18 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17377/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хайсін Україна» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року (суддя Букіна Л.Є.) в справі № 160/17377/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хайсін Україна» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайсін Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 05 червня 2025 року:
№UA110000202558 про нарахування зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита за митною декларацією MI 40 ДЕ від 25 січня 2024 року №24UA403070000744U8 на загальну суму 636 515,66 грн;
№UA110000202559 про нарахування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією MI 40 ДЕ від 25 січня 2024 року №24UA403070000744U8 на загальну суму 127 303,14 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 21 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального, без врахування всіх обставин справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи апелянта наступні:
1) встановлення постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 травня 2025 року у справі № 607/25234/24 відсутності доказів про те, товар, імпортований позивачем, вироблено в іншій країні, зокрема в Китайській народній республіці, а також відсутність доказів про недійсність інвойсу та контракту, які підтверджують факт імпортування товару з Малайзії;
2) неможливість використання митним органом іноземного документа, який не легалізований та не перекладений в установленому законом порядку, в якості доказу у справі, врахований митницею лист не відповідає вимогам належності та допустимості доказів (та не може бути покладений в основу рішень митного органу), оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
3) відомості щодо країни походження товару, надані позивачем до митної декларації типу 24UA403070000744U8, підтверджуються поданими товаросупровідними документами, зокрема, інвойсом №SIT0921B від 21.09.2023, пакувальним листом №б/н від 21.09.2023, сертифікатом якості №б/н від 21.09.2023, контрактом №МЕ04-09-2023 від 04.09.2023, специфікацією №1 від 21.09.2023 до контракту, сертифікатом про походження товару №МССММ4422 від 08.11.2023, коносаментом №MEDUPC128816 від 07.10.2023, накладною №045005 від 24.12.2023 та копією митної декларації країни відправлення №WE2309171 від 05.10.2023.
У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.01.2024 року агентом з митного оформлення, ТОВ “Західний контейнерний термінал» (код ЄДРПОУ 41396171), на підставі договору про надання послуг митного брокера №0710-22/ХУ-ЗКТ/бп від 07.10.2022, подано до відділу митного оформлення №3 митного поста “Тернопіль» Тернопільської митниці в митному режимі імпорт, митну декларацію (далі МД) ІМ40АА №24UA403070000744U8 на товар “Прокат плоский», торговельна марка: нема даних, виробник: MEDA ZZ ENTERPRISE, країна виробництва: Малайзія. MY, отримувач ТОВ “ХАЙСІН УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43518020), вартістю 24 512,1 дол. США, що складає 919 821,455 грн. згідно курсу НБУ на день здійснення митного оформлення, митна вартість - 1 202 016,21.
Позивачем надано агенту з митного оформлення наступні документи: інвойс №SIT0921B від 21.09.2023, пакувальний лист №б/н від 21.09.2023, сертифікат якості №б/н від 21.09.2023, контракт №МЕ04-09-2023 від 04.09.2023, специфікацію №1 від 21.09.2023 до контракту, сертифікат про походження товару №МССММ4422 від 08.11.2023, коносамент №MEDUPC128816 від 07.10.2023, накладну УМВС №045005 від 24.12.2023 та копію митної декларації країни відправлення №WE2309171 від 05.10.2023.
Виходячи з відомостей граф 33 та 34 митної декларації типу ІМ40АА від 25.01.2024 №24UA403070000744U8, заявлені до митного контролю та оформлення товари мали малайзійське походження та класифіковані за кодом 7210708000 згідно з УКТ ЗЕД.
На підтвердження задекларованої в графі 34 митної декларації типу ІМ40АА від 25.01.2024 №24UA403070000744U8 країни походження товарів (Малайзія), до митного контролю та оформлення надано сертифікат про походження товару МССММ4422 від 08.11.2023, засвідчений адміністратором Малайської торгово-промислової палати штату Мелака Малайзії - “ASMAH MD PILUS», та в графі 47 вказаної вище митної декларації нараховано та сплачено митні платежі у розмірі 240403,24 грн, з яких: мито - 0 грн., податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 240403,24 грн.
19 травня 2025 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією 24UA403070000744U8 від 25.01.2024, за результатами якої прийнято акт перевірки від 19 травня 2025 року № 0027/25/7.5-19/0043518020.
Під час перевірки встановлено, що в зоні діяльності Тернопільської митниці з Малайзії згідно із зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 04.09.2023 №МЕ04-09-2023, укладеного ТОВ “ХАЙСІН Україна» з компанією MEDA ZZ ENTERPRISE (104, FIRST FLOOR, THE SUMMIT BATU PAHAT,83000 BATU PAHAT, JOHOR, MALAYSIA) та товаросупровідних документів: інвойсу від 21.09.2023 №SIT0921B, коносаменту від 07.10.2023 № MEDUPC128816, сертифікату про походження № МССММ 4422 від 08.11.2023 (підписаного посадовою особою “ASMAH MD PILUS») імпортовано на митну територію України товар “Прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячеоцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, гладкий, марка сталі SGCC, стандарт DX51D, товщина покриття цинком Z60 (59-61г/м2), розміром 0,40-0,45*1250мм».
Товар заявлено до митного оформлення за ЕМД типу ІМ 40 АА від 26.01.2024 №24UA403070000744U8., у графі 31 ЕМД наведено наступний опис товару: “Прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячеоцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, гладкий, марка сталі SGCC, стандарт DX51D, товщина покриття цинком Z60 (59-61г/м2), розміром 0,40-0,45*1250мм.».
Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MEDA ZZ ENTERPRISE. Країна виробництва - Малайзія (MY). Код УКТЗЕД 7210 70 80 00. Митна вартість - 1 202 016,21 грн.
Товар оформлено за ставкою ввізного мита 0% та без сплати антидемпінгового мита на підставі сертифікату про походження № МССММ 4422 від 09.11.2023, підписаного посадовою особою “ASMAH MD PILUS».
Зазначений товар за описом та кодом відповідав товару, що був об'єктом розслідування Комісією відповідно до Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.07.2023 № АД-546/2023/441-01 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки».
Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.08.2023 №АД-546/2023/441-01 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки» визначено, що імпорт на митну територію України товару, що є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою - 48,14 %.
За результатами акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення форми Р:
1) UA110000202558 від 05.06.2025 року про нарахування зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита за митною декларацією MI 40 ДЕ від 25.01.2024 №24UA403070000744U8 на загальну суму 636 515,66 грн.
2) UA110000202559 від 05.06.2025 року про нарахування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією MI 40 ДЕ від 25.01.2024 №24UA403070000744U8 на загальну суму 127 303,14 грн.
Суд першої інстанції погодився із позицією відповідача про те, що враховуючи, що імпортуємий товар підпадає під опис, зазначений в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.07.2023 № АД-546/2023/441-01 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки», а також відсутність належним та допустимих доказів походження товару, та дійшов висновку про правомірність нарахування антидемпінгових мит спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно з наказом Дніпровської митниці від 10 квітня 2025 року № 162 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Хайсін Україна» з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією 24UA403070000744U8 від 25 січня 2024 року, за результатами якої складено акт від 19 травня 2025 року № 0027/25/7.5-19/0043518020, за висновками встановлено порушення ТОВ «Хайсін Україна»:
1) пункту 2 частини третьої статті 75, частини дев'ятої статті 280, частини п'ятої статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита за митною декларацією ІМ 40 АА від 26.01.2024 № 24UA403070000744U8 на загальну суму 578 650,60 грн;
2) пункту 2 частини третьої статті 75 Митного кодексу України та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією ІМ 40 АА від 26.01.2024 № 24UA403070000744U8 на загальну суму 115 730,12 грн.
Перевіркою установлено, що в зоні діяльності Тернопільської митниці з Малайзії згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу від 04.09.2023 № МЕ04-09-2023, укладеним ТОВ «Хайсін Україна» з компанією MEDA ZZ ENTERPRISE (104, FIRST FLOOR, THE SUMMIT BATU PAHAT,83000 BATU PAHAT, JOHOR, MALAYSIA) та товаросупровідних документів: інвойсу від 21.09.2023 №SIT0921B, коносаменту від 07.10.2023 № MEDUPC128816, сертифікату про походження № МССММ 4422 від 08.11.2023 (підписаного посадовою особою «ASMAH MD PILUS») імпортовано на митну територію України товар - прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячеоцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, гладкий, марка сталі SGCC, стандарт DX51D, товщина покриття цинком Z60 (59-61г/м2), розміром 0,40-0,45*1250мм.
Товар заявлено до митного оформлення за ЕМД типу ІМ 40 АА від 26 січня 2024 року №24UA403070000744U8, у графі 31 ЕМД наведено наступний опис товару: «Прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячеоцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, гладкий, марка сталі SGCC, стандарт DX51D, товщина покриття цинком Z60 (59-61г/м2), розміром 0,40-0,45*1250мм.».
Торгівельна марка - нема даних. Виробник - MEDA ZZ ENTERPRISE. Країна виробництва - Малайзія (MY). Код УКТЗЕД 7210 70 80 00. Митна вартість - 1 202 016.21 грн.
Товар оформлено за ставкою ввізного мита 0% та без сплати антидемпінгового мита на підставі сертифікату про походження № МССММ 4422 від 09.11.2023, підписаного посадовою особою «ASMAH MD PILUS».
Зазначений товар за описом та кодом відповідав товару, що був об'єктом розслідування Комісією відповідно до Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.07.2023 № АД-546/2023/441-01 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки».
Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.08.2023 №АД-546/2023/441-01 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки» визначено, що імпорт на митну територію України товару, що є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою - 48,14%.
На підставі наведеного акту перевірки Дніпровською митницею 05 червня 2025 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
1) UA110000202558 про збільшення ТОВ «Хайсін Україна» суми податкового зобов'язання з антидемпінгового мита за митною декларацією MI 40 ДЕ від 25.01.2024 №24UA403070000744U8 на загальну суму 636 515,66 грн;
2) UA110000202559 про збільшення ТОВ «Хайсін Україна» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за митною декларацією MI 40 ДЕ від 25.01.2024 №24UA403070000744U8 на загальну суму 127 303,14 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 75 Митного кодексу України (далі - МК України) для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
За положеннями частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.
Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (частина друга статті 270 МК України).
Згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 271 МК України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини другої статті 271 МК України в Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Як установлено частиною першою статті 275 МК України, у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: 1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.
Частиною четвертою статті 275 МК України передбачено, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які Законом встановлено адвалорні ставки мита, є митна вартість товарів.
Частиною першою статті 280 МК України установлено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита:
1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування;
2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу;
3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.
За положеннями частини дев'ятої статті 280 МК України особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина п'ята статті 281 МК України).
Визначення поняття «антидемпінгове мито» наведено у пункті 2 статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998 року №330-XIV (далі - Закон №330-XIV), за яким антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Законом №330-XIV регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п'ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Приписами частини першої статті 28 Закону №330-XIV установлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.
В спірному випадку відповідач виходив з встановлених під час перевірки обставин, що імпортований позивачем товар (прокат плоский з вуглецевої сталі, гарячеоцинкований, з полімерним покриттям, в рулонах, гладкий) за кодом та описом підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13 липня 2023 року № АД-546/2023/441-01 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки».
Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02 серпня 2023 року № АД-546/2023/441-01 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки» визначено, що імпорт на митну територію України товару, що є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та у разі неможливості визначення його походження, здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за найвищою ставкою - 48,14%.
Оскільки товар, ввезений на митну територію України позивачем, за кодом та описом підпадає під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02 серпня 2023 року № АД-546/2023/441-01 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки», підтвердження країни походження товару шляхом надання Сертифікату є обов'язковою умовою для звільнення імпортера від сплати такого антидемпінгового мита.
Судом встановлено, товар, ввезений позивачем, оформлено за ставкою ввізного мита 0% та без сплати антидемпінгового мита на підставі сертифікату про походження №МССММ 4422 від 09 листопада 2023 року, підписаного посадовою особою «ASMAH MD PILUS».
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (частина третя статті 41 МК України).
Порядок підтвердження країни походження товару визначено частиною першою статті 42 МК України, за якою у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару:
1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;
3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 43 МК України регламентований порядок перевірки документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, після завершення митного оформлення.
Відповідно до наведеної норми у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.
До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.
Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв'язку з кримінальним провадженням.
Судом встановлено, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару разом з митною декларацією подано сертифікат про походження товару загальної форми експортера «Meda ZZ Enterprise» (Малайзія) № МССММ 4422 від 09 листопада 2023 року, підписаний менеджером Малайської торгово-промислової палати штату Мелака Малайзії «ASMAH MD PILUS».
Листом Держмитслужби «Про забезпечення справляння антидемпінгового мита» №15/15-03/7/3066 від 06 червня 2024 року повідомлено, що менеджер Малайської торгово-промислової палати штату Мелака Малайзії «ASMAH MD PILUS» з листопада 2022 року не має повноважень засвідчувати сертифікати про походження.
Отже, отримана від Малайзійської торгово-промислової палати відповідь на запит Держмитслужби свідчить про фальсифікацію сертифікатів про походження товарів, підписаних зазначеною посадовою особою палати й наданої експортером MEDA ZZ ENTERPRISE та, відповідно, про відсутність у позивача права на здійснення митного оформлення товарів без застосування антидемпінгового мита.
Суд зауважує, що саме Малайзійська торгово-промислова палата є компетентним органом в розумінні статті 41 МК України, а позивачем не надано доказів у спростування наведеної інформації Малайзійської торгово-промислової палати як компетентного органу та підтверджували дійсність сертифікату про походження товару, що подавався позивачем разом з митною декларацією.
Використання Дніпровською митницею інформації, що міститься у листі Малайзійської торгово-промислової палати, для моніторингу оформленої позивачем ЕМД і проведення невиїзної документальної перевірки є цілком обґрунтованим і не виходить за межі повноважень митниці при здійсненні перевірки достовірності задекларованої позивачем країни походження товару, тому суд визнає помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, доводи позивача, що вказаний такий листа не є належним та допустимим доказом недійсності сертифіката походження імпортованого позивачем товару.
Відповідно до статті 336 МК України формами митного контролю є, в тому числі, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
За частиною другою статті 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Стосовно доводів апелянта щодо відсутності перекладу відповіді уповноваженого органу (Малайської торгово-промислової палати Малайзії) суд зазначає, що порядок направлення запитів та підстави їх направлення визначено, окрім наведеної вище статті 43 МК України, в тому числі і Міжнародною угодою, а саме: розділом 3 «Перевірка документів, які засвідчують походження товарів» Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), дата набрання чинності для України 15.09.2011.
Згідно з рекомендованим правилом 3 вказаного Розділу митна служба Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів, на проведення перевірки цього документа в таких випадках:
(а) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа;
(b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі;
(с) для проведення вибіркової перевірки.
Стосовно запитів щодо проведення перевірки цей же Розділ містить стандартне правило 6, за яким будь-яка компетентна державна організація, яка одержала запит щодо проведення перевірки від Договірної сторони, що зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, повинна дати відповідь на цей запит після самостійного проведення необхідних перевірок або після проведення необхідних перевірок іншими державними адміністративними організаціями або органами, наділеними відповідними повноваженнями.
Отже, митниця обґрунтовано керувалась тим, що порядок направлення запитів до уповноважених органів, проведення перевірок документів та надання відповідей визначено саме положеннями міжнародного договору, якими не передбачено здійснення подальшої легалізації відповідей на території країн-учасниць та додаткового встановлення не чинності документів.
Також є безпідставними доводи апелянта про відсутність офіційного перекладу листа, має бути легалізована, оскільки дії митного органу з перевірки сертифікату, отримання відповіді на запит визначені положеннями міжнародної угоди, яка не містить жодної інформації про необхідність легалізації документів.
Твердження апелянта про необхідність направлення митницею запиту до Генеральної прокуратури Малайзії не відповідає обставинам справи, оскільки звернення до Генеральної прокуратури здійснюється в рамках правової допомоги у кримінальному провадженні.
Митниця не має права звертатись до уповноважених органів Малайзії для отримання правової допомоги, оскільки здійснення кримінального провадження не віднесено до її повноважень.
У цьому випадку запит направлено Держмитслужбою до компетентних органів Малайзії, а саме до Королівського митного департаменту Малайзії та до Малайської торгової палати Малайзії у встановленому порядку відповідно до міжнародного договору в межах повноважень митних органів України.
Стосовно аргументу апелянта про встановлення рішення у справі про порушення митних правил відсутності доказів про те, товар, імпортований позивачем, вироблено в іншій країні, зокрема в КНР, а також відсутність доказів про недійсність інвойсу та контракту, які підтверджують факт імпортування товару з Малайзії, суд вказує на таке.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 травня 2025 року у справі №607/25234/24 адміністративну справу у відношенні директора позивача про порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Проте, спірним у справі, що переглядається зараз в апеляційному порядку, є правомірність податкових повідомлень-рішень Дніпровської митниці, якими збільшені суми грошового зобов'язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України, та з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктом господарювання.
У справі про порушення митних правил судом встановлена відсутність складу адміністративного правопорушення в діях посадової особи ТОВ «Хайсін Україна».
За правилами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).
Тобто постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд зауважує, що фактично позивач вказує не на встановлені у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності обставини (факти), а на відповідні висновки суду, тоді як за прямою нормою ч. 7 ст. 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Також суд відхиляє покликання апелянта на підтвердження країни походження товару підтверджуються поданими товаросупровідними документами, зокрема, інвойсом №SIT0921B від 21.09.2023, пакувальним листом №б/н від 21.09.2023, сертифікатом якості №б/н від 21.09.2023, контрактом №МЕ04-09-2023 від 04.09.2023, специфікацією №1 від 21.09.2023 до контракту, сертифікатом про походження товару №МССММ4422 від 08.11.2023, коносаментом №MEDUPC128816 від 07.10.2023, накладною №045005 від 24.12.2023 та копією митної декларації країни відправлення №WE2309171 від 05.10.2023, адже за частиною першою статті 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Посилання апелянта на те, що в листі Держмитслужби від 29.05.2024 № 15/15-03/11/2880 зазначений інший сертифікат на відміну від того, що надавався до митного оформлення, також є незмістовними, оскільки обидва сертифікати підписані однією особою.
Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що враховуючи, що імпортований товар підпадає під опис, зазначений в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.07.2023 № АД-546/2023/441-01 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської Народної Республіки», а також відсутність належним та допустимих доказів походження товару, є правомірним збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з антидемпінгового мита та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хайсін Україна» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року в справі № 160/17377/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року в справі № 160/17377/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хайсін Україна» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 18 грудня 2025 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов