17 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16618/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року в адміністративній справі №160/16618/24 (головуючий суддя першої інстанції - Дєєв М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.05.2025 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено та ухвалено:
- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо не включення до складу щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 22.11.2022 року по 15.01.2024 року грошових складових: надбавки за специфічні умови проходження служби (100%) - 15000,00грн.; доплати за науковий ступінь (10%) - 760,00грн.; премії (130%) - 39988,00грн., додаткової винагороди 30000,00грн.;
- зобов'язати Національну поліцію України здійснити ОСОБА_1 перерахунок виплаченої заробітної плати за період з 22.11.2022 року по 15.01.2024 року із включенням до щомісячних грошових складових: надбавки за специфічні умови проходження служби (100%) - 15000,00грн.; доплати за науковий ступінь (10%) - 760,00грн.; премії (130%) - 39988,00грн., додаткової винагороди 30000,00грн.;
- зобов'язати Національну поліцію України виплатити на користь ОСОБА_1 різницю у розмірі заробітної плати із врахуванням обов'язкових платежів, податків та зборів до бюджету за період з 22.11.2022 року по 15.01.2024 року.
25.07.2025 року видано виконавчі листи.
01.09.2025 року Національна поліція України подала заяву від 19.08.2025 року, в якій заявник просить:
роз'яснити чи підлягає виплаті заробітна плата із включенням до щомісячних грошових складових: надбавки за специфічні умови проходження служби (100 %) - 15000,00 грн; доплати за науковий ступінь (10 %) - 760,00 грн; премії (130 %) - 39988,00 грн., додаткової винагороди 30000,00 грн. також за період з 12.01.2022 по 15.01.2024, за який позивачу заробітна плата з визначених видів грошового забезпечення вже нараховано та виплачено;
чи потребує врахуванню положення Постанови № 168 та Порядку № 775 під час визначення розміру, нарахуванню, перерахунку та виплати НПУ розміру додаткової винагороди в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у задоволенні заяви Національної поліції України про роз'яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про роз'яснення судового рішення задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що із змісту заяви відповідача вбачається, що останній не просить роз'яснити порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання (нові вимоги або невирішені вимоги), які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні статті 254 КАС України, а саме на підставі вказаної статті просить роз'яснити частину судового рішення, яка стосується зазначених висновків суду. Відтак, така заява підлягає роз'ясненню з питань, які викладені у цій заяві.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмловляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення суд дійшов висновку що з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду по даній справі вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
За приписами статті 254 КАС України, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
На обґрунтування заяви відповідачем зазначено, що, з огляду на часткову виплату коштів за спірний період, є імовірність повторного нарахування коштів, а тому є потреба у бухгалтерській вираженості.
З цього приводу суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Решта заяви обґрунтована тим, що на період дії воєнного стану, співробітникам, зокрема, Національної поліції з урахуванням змін до Постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Стосовно вказаного, судом вірно вказано, що такі обґрунтування свідчать про незгоду із рішенням суду у вказаній частині по суті, а не із незрозумілістю його змісту, оскільки у вказаному рішенні суд дійшов висновку, що у період до 19.07.2022 року Постанова № 168 передбачала виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень саме щомісячно, а не пропорційно в розрахунку на місяць, а в подальшому в розрахунку на місяць та за наказом командира (начальника).
З урахуванням наведеного, з мотивувальної та резолютивної частини рішення суду у цій справі вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його не двозначна, а тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Враховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Національної поліції України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/16618/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/16618/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко