П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 946/7343/25
Перша інстанція: суддя Адамов А.С.,
повний текст судового рішення
складено 15.10.2025, м. Ізмаїл
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
08.09.2025 засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №R33459 від 24.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.09.2025 позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.10.2025 адміністративний позов повернутий позивачеві.
Не погоджуючись з ухвалою про повернення позову, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2025 року про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 та направити адміністративну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, надмірний формалізм у тлумаченні поважності причин пропуску строку звернення до суду. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам, наведеним представником, та факту, що пропуск строку був мінімальним. Оскільки постанова винесена 24.08.2025, а позов подано 08.09.2025, пропуск становить лише кілька днів, адже строк оскарження - 10 днів. На думку апелянта воєнний стан та регулярні повітряні тривоги є об'єктивними, загальновідомими та непереборними обставинами (форс-мажором), які прямо виливають на можливість своєчасно підготувати документи, особливо у стислі 10-денні строки. Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно вимагає індивідуальних конкретних перепон (наприклад, довідок про перебування в укритті) для обставин, які мають загальний характер і стосуються всієї території регіону, чим надмірно формалізує процес.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова у справі про адміністративне правопорушення від 24.08.2025.
Як вказано у позовній заяві (а.с.5) позивач дізнався про протокол та оскаржувану постанову 24.08.2025, коли був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Договір про надання правничої допомоги з адвокатом Зачепіло З.Я. був укладений 25.08.2025.
Адміністративний позов поданий до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку 08.09.2025 (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів справи, до адміністративного позову була додана заява про поновлення строку (а.с.9), в якій позивач у якості поважних причин пропуску строку звернення до суду посилався на свою необізнаність, військовий стан, що на його думку є труднощами, які унеможливили своєчасне оформлення та подання позовної заяви у встановлений процесуальний строк. До заяви про поновлення строку не додано жодних додатків.
Ухвалою суду першої інстанції від 23.09.2025 адміністративний позов був залишений без руху, позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів причин поважності пропуску строку на звернення до суду.
При цьому, як вбачається з мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції від 23.09.2025, суд першої інстанції, розглядаючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, встановив відсутність будь-яких доказів на підтвердження обставин, на які послався позивача, як на поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Копія ухвали суду першої інстанції від 23.09.2025 була доставлена до електронного кабінету адвоката позивача 25.09.2025 (а.с.16).
У встановлений судом першої інстанції строк позивач засобами поштового зв'язку 02.10.2025 (18-19) подав заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду з позовом, яка зареєстрована в суді першої інстанції 07.10.2025 (а.с.17).
У заяві від 02.10.2025 позивач, у якості поважних причин пропуску строку звернення до суду, посилався на те, що в умовах воєнного стану виникли труднощі, які унеможливили своєчасне оформлення та подання позовної заяви у встановлений процесуальний строк, зокрема, регулярні та тривалі повітряні тривоги, що примушували перебувати в укриттях та унеможливили підготовку документів у визначений строк.
До заяви від 02.10.2025 не додано жодних додатків.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що фактично, нових підстав для обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду в заяві не наведено, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано, а самі по собі необізнаність та військовий стан не можуть бути поважними причинами пропуску строку без наведення конкретних перепон, які об'єктивно заважали позивачу своєчасно звернутися до суду з позовом.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч.1 ст.55 Конституції України).
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 ст.55 Конституції України).
Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ч.1 ст.131-1 Конституції України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.57 КАС України).
Частиною 1 статті 60 КАС України, встановлено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За приписами ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Апелянт не заперечує того факту, що про існування оскаржуваної постанови від 24.08.2025 він дізнався 24.08.2025, і вже 25.08.2025 уклав з адвокатом договір про надання правничої допомоги.
Оскільки оскаржувана постанова була винесена відповідачем 24.08.2025, то останнім днем подання позовної заяви є 03.09.2025 (середа - робочий день), проте, позов був поданий 08.09.2025, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.286 КАС України.
Апеляційний суд зазначає, що як заява про поновлення строку, додана до позову, так і заява про поновлення строку від 02.10.2025, у якості поважності причин пропуску строку звернення до суду містять посилання на воєнний стан, необізнаність позивача, регулярні та тривалі повітряні тривоги.
Проте, повивач ані до заяви доданої до позову, ані до заяви, поданої на усунення недоліків позовної заяви, не надав жодних доказів на підтвердження обставин, які він вважав поважними.
Апеляційний суд звертає увагу, що лише факт введення воєнного стану на території України та посилання на повітряні тривоги, не можуть слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання цих обставин поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме ці фактори зумовили пропуск строку звернення до суду, адже, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. При цьому, такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Посилання апелянта на правову необізнаність також не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки на наступний день після винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 24.08.2025, позивач уклав з адвокатом договір про надання правничої допомоги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що посилаючись в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції допустив надмірний формалізм у тлумаченні поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав належної оцінки обставинам, наведеним представником, апелянт не надав, а ні до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів того, як саме наведені ним обставини вплинули на позивача, або його адвоката, і що ці обставини є дійсно істотними обставинами перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Для того, щоб суд надав правову оцінку обставинам, учасник справи, який просить поновити процесуальний строк, має навести такі обставини, наприклад: відсутність доступу до інтернету або системи «Електронний суд»; перебування в зоні активних бойових дій чи обстрілів; евакуація, окупація території, втрата документів або відсутність можливості пересування; тривала відсутність зв'язку, поштових чи банківських послуг; інші підтверджені обставини, які реально перешкоджали зверненню до суду.
Щодо мінімального пропуску строку, то апеляційний суд відхиляє ці доводи, оскільки строк на оскарження становить 10 днів з дня винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, а пропуск строку звернення складає 5 днів, тобто поливну від встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Апеляційний суд зазначає, що залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив недоліки позовної заяви (відсутність доказів на підтвердження обставин, які позивач вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду), зазначив спосіб усунення цих недоліків (вказав на необхідність подання таких доказів), встановив достатній строк усунення недоліків позовної заяви (10 днів з дня вручення позивачу копії ухвали).
Отже, наведені апелянтом доводи не знайшли свого підтвердження, та є такими, що не надають апеляційному суду можливість дійти висновку щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини пов'язані з вирішенням питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, та постановив ухвалу про повернення позову з додержанням норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька