П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/19500/25
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнати протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Подільського РТЦКСП Одеської області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, визнаній в установленому порядку особою, яка є здобувачем освіти професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої освіти та навчаються за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету».
28.05.2025р. бажаючи скористатись своїм правом на відстрочку та з метою повідомити про це відповідача, позивач направив засобами поштового зв'язку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до Подільського РТЦКСП.
Однак, листом від 2.06.2025р. за №7873 відповідач відмовив у розгляді заяви про надання відстрочки, зазначивши, що право на отримання відстрочки можливо реалізувати лише шляхом особистого подання заяви про надання відстрочки, а не надсилання такої заяви поштою.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо розгляду його заяви про відстрочку, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду з прийняттям по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки звернення позивача відбулося у не передбачений Порядком №560 спосіб, у Подільського РТЦКСП Одеської області в даному випадку не виникло відповідного обов'язку розгляду такого звернення за процедурою надання військовозобов'язаному - позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, а тому бездіяльність в цьому аспекті відсутня.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Одеський технічний фаховий коледж Одеського національного технологічного університету», що підтверджується довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 21.04.2025р. №627638 (а.с.9).
28.05.2025р. позивач засобами поштового зв'язку направив до Подільського РТЦКСП Одеської області заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Однак, листом від 2.06.2025р. №7873 Подільський РТЦКСП Одеської області відмовив у розгляді вказаної заяви, зазначивши: «…Право на отримання відстрочки можливо реалізувати лише шляхом особистого подання заяви про надання відстрочки, а не надсилання такої заяви поштою. Звертаю Вашу увагу, що нормотворець (Кабінет міністрів України) розрізняє поняття «подання заяви особисто» та «надсилання заяви», отже поняття «подання особисто заяви» не включає в себе право надсилання власноручно підписаної заяви поштою. У зв'язку із порушенням встановленого порядку подання заяви про надання відстрочки Вам відмовлено в її розгляді…».
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо розгляду його заяви про відстрочку протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.1 Закону №2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону №2232-XII).
Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 14 ст.2 Закону №12232-XII установлено, що виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та станом на час розгляду справи триває .
У відповідності до п.5 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Частиною 7 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Постановою КМУ від 16.05.2024р. №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Пунктом 56 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Абзацом 1 п.58 Порядку №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За правилами п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
У спірному випадку заява позивача комісією при ТЦК щодо перевірки законності надання відстрочок по суті не розглядалася, а ТЦК надана відповідь-роз'яснення про необхідність особистого подання повного пакету документів зазначених у переліку згідно додатком 5 на ім'я голови комісії.
Разом з тим, ані положення Закону №2232-ХІІ, ані положення Порядку №560 не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок «особисто подати заяву» не означає «особисто прибути».
При цьому у спірних правовідносинах відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку направлена військовозобов'язаним особисто, жодного факту про те, що відповідна заява подана позивачем за дорученням, матеріали справи не містять.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не дотримано вимоги щодо особистої подачі заяви про відстрочку від мобілізації, як передбачено п.58 Постанови №560 не знайшов свого підтвердження.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
Як вбачається із листа ІНФОРМАЦІЯ_2 за №7873 від 2.06.2025р., що він носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання. Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації є протиправною.
Тому відповідач зобов'язаний розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову під час мобілізації, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду у спосіб, визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024р. №560.
Судова колегія зауважує, що суд не може підміняти компетенцію відповідача у зазначених вище питаннях, та не може надавати оцінку наявності чи відсутності підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за обставин цієї справи та зобов'язувати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації, коли відповідач не розглянув відповідну заяву та не надавав оцінки наданим позивачем документам.
З урахування вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025р. скасувати.
Прийняти по справі нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнати протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко