17 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10290/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року в адміністративній справі №160/10290/25 (головуючий суддя першої інстанції - Голобутовський Р.З.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо придатності ОСОБА_1 , 1987 року народження до військової служби, оформлену довідкою від 05.03.2025 за №2025-0305-1035/2;
- визнати протиправним і незаконним наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов ОСОБА_1 , 1987 року народження, до Збройних Сил України, і скасувати його;
- визнати протиправною бездіяльність ігнорування ІНФОРМАЦІЯ_4 скарги ОСОБА_1 на дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та членів підпорядкованої йому військово-лікарської комісії, а також невжиття ІНФОРМАЦІЯ_5 заходів на відновлення порушених посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 та членів підпорядкованої йому Голосіївської ВЛК;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 доручити підпорядкованій йому військово-лікарської комісії провести повторний (контрольний) повний та об'єктивний медичний огляд ОСОБА_1 , 1987 року народження, на предмет визначення ступеня придатності його до військової служби за станом свого здоров'я, з урахуванням встановлених діагнозів вузькопрофільних лікарів наявних на даний час;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 , 1987 року народження, до списку особового складу навчального центру цієї військової частини у якості «курсанта», та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу цієї військової частини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення скарги представника ОСОБА_1 від 10.03.2025 року на дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та членів підпорядкованої йому військово-лікарської комісії за належністю до ВЛК регіону.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити скаргу представника ОСОБА_1 від 10.03.2025 року за належністю для проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Київської області.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 направити ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Київської області на підставі заяви представника від 10.03.2025 року (ВЛК регіону).
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач-2 подали апеляційні скарги, в яких: позивач просив скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, а відповідач просив скасувати судове рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивача зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що доводи суду першої інстанції стосовно того, що процедура призиву військовозобов'язаного на військову службу за мобілізацією є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинить відновлення попереднього становища цієї особи, яка була призвана на військову службу, з посиланням на висновки суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, висловлені ними у постанові від 05.02.2025 року по справі №160/2592/23, не можуть прийматися до уваги, оскільки кожна справа має свої особливості, свої індивідуальні обставини, які встановлюються на підставі відповідних доказів; справа на яку посилається суд першої інстанції, і дана справа що ним розглядається не є тотожними; висновки суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №160/2592/23 щодо визнання процедури призову незворотною, не є зразковим, а стосується випадку конкретного військовослужбовця, який майже через рік звернувся до суду з позовом про визнання процедури призову протиправною, у зв'язку з не проходженням ним ВЛК, а тому не можуть прийматися до уваги при вирішенні даної справи.
Вважає, що прийняті судом першої інстанції рішення за результатами розгляду даної справи не забезпечуватимуть ефективного захисту порушених прав позивача та повного їхнього відновлення.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідача-2 зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що позивач був призваний до Збройних Сил України 11.03.2025 року (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 86/МГ). Тобто з 11.03.2025 року позивач набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України. Відповідно до п. 6.1 Положення № 402 - направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Вважає, що дії відповідача відносно позивача є повністю правомірними та які відповідають вимогам п. 6.1 Положення № 402.
Відповідач-2 надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення та задовольнити вимоги апеляційної скарги відповідача.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , згідно з тимчасовим посвідченням №5341 від 02.02.2006 року прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС №999 за посадою без військової підготовки, код 000А.
В тимчасовому посвідченні зазначено, що позивач непридатний до військової служби, у ЗС не служив.
Відповідно до штампу на тимчасовому посвідченні 27.09.2005 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 визначено позивача непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, гр. І ст. 55-Б Наказу МОУ №207/1999.
Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується інформацією з електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв +», дані уточнено 11.07.2024.
В «Резерв +» міститься позначка «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час», дата ВЛК 27.09.2005.
05.03.2025 року позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-0305-1035/2 від 05.03.2025 року щодо позивача проведено медичний огляд та встановлено наступний діагноз «М17, Хронічний гонартроз І ступеню, Е66.91. Ожиріння І ступеню (ІМТ 33,9 кг/м2), Н52.1. Міопія легкого ступеню обох очей».
