17 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6835/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р. (суддя Врона О.В.) про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/6835/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Народний депутат Верховної Ради України Скороход Анна Костянтинівна, про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 р. зобов'язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» провести повторний огляд ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо встановлення групи інвалідності, з урахуванням висновків суду у рішенні.
19 вересня 2025 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення шляхом зобов'язання Центру оцінювання функціонального стану Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» подати звіт про виконання судового рішення у 10 (денний) строк (т. 2 а.с.1-4).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р. у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено (т. 2 а.с. 85-87).
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р. про зупинення провадження у справі, поновити та розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/6835/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, не дотримання вимог щодо вмотивованості судового рішення, а саме безпосереднього дослідження доказів. На думку скаржника, суд проігнорував надані ним докази, які свідчать про проходження ним фізичного обстеження. Також, суд першої інстанції не звернув уваги і на те, що, зважаючи на тяжкий стан позивача та ракетні обстріли території України, задля збереження життя і здоров'я позивача, останній вважає недоцільним їхати у місто Дніпро, щоб проходити ті ж обстеження, які він проходить за електронним направленням № 3009-7738-4117-8791, що видав відповідач, у місті Києві.
Письмовий відзиві на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю. Здійснюючи перевірку оскарженого судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви про встановлення судового контролю, позивач вказував на те, що станом на « 00.09.2025 р. включно», Відповідач-1 (Боржник) не виконав рішення суду, у зв'язку із чим він звернувся до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання (т. 2 а.с.2).
Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» до суду були надані письмові пояснення, в яких зазначено про те, що для проведення повторного огляду ОСОБА_1 необхідним було отримання його медико-експертної справи, яка надійшла від Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №4» 12.09.2025. Після чого 16.09.2025 р. було проведено відповідне засідання експертної команди. ОСОБА_1 на обстеження не приїхав, надавши клопотання про розгляд без його участі. Враховуючи, що всі медичні документи позивача датовані 2023 роком, і його фізичний стан об'єктивно міг змінитись, для повного та всебічного експертного обстеження останнього й виключення можливості помилкового висновку в рішенні експертної команди у експертної команди виникла необхідність призначити додаткові обстеження (консультація невролога, отоларинголога, офтальмолога; аудіометрія, вестибулометрія, заключення психолога з нейропсихологічним тестуванням, комп'ютерна периметрія, зорово-викликані потенціали (ЗВП), ОСТ ДЗН та макули, MPT ЗТ головного мозку), було сформоване та направлене ОСОБА_1 електронне направлення № 3009-7738-4117-8791. Вказані дії підтверджують виконання Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» рішення суду.
Колегія суддів, у свою чергу, звертає увагу, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на медичні документи, які складені за результатом його обстеження 18.09.2025, 29.09.2025, 30.09.2025, 01.10.2025, 08.10.2025.
Таким чином, його звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю здійснено 19 вересня 2025 р. в період проходження медичного обстеження за електронним направленням, наданим Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що спростовує доводи про невиконання рішення суду.
Надані Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» до суду першої інстанції копії документів, долучених до пояснень від 25.09.2025, свідчать про вчинення ним послідовних дій з метою отримання результатів про медичний стан позивача для проведення його повторного огляду, тобто для виконання рішення суду. При цьому, вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача виконати рішення суду у десятиденний строк є об'єктивно нездійсненою, зважаючи на проходження ним медичного обстеження у жовтні 2025 року, тобто поза межами визначеного ним строку.
Також, колегія суддів звертає увагу, що встановлення судового контролю в порядку частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визнано законодавцем правом, а не обов'язком суду.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підтверджують ту обставину, що процес виконання відповідачем рішення суду триває - позивач проходить медичне обстеження за направленням відповідача. Після отримання результатів додаткового обстеження Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» має завершити виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, визначених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції.
Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу суду від 29 вересня 2025 р. про зупинення провадження у справі №160/6835/25, яка судом першої інстанції не приймалась.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 р. про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю в адміністративній справі №160/6835/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий