024р. №269 Про результати проведення службової перевірки відносно капітана ОСОБА_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.11.2024р. №455 Про призначення службового розслідування відносно капітана ОСОБА_3 , що виданий з порушенням п.1 абзацу дванадцять розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 21.11.2017р. №608;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.11.2024р. №455 Про призначення службового розслідування відносно капітана ОСОБА_3 , що виданий з перевищенням влади особи відповідно до ст.47 ЗУ «Про Дисциплінарний статут у Збройних Сил України» і ст.154 КПК України, так як невиконання наказу не призвело і могло призвести до людських жертв чи інших тяжких наслідків, а також не створило загрозу настанню таких наслідків;
- визнати дії ВЧ НОМЕР_1 протиправними в порушенні Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ від 21.11.2017р. №608 та протиправними у ознайомленні позивача з результатами службового розслідування, а саме наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 5.11.2024р. №455, Актом службового розслідування від 26.12.2024р., наказом в/ч НОМЕР_1 від 26.12.2024р. №269;
- зобов'язати виплатити матеріальну та моральну шкоду в порядку визначеним діючим законодавством згідно розрахунку від 20.03.2025р. у загальній сумі 39 263грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 24.02.2022р. проходить військову службу по мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 .
За фактом відмови позивача від виконання наказу про відправлення до іншої частини Сухопутних військ (військову частина НОМЕР_2 ), відповідачем призначено службове розслідування, за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану.
Позивач не погодився із порядком проведення службового розслідування та винесеними за результатом службового розслідування наказами ВЧ НОМЕР_1 .
Крім того, позивач вказує на те, що у нього наявні розлади загального та психологічного здоров'я, а відповідача не повідомляв та не ознайомлював його про початок, результати службового розслідування та наказ від 26.12.2024р. №269, що сталою підставою для звернення до суду із даним позовом.
Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2025р. задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.12.2024р. №269 «Про результати проведення службового розслідування відносно капітана ОСОБА_3 » від 26.12.2024р. №269.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано встановленої Дисциплінарним статутом та Порядком №608 процедури проведення службового розслідування, тому таке службове розслідування не доводить «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення та не може бути законною підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «сувора догана» за наказом від 26.12.2024р. №269.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 з 24.02.2022р. проходить військову службу по мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 .
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024р. №1438 про прийняття кадрових рішень було звільнено з займаних посад та призначено до запасної роти ВЧ НОМЕР_2 , зокрема, капітана ОСОБА_1 , начальника відділення зберігання заступника командира технічної батареї ВЧ НОМЕР_1 та призначено офіцером запасу ВЧ НОМЕР_2 .
5.11.2024р. капітан ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу, у зв'язку із чим, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 5.11.2024р. за №455 призначено службове розслідування.
За результатами проведення службового розслідування 26.12.2024р. складено акт службового розслідування.
На підставі вказаного акту наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) прийнято наказ «Про результати проведення службового розслідування відносно капітана ОСОБА_3 » від 26.12.2024р. №269, яким за порушення вимог статті 1, 2 та 4 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, статей 11, 14, 30, 37 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та за особисту недисциплінованість начальника відділення зберігання - заступника командира технічної батареї ВЧ НОМЕР_1 , капітана ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану.
На погодившись із вказаними діями відповідача щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суд із даним адміністративним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби врегульовано ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу в Україні» від 25.03.1992р. за №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Приписами ст.2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999р. за №548-XIV (надалі - Статут).
Відповідно до ст.11,14,16,30,37 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
За правилами п.26, 27 розділу 1 ч.1 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим ЗУ «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999р. за №551-XIV (надалі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно із ст.2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Приписами ст.4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожною військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів І один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
У відповідності до ст.45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Приписами ст.48 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Положеннями ст.83-86 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017р. за №608 (надалі - Порядок №608).
Згідно абз.4 п.2 розділу I Порядку №608, службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Приписами п.3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
У відповідності до п.1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Згідно з п.3,4 цього ж розділу Порядку №608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акту службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов'язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.
У відповідності до п.1,2 розділу IV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); з дозволу командира (начальника) військовослужбовця, який скоїв правопорушення, отримувати необхідні документи, які стосуються службового розслідування; за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.
З аналізу вказаних норм у їх сукупності вбачається, що позивач як військовослужбовець повинен бездоганно і неухильно дотримуватись порядку і правил, які встановлені Дисциплінарним статутом, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. При цьому, за неналежне виконання службових обов'язків, порушення військової дисципліни військовослужбовець може бути притягнений у встановленому порядку до дисциплінарної відповідальності.
Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Дисциплінарним статутом визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно із витягом із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 за №455 від 5.11.2024р. з метою з'ясування причин та умов відмови від виконання наказу про відправлення до іншої частини Сухопутних військ (ВЧ НОМЕР_2 ), призначено службове розслідування відносно капітана ОСОБА_1 ..
26.12.2024р. складено Акт службового розслідування, яким запропоновано капітана ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та визначити вид дисциплінарного стягнення - сувору догану.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає, що службовим розслідуванням було встановлено факт відмови від виконання Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024р. №1438 про відправлення до іншої частини Сухопутних військ (ВЧ НОМЕР_2 ) начальником відділення зберігання заступником командира технічної батареї ВЧ НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_1 ..
Згідно пояснень ОСОБА_1 , отриманих 5.11.2024р. стосовно відмови від виконання наказу, в якому, зокрема, зазначив:
«…Останній час в мене почастішала головна біль, присутня різка зміна настрою, депресія, неодноразово викликав швидку допомогу.
Зазначаю, що я потребує проходження ВЛК та психологічної реабілітації, а також мед. обстеження, лікування...».
При цьому, згідно матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із рапортами, зокрема, від 29.10.2024р.у, 2.11.2024р. в якому вказував на неможливість виконання бойових завдань у зв'язку з тим що має психологічні та медичні проблеми зі здоров'ям (т.1 а.с.73-77).
Крім того, 28.10.2024р. позивач викликав швидку допомогу та сімейним лікарем видані медичні направлення (т.1 а.с.96-99).
6.11.2024р. ОСОБА_1 був направлений на проходження ВЛК та згідно із рапортом начальника медичної служби ВЧ НОМЕР_1 майора медичної служби ОСОБА_5 №8597 від 15.11.2024р. капітан ОСОБА_1 госпіталізований на стаціонарне лікування до КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я", м.Одеса, 12.11.2024р., діагноз: порушення адаптації, що також зазначено в акті службового розслідування.
Згідно із медичною характеристикою ОСОБА_1 від 24.12.2024р., виписаної Начальником медичної служби ВЧ НОМЕР_1 майором медичної служби ОСОБА_6 , позивача доцільно направити на ВЛК ВМКЦ ПР з метою визначення придатності до військової служби.
Так, з Акту службового розслідування вбачається, що причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення капітаном ОСОБА_1 є особиста недисциплінованість.
При цьому, оцінка стану здоров'я позивача та чи міг такий стан вплинути на відмову від виконання наказу про переміщення відповідачем, під час проведення службового розслідування, не надана.
З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що у даному конкретному випадку, відмова від виконання наказу була пов'язана із поганим психологічним станом здоров'я військовослужбовця, що підтверджується медичними висновками, які прийняті в період проведення службового розслідування, якому командуванням ВЧ НОМЕР_1 не надано належної оцінки з урахуванням всіх обставин у їх сукупності.
Відтак, з огляду на вказані обставини у їх взаємозв'язку, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що в ході службового розслідування не вчинено усіх необхідних дій, передбачених нормами Порядку №608, спрямованих на досягнення мети і завдань службового розслідування: належним чином не встановлені обставини, що підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлені характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступень вини військовослужбовця; причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 липня 2025р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко