18 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4972/23
Перша інстанція: суддя Величко А.В.,
повний текст судового рішення
складено 31.10.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Крусяна А.В., Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення Миколаївського суду від 19.06.2023 у справі №400/4972/23
27.10.2025 ОСОБА_1 до Миколаївського окружного адміністративного суду скеровано заяву зміну способу виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023.
Мотивуючи таке звернення позивач вказує про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення суду в частині виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Реагуючи на ініційоване позивачем звернення органом Пенсійного фонду до суду першої інстанції скеровано заперечення, у яких відповідач зазначає про виконання рішення суду в справі №400/4972/23. На думку відповідача, немає законодавчо передбачених підстав для зміни способу виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №400/4972/23 задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №400/4972/23, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2022 по 30.09.2023 у розмірі 20000 грн.
Приймаючи таку ухвалу суд першої інстанції вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області не здійснено виплати спірної щомісячної доплати до пенсії, тобто виконано рішення суду, яке набрало законної сили, лише частково.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням суб'єктом владних повноважень до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану ухвалу із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги відповідач стверджує про виконання рішення суду у справі №400/4972/23. На думку органу Пенсійного фонду, у досліджуваній ситуації немає законодавчо передбачених підстав для застосування наслідків передбачених ч.1 ст.378 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Отже, із прийняттям Закону №4094-ІХ Верховною Радою України змінено концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що судовий акт, який набрав законної сили, органом Пенсійного фонду не виконано в частині виплати грошових коштів, що є достатньою підставною для зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області конкретно нарахованої суми в розмірі 20000 грн.
Як з'ясовано колегією суддів, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №400/4972/23, яким зобов'язувало Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років починаючи з 01.12.2022 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №400/4972/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії.
Загальна сума доплати внаслідок такого перерахунку склала 6000грн.
Відомості щодо заборгованості за рішенням від 19.06.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області внесено до «Реєстру судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Однак, виплату вказаної допалати Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 не здійснено, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.
Отже, у даній ситуації наявна обставина з якою законодавець пов'язує можливість застосування наслідків передбачених ст.378 КАС України, а саме часткового невиконання суб'єктом владних повноважень рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №400/4972/23, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.
Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції уважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення суб'єктом владних повноважень приписів статті 378 КАС України, який дозволяє останньому зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Формальне виконання зобов'язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Вищенаведений правовий підхід полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов'язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, суд зобов'язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
У свою чергу, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 20000грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними розрахунками (а.с.159, 160).
Відтак, окружним адміністративним судом обґрунтовано здійснено заміну невиконаного суб'єктом владних повноважень зобов'язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з нього цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегією суддів враховано правові висновки Верховного Суду, які викладено в постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
При цьому, апеляційний адміністративний суд відхиляє доводи скаржника стосовно проведення ОСОБА_1 перерахунків пенсії, нарахування щомісячної доплати, адже означене жодним чином не підтверджує виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №400/4972/23 в частині виплати позивачу спірної доплати.
Не є юридично спроможним твердження відповідача про те, що розмір спірної доплати до пенсії становить 6000грн., оскільки як убачається із наявних у матеріалах справи розрахунків органу Пенсійного фонду, розмір такої доплати становить 20000грн.
Установлені в межах даного апеляційного розгляду фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спірного питання.
Отже, при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 325, 329, 378 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 про зміну способу і порядку виконання рішення Миколаївського суду від 19.06.2023 у справі №400/4972/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді А.В. Крусян Н.В. Вербицька