В довідці на підставі статті 61-В, 13-В графи ІІ Розкладу хвороб, графи 9,10,12 ТДВ визнано позивача придатним до військової служби.
Відповідачем-1 надано суду картку №2221 обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , з якої встановлено, що медичний огляд проводили наступні профільні лікарі: терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, психіатр.
11.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято наказ №86/МГ про призов ОСОБА_1 до Збройних Сил України та направлення 11.03.2025 року відповідно до мобілізаційного плану до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2025 року №75 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення (продукти для приготування їжі в польових умовах) з 12.03.2025 року.
Наказом від 11.03.2025 року №75 встановлені складові грошового забезпечення.
10.03.2025 року представник позивача звернулась зі скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_11 на рішення (постанову) Голосіївської військово-лікарської комісії від 05.03.2025 року №2025-0305-1035/2.
У скарзі представником позивача зазначено, що лікарями Голосіївської ВЛК, долученими до медичного огляду стану здоров'я позивача на предмет придатності/непридатності виконання ним обов'язків військової служби, були проігноровані наявні у його розпорядженні медичні документи, які викликають сумніви щодо його придатності до військової служби за станом свого здоров'я, а саме:
- тимчасове посвідчення (форма 3) за № 5341, видане ІНФОРМАЦІЯ_12 02.02.2006 року на ім'я ОСОБА_1 , про його непридатність до військової служби у мирний час, обмежено придатним у військовий час - група І ст. 55б Наказ Міністерства оборони України № 207 від 12.07.1999 року (хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки (без виразки шлунку і дванадцятипалої кишки), інші хвороби органів травлення, хвороби жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, хвороби підшлункової залози, неінфекційний ентерит і коліт, хвороби печінки, цироз печінки з помірним порушенням функцій;
- акт за № 8342, складений 05.08.2005р. Дніпропетровською міською клінічною лікарнею № 8 за результатами проходження ОСОБА_1 обстеження за направленням ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
- акт за № 5231/767, складений 16.09.2005 року Дніпропетровською міською клінічною лікарнею № 11 за результатами проходження ОСОБА_1 12 - 16.09.2005 року стаціонарного обстеження за направленням Кіровського РВК м.Дніпропетровська, із зазначенням діагнозу - хронічний безкам'яний холецистит у стадії загострення;
- довідка про ультрасонографічне обстеження щитоподібної залози, проведене 02.07.2021 року фахівцями КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»;
- довідка про УЗД черевної порожнини (печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки), проведеного 02.07.2021 року фахівцями КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»;
- консультативний висновок ендокринолога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 року в Медичному центрі «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), із зазначенням діагнозу ожиріння І ст (ІМТ 33,9 кг/м2); двобічна гінекомастія;
- консультативний висновок оториноларинголога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024р. в Медичному центрі «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), із зазначенням діагнозу - викривлення переділки носа з порушенням носового дихання; хронічний гіпертрофічний риніт;
- консультативний висновок гастроентеролога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 року в Медичному центрі «МЕДОКС» www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), із зазначенням діагнозу - хронічний гастродуоденіт, асоційований з НР із загостренням; хронічний панкреатит з зовнішньосекреторною дисфункцією ПЗ із загостренням;
- консультативний висновок ортопеда-травматолога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 року в Медичному центрі «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), із зазначенням діагнозу - деформуючий остеоартроз 2 стадії правого та 1-2 стадії лівого колінних суглобів; повздовжня плоскостопість 1-го ступеня та вальгусної деформації 1-го ступеня обох стоп;
- довідка про цифрову рентгенографію кісток стопи, проведену 24.09.2024 року фахівцями Медичного центру «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), з висновком - рентген-ознаки повздовжньої плоскостопості 1-го ступеня та вальгусної деформації 1-го ступеня обох стоп;
- довідка про цифрову рентгенографію колінних суглобів, проведену 24.09.2024 року фахівцями Медичного центру «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010р.), з висновком - рентген-ознаки деформуючого остеоартрозу 2 стадії правого та 1-2 стадії лівого колінних суглобів.
В скарзі представником також зазначено, що під час перебування ОСОБА_1 у розподільчому центрі, він двічі вивозився «співробітниками» цього центру на Чернігівщину, ІНФОРМАЦІЯ_14 до смт. Десна (в/ч НОМЕР_2 ) та 07.03.2025 року до селища Мостище, де відбувався медичний огляд стану його здоров?я «місцевими ВЛК». В обох випадках, лікарями цих ВЛК ОСОБА_1 визнано непридатним до виконання обов?язків військової служби за станом здоров?я, завдяки діагнозу - хронічний остеоартроз; деформуючий остеоартроз 2 стадії правого та 1-2 стадії лівого колінних суглобів.
Представник позивача у скарзі зазначила, що висновки цих лікарів не збігаються з тими, що були зроблені лікарями Голосіївської ВЛК, і вказують на формальне проведення останніми медичного огляду стану здоров'я ОСОБА_1 , необ'єктивну оцінку ними його реального стану.
Представник позивача у скарзі просила скасувати постанову Голосіївської військово-лікарської комісії від 05.03.2025 №2025-0305-1035/2; призначити та провести повторний медичний огляд за для визначення дійсного стану здоров'я ОСОБА_1
18.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відповідь, оформлену листом за №07/4798, на адвокатський запит представника позивача, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 необхідно звернутись до свого прямого начальника.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, зокрема і в період виникнення спірних правовідносин. При цьому, Указом № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон № 3543-XII. У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять «мобілізація» та «особливий період», відповідно до яких:
- мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;
- особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Загальна мобілізація, згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною п'ятою статті 4 Закону № 3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Згідно із статтею 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частина дев'ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначає такі категорії громадяни України щодо військового обов'язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (частина друга статті 2 Закону №2232-ХІІ).
Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-XII.
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487) військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу в резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з абзацами 5 та 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII. Разом з тим, статтею 23 Закону № 3543-XII встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» № 402 від 14.08.2008 року для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Абзацом шостим підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛКК) належать ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до підпункту 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, найбільш досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні, головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_11 ,
ІНФОРМАЦІЯ_15 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.
Персональний склад ВЛК районного (міського), обласного ТЦК та СП визначаються наказами відповідних керівників ТЦК та СП.
Абзацом другим підпункту 2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 закріплено, що ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Відповідно до підпункту 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).
З наведеного слідує, що повноваження щодо перегляду постанов ВЛК районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про придатність до військової служби відповідних осіб належать ВЛК обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відтак, у разі надходження до органу державної влади скарги на дії, бездіяльність чи постанови ВЛК районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, такий орган державної влади зобов'язаний в термін не більше п'яти днів переслати скаргу за належністю, тобто до відповідного обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом першої інстанції, військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з п. 2.5.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони №402 від 14.08.2008 року (із змінами), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, є позаштатною постійно діючою ВЛК.
Також встановлено, що 10.03.2025 представник позивача звернулась зі скаргою до ІНФОРМАЦІЯ_11 на рішення (постанову) Голосіївської військово-лікарської комісії від 05.03.2025 №2025-0305-1035/2.
Представник позивача у скарзі просила скасувати постанову Голосіївської військово-лікарської комісії від 05.03.2025 №2025-0305-1035/2; призначити та провести повторний медичний огляд за для визначення дійсного стану здоров'я ОСОБА_1 .
До заяви представником позивача додано медичні довідки та медичні обстеження:
- акт за № 8342, складений 05.08.2005 року Дніпропетровською міською клінічною лікарнею № 8 за результатами проходження ОСОБА_1 обстеження за направленням ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
- акт за № 5231/767, складений 16.09.2005 року Дніпропетровською міською клінічною лікарнею № 11 за результатами проходження ОСОБА_1 12 - 16.09.2005 року стаціонарного обстеження за направленням Кіровського РВК м.Дніпропетровська, із зазначенням діагнозу - хронічний безкам'яний холецистит у стадії загострення;
- довідка про ультрасонографічне обстеження щитоподібної залози, проведене 02.07.2021р. фахівцями КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»;
- довідка про УЗД черевної порожнини (печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки), проведеного 02.07.2021 року фахівцями КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»;
- консультативний висновок ендокринолога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 року в Медичному центрі «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), із зазначенням діагнозу ожиріння І ст (ІМТ 33,9 кг/м2); двобічна гінекомастія;
- консультативний висновок оториноларинголога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024р. в Медичному центрі «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010р.), із зазначенням діагнозу - викривлення переділки носа з порушенням носового дихання; хронічний гіпертрофічний риніт;
- консультативний висновок гастроентеролога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 року в Медичному центрі «МЕДОКС» www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), із зазначенням діагнозу - хронічний гастродуоденіт, асоційований з НР із загостренням; хронічний панкреатит з зовнішньосекреторною дисфункцією ПЗ із загостренням;
- консультативний висновок ортопеда-травматолога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 року в Медичному центрі «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), із зазначенням діагнозу - деформуючий остеоартроз 2 стадії правого та 1-2 стадії лівого колінних суглобів; повздовжня плоскостопість 1-го ступеня та вальгусної деформації 1-го ступеня обох стоп;
- довідка про цифрову рентгенографію кісток стопи, проведену 24.09.2024р. фахівцями Медичного центру «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), з висновком - рентген-ознаки повздовжньої плоскостопості 1-го ступеня та вальгусної деформації 1-го ступеня обох стоп;
- довідка про цифрову рентгенографію колінних суглобів, проведену 24.09.2024 року фахівцями Медичного центру «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), з висновком - рентген-ознаки деформуючого остеоартрозу 2 стадії правого та 1-2 стадії лівого колінних суглобів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-0305-1035/2 від 05.03.2025 року щодо позивача проведено медичний огляд та встановлено наступний діагноз «М17, Хронічний гонартроз І ступеню, Е66.91. Ожиріння І ступеню (ІМТ 33,9 кг/м2), Н52.1. Міопія легкого ступеню обох очей».
Водночас актом за № 5231/767, складеним 16.09.2005 Дніпропетровською міською клінічною лікарнею № 11 за результатами проходження ОСОБА_1 12-16.09.2005 року стаціонарного обстеження за направленням Кіровського РВК м.Дніпропетровська, встановлено позивачу діагноз - хронічний безкам'яний холецистит у стадії загострення.
Консультативним висновком гастроентеролога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 року в Медичному центрі «МЕДОКС» www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), позивачу встановлено діагноз - хронічний гастродуоденіт, асоційований з НР із загостренням; хронічний панкреатит з зовнішньосекреторною дисфункцією ПЗ із загостренням.
Зазначення вказаного діагнозу довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-0305-1035/2 від 05.03.2025 не містить.
Відповідно до статті 54 Розкладу хвороб включено: хвороби печінки К70-К77 (алкогольна хвороба печінки, токсичне ураження печінки, печінкова недостатність; хронічні гепатити, фіброз та цироз); хвороби жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози К80-К87 (холецистит, холангіт, панкреатит та інші):
а) зі значними порушеннями функцій - непридатні до військової служби;
б) з помірними порушеннями функцій і частими загостреннями - придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони
в) з незначними порушеннями функцій; за наявності об'єктивних даних без порушень функцій - придатні.
Консультативним висновком ортопеда-травматолога, за результатами проходження ОСОБА_1 відповідного обстеження 24.09.2024 в Медичному центрі «МЕДОКС» (www.acmd.clinic; Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-Д; ліцензія МОЗ України серія АГ № 571231 від 09.12.2010 року), позивачу встановлено діагноз - деформуючий остеоартроз 2 стадії правого та 1-2 стадії лівого колінних суглобів.
Натомість довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-0305-1035/2 від 05.03.2025 року містить діагноз лише Хронічний гонартроз І ступеню, що не відповідає встановленому діагнозу.
