18 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25177/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 року в адміністративній справі №160/25177/24 (головуючий суддя першої інстанції - Турова О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у незастосуванні ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% її середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 18 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт вказує, що діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
22 червня 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 30.06.2023 року №047150022714 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку із недосягненням пенсійного віку, передбаченого п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Незгода позивача з відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зумовила звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року у справі №160/19946/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 30 червня 2023 року №047150022714 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 один місяць простою у 2022 році на Приватному підприємстві «Стіл Сервіс» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 червня 2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, з урахуванням висновків суду; в іншій частині позовних відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року у справі №160/19946/23 набрало законної сили 14.10.2023р.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року у справі №160/19946/23, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (22 червня 2023 року) досягла 45 річного віку та мала загальний страховий стаж - 46 років 11 місяців 23 дні, з них пільговий стаж за Списком №1 - 20 років 06 місяців.
Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року у справі №160/19946/23 пенсійним органом призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 22.06.2023 року.
Водночас, судом встановлено, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 22.06.2023 року і визначенні розміру такої пенсії пенсійним органом не було застосовано приписи ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
31 липня 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом від 29 серпня 2024 року №48252-33947/Б-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023р. у справі №160/19946/23 виконано в повному обсязі у межах покладених судом зобов'язань, при цьому зазначеним судовим рішенням не зобов'язано органи Пенсійного фонду України проводити розрахунок пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру її пенсії без урахування Закону України «Про престижність шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року за №345-VІ, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, з 16.09.2008р. набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008р. №345-VI (далі - Закон №345), який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
З огляду на ст.1 Закону №345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.
Зважаючи на правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 20.11.2018 року у справі №345/4616/16-а (провадження №К/9901/18104/18), статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» необхідно розглядати у нерозривному зв'язку зі списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячи цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.
Статтею 8 Закону №345 встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, статтею 8 Закону України "Про підвищення шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому, розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17.
В межах спірних правовідносин позивачеві для перерахунку його пенсії відповідно до вищевказаної норми Закону №345 необхідно мати пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 не менш як 7,5 років.
Враховуючи, що у даному випадку судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, в тому числі, наявною в них копією рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року у справі №160/19946/23, яке набрало законної сили та яким встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (22 червня 2023 року) досягла 45 річного віку та мала загальний страховий стаж - 46 років 11 місяців 23 дні, з них пільговий стаж за Списком №1 - 20 років 06 місяців, тобто, пільговий стаж позивача на підземних роботах за Списком №1 складає понад 7,5 років, суд доходить висновку про обґрунтованість твердження позивача про наявність у нього права на перерахунок пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Щодо посилання відповідача у листі від 29 серпня 2024 року №48252-33947/Б-01/8-0400/24 на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року у справі №160/19946/23 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України проводити розрахунок пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зауважує, що обов'язок здійснити таке обчислення (обрахунок) пенсії позивача виникає у відповідача не у зв'язку із зобов'язанням суду, а на підставі та в силу закону, за наявності встановлених ним умов, які у даному випадку, як встановлено судом, було дотримано. При цьому, ані Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ані Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не вимагає додаткового зобов'язання пенсійного органу здійснити певне призначення та обрахунок (обчислення) пенсії, а також не вимагають від пенсіонера додаткової заяви про застосування до нього при визначенні розміру пенсії положень статті 8 Закону №345-VI, якщо дотримані визначені цією нормою вимоги та умови.
За наведених обставин, є протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а, отже, позові вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% її середньої заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 18 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до Рекомендації №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на встановлення судом наявності у позивача права на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яке позивач набув в силу закону через наявність у неї достатнього пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 (понад 7,5 років), що відповідачем фактично не заперечується, то здійснення відповідного перерахунку пенсії позивача не передбачає дискреції відповідача у цьому питанні.
Отже, є наявні підстави зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 18 березня 2024 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», виходячи з розміру 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/25177/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/25177/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко