Справа № 212/11998/25
1-кп/212/1310/25
18 грудня 2025 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в кримінальне провадження № 12025052770000143 від 28.03.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
У провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшов вищезазначений обвинувальний акт.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, послався на обставини, що зазначені у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 просив визначити заставу.
Захисник ОСОБА_5 просили змінити на запобіжний захід на інший, або визначити заставу.
Обвинувачений ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід на інший, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого та захисників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської від 25.08.2025 року, продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , строком, що не перевищує двох місяців, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.10.2025 року включно. Ухвалою Покровського районного суду від 22.10.2025 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 , строком до 20.12.2025 року, включно
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Суд приходить до висновку, що прокурором наведені, у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим та клопотання захисників про зміну обраного запобіжного заходу їх підзахисному, суд зазначає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Станом на дату розгляду вказаних клопотань судом по вказаній справі призначено дату підготовчого судового засідання, докази ще не досліджувались судом.
Суд приходить до висновку, що на даний час продовжують існувати враховані при застосуванні до обвинувачений запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливого переховування обвинуваченого від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а отже, продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, враховується введення в Україні воєнного стану який суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Отже, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою, та більш м'який запобіжний захід, як на це вказують захисники, не забезпечить належної його процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є найбільш прийнятним за наявних умов.
Проте заслоговують на увагу клопотання захисників, щодо застосування застави.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, тому суд вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з огляду на обставини кримінального правопорушення та клопотання прокурора обвинуваченому необхідно визначити заставу, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої щодо особи у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор просив визначити заставу не меншу 242 000 грн., як гранична межа, щодо даної категорії злочинів.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Проте, на переконання судді суд має враховувати що сума визначина судом не повинна бути надмірним тягарем для обвинуваченого, як і те що застава буде гарантією виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачений ОСОБА_6 з урахуванням особи обвинуваченого, його майнового стану, достатнім розміром застави для забезпечення завдань кримінального провадження може бути сума у виді 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 гривень.
А тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 177, 194, 201, 314, 315, 316 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити
У задовлені клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання захисників про визначення розміру застави - задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 15 лютого 2026 року, включно.
Одночасно обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України
Розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 гривень, що раніше була визначена процесуальним рішенням суду, може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Покласти наобвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки у разі внесення застави: прибувати до суду із встановленою періодичністю; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, перебування, роботи та служби; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установі виконання покарань.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня її постановлення до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - у той же строк з моменту її отримання.
Суддя ОСОБА_7