Пунктом 2.4.5 Положення №402 встановлено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Відповідно до п. 2.4.6 Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Отже, до повноважень ВЛК регіону належить розгляд скарг на постанови про придатність до військової служби, які винесені ВЛК районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отримавши вказане звернення представника позивача від 10.03.2025 відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» відповідач-2 зобов'язаний був переслати в термін не більше п'яти днів скаргу за належністю, тобто до ВЛК регіону, або до військово-лікарської комісії (регіональної) при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Київської області або за місцем реєстрації при ІНФОРМАЦІЯ_17 .
Однак, відповідач-2 сам розглянув скаргу представника позивача від 10.03.2025 року і надав на неї відповідь листом від 18.03.2025 року №07/4798, яка долучена до позову, в якій зазначив про необхідність звернення позивача до свого прямого начальника.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач-2 допустив протиправну бездіяльність, не надіславши відповідне звернення позивача для розгляду за належністю до ВЛК регіону.
Додатково суд зазначає, що відповідно до пункту 72 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_18 .
Пунктом 73 Постанови №560 визначено, що рішення військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_18 про придатність резервіста або військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.
За наведених обставин не підлягає задоволенню вимога про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо придатності ОСОБА_1 , 1987 року народження до військової служби, оформленої довідкою від 05.03.2025 року за №2025-0305-1035/2.
Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано визначив протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненаправлення скарги представника ОСОБА_1 на дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 та членів підпорядкованої йому військово-лікарської комісії за належністю.
Стосовно вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 11.03.2025 №86/МГ про призов ОСОБА_1 до Збройних Сил України та направлення 11.03.2025 відповідно до мобілізаційного плану до військової частини НОМЕР_1 , а також наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2025 №75 про зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, їх порушення пов'язував із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні/неналежному проходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Зі змісту положень статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов'язані, які, з-поміж іншого, визнані придатними до військової служби за станом здоров'я відповідно до висновку військово-лікарської комісії.
Частина п'ята статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
У спірних правовідносинах порушеним є право позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації.
За позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, який в подальшому застосовано судами обох інстанцій за наслідками розгляду справи, - звільнення з військової служби - є неефективним, адже не вирішує правомірності акту, який приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу.
Суд наголошує, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їх учасників. Водночас зобов'язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між ТЦК та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом спору в цій справі.
Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.
Як зазначив Верховний Суд, факт непроходження позивачем медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав.
У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічно проведення медичного огляду військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу, яка є, власне, предметом спору в цій справі.
З урахуванням наведеної позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, суд робить висновок, що спір у цій справі стосується порушення прав позивача щодо належного проведення медичного огляду військово-лікарською комісією.
Станом на день розгляду справи судом в матеріалах справи наявна довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-0305-1035/2 від 05.03.2025 про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби.
Вказані висновки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 можуть бути спростовані лише висновком військово-лікарської комісії регіону, у зв'язку з чим суд у цій справі зобов'язує ІНФОРМАЦІЯ_4 направити скаргу представника від 10.03.2025 за належністю для проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_17 .
Також задля відновлення прав позивача та усунення неточностей при виконанні рішення суду, суд зобов'язує ІНФОРМАЦІЯ_7 направити ОСОБА_1 для проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Київської області на підставі заяви представника від 10.03.2025 року (ВЛК регіону).
Однак, за наявності чинної довідки військово-лікарської комісії про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби вимоги про скасування наказу про призов та виключення зі списків військової частини є передчасними та не підлягають задоволенню.
Отже, в частині вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.03.2025 №86/МГ про призов ОСОБА_1 до Збройних Сил України та направлення 11.03.2025 року відповідно до мобілізаційного плану до військової частини НОМЕР_1 , а також наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2025 №75 про зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення належить відмовити.
Стосовно інших доводів представника позивача щодо порушення процедури проведення призову суд зазначає, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричиняє відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/10290/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року в адміністративній справі №160/10290/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Чабаненко