Справа № 386/1517/25
Провадження № 1-кс/386/538/25
17 грудня 2025 року селище Голованівськ
Слідчий суддя
Голованівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Голованівськ Кіровоградської області, в режимі відео конференції, клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженню №62023080200000056 від 05.10.2023 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України,відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград Кіровоградської області, громадянина України, освіта базова середня, сімейний стан не одружений, стан здоров'я задовільний, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , військове звання, старший солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніш не судимий:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 407 КК України
17.12.2025 року до слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області надійшло в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженню №62023080200000056 від 05.10.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в якому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України на 60 днів.
Мотивуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, прокурор вказав про те, що 12.12.2025 року слідчим слідчого відділення Голованівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, який 12.12.2025 затверджений прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини, які є тяжкими, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
15.12.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023080200000056 від 05.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України КК України, направлено до Голованівського районного суду Кіровоградської області.
Відповідно до ухвали слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22.11.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком до 13 год. 30 хв. 18.12.2025.
Враховуючи, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 18.12.2025, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_4 .
Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу в даному випадку його продовження, у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року.)
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 п. 3 п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не перестали існувати та з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, в обґрунтування продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які під впливом погроз, умовлянь чи переконань з боку підозрюваного зможуть змінити свої покази або відмовитись від них, а також перешкодити розслідуванню кримінального провадження іншим чином, вчиняти нові кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім наведених ризиків зазначених у ст. 177 КПК України слід врахувати обставини, що мають значення при продовженні строку запобіжного заходу, визначені ст. 178 КПК України.
Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено наявність вагомих доказів, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, про що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, у разі визнання його в подальшому винуватим.
Крім цього, обвинувачений на даний час офіційно не працює, проживає на кошти, які отримує від тимчасових підзаробітків та не має постійного стабільного доходу, за місцем несення служби характеризується негативно, соціально не адаптований, не одружений, схильний до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, що свідчить про втрату соціальних зв'язків із суспільством.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не перестали існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як у зв'язку з направленням до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, йому може загрожувати позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі Кіровоградської області та потрапити на даний час непідконтрольні Україні території; незаконно впливати на свідків, потерпілих, так як підозрюваному в разі визначення його винуватим, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, а також з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, незаконно впливати на свідків, як тих, що вже допитані у проваджені і дають свідчення так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь. Реальність настання вказаного ризику, підтверджена в т.ч. самими обставинами вчинення злочинів, які йому інкриміновано, зокрема з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів слідчого, прокурора та суду; вчиняти нові кримінальні правопорушення, так як обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років.
Більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати з підстав, того, що ОСОБА_4 має змогу виїхати за межі Кіровоградської області, а також на підставі ч. 8 ст. 176 КПК України.
Окрім цього, під час розслідування встановлено, що особисте зобов'язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_4 , так як даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а кримінальне правопорушення, яке вчинив останній є тяжким.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу, так в ході розслідування даного провадження таких осіб не встановлено та відповідно до п. 3 ч. 5 ст.180 КПК України у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Також обвинуваченому ОСОБА_4 не може бути застосовано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як даний запобіжний захід не забезпечить належним чином обов'язок підозрюваного не ухилятися від органу досудового розслідування та суду та дасть можливість підозрюваному зникнути за межі Кіровоградської області.
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки.
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практика Європейського суду з прав людини, передбачають, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У рішенні від 26.06.1991, справа «Лательє до Франції», зазначено, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, та є обґрунтованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
За вказаних обставин прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України підтримав та просив його задовольнити за обставин, які у ньому викладені.
Обвинувачений перебуваючи в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», з яким здійснювалось судове засідання в режимі відео конференції, під час його проведення вказав, що внесене клопотання є необґрунтованим та просив в його задоволенні відмовити.
Захисник в судовому засіданні з яким здійснювалось судове засідання в режимі відео конференції вважав, що ОСОБА_4 не має необхідності продовжувати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, пропонував суду внесене клопотання прокурором в його задоволені відхилити
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, оцінивши позицію обвинуваченого, зясуваши думку сторони захисту, вивчивши клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подане в порядку ч. 6 ст. 199 КПК України, та ознайомившись матеріали, якими воно обґрунтовується на 74 аркушах, дійшов наступних висновків.
Так судом встановлено, що слідчим СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023080200000056 від 05.10.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.
12.12.2025 року слідчим СВ Голованівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 складено обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, який 12.12.2025 затверджений прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3
15.12.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023080200000056 від 05.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України КК України, направлено на розгляд до Голованівського районного суду Кіровоградської області.
Відповідно до ухвали слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22.11.2025, до підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 год. 30 хв. 18.12.2025.
Таким чином оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62023080200000056 від 05.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України КК України, направлено до Голованівського районного суду Кіровоградської області 15.12.2025 року, однак підготовче судового засідання судом ще не проведено, у зв'язку з чим виникла необхідність у розгляді клопотання прокурора, щодо продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.
Тобто, наведені вище обставини свідчать про наявність передбачених ч. 6 ст. 199 КПК України підстав для розгляду клопотання прокурора, саме слідчим суддею Голованівського районного суду Кіровоградської області.
За правилами ст. 199 КПК України, підставами для продовження строку тримання під вартою є те, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування чи судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики (зазначені у ст. 177 КПК України) не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Тобто, існують обставини, які надають підстави розглядати таке клопотання прокурора слідчому судді згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, а також обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що і на даний час відсутні будь-які об'єктивні дані про зменшення раніше встановлених ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України, зазначені в ухвалах слідчого судді, наявність яких була встановлена під час застосування запобіжного заходу та його продовження, оскільки обставини, за яких вони були встановлені, не змінились.
Запобіжний захід продовжується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Враховуючи наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_4 може вчинити дії, які передбачені ч. 1, п.п. 1, 3, 4, 5, ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе продовжити строк раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.199 КПК України.
Окрім того, судом враховано, що відповідно до положень п. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ці обставини є підставою для застосування запобіжного заходу передбаченого ст. 183 КПК України.
Так як є підстави застосування запобіжного заходу передбачені в ст. 177 КПК України, то суд бере і до уваги обставини за ст.ст. 176, 178 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд не вирішує питання про визначення розміру застави у кримінальному провадженні в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наведені обставини свідчать про існування ризиків, які передбаченіст.177 КПК України, а отже вбачається наявність обґрунтованих підстав для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Вище викладене у сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання прокурора та наявність передбачених законом підстав для його задоволення, поданого в порядку ч.6 ст.199 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131,132,176-178,182-184, 194, 199, 309,395 КПК України, -
Клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженню №62023080200000056 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 17.12.2025 по 14.02.2026 включно.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, обвинуваченому, захиснику після її оголошення, та направити її для виконання начальнику ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Дата проголошення повного тексту ухвали: 18 грудня 2025 року о 12 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1