18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №120/16609/23
адміністративне провадження № К/990/26432/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Кашпур О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 (колегія суддів у складі: Капустинського М. М., Ватаманюка Р. В., Сапальової Т. В.),
Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.06.2021 по 26.10.2023 включно. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 128 883,75 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 07.10.2024 військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу (зареєстрована у суді апеляційної інстанції 09.10.2024) разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 залишено без руху та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
15.10.2024 військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 10.10.2024 та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом сплати судового збору у повному розмірі.
21.10.2024 військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення/відстрочення/розстрочення/зменшення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 повернуто особі, яка її подала, оскільки військова частина НОМЕР_1 не усунула недоліків апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк.
21.04.2025 військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 залишено без руху та запропоновано апелянту протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали суду 13.05.2025 апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 та ухвалити рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку військовою частиною НОМЕР_1 на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 та поновити строк на апеляційне оскарження.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права. Скаржник послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 та від 07.09.2023 у справі № 120/3679/22 щодо можливості повторного звернення з апеляційною скаргою. Указує, що військовою частиною НОМЕР_1 дотримано добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та вжито усіх можливих і залежних від неї та її посадових осіб заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки усунуті на момент повторного звернення з апеляційною скаргою. Із повторною апеляційною скаргою військова частина НОМЕР_1 звернулася у найкоротші строки з моменту, коли вдалося усунути недоліки первинної апеляційної скарги - сплатити судовий збір, що і стало підставою для повернення військовій частині НОМЕР_1 первинної апеляційної скарги. Військова частина НОМЕР_1 стверджує про добросовісність її дій та наявність підстав для поновлення їй пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі № 120/16609/23.
Позиція інших учасників справи
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
19.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 120/16609/23.
Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2025 касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду касаційної скарги у новій редакції з доказами її надсилання іншим учасникам справи, у якій уточнити судове рішення, яке оскаржується.
14.07.2025 до Верховного Суду від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржник уточнив судове рішення, яке оскаржується.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.07.2025 № 782/0/78-25, визначено новий склад колегії суддів: головуючу суддю (суддю-доповідача) - Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А.В., Кашпур О.В.
Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
За приписами частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 120/16609/23 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов'язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Як убачається із матеріалів справи, 06.09.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом справу № 120/16609/23 розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 09.09.2024 (19:55), що підтверджується довідкою відповідального працівника Вінницького окружного адміністративного суду від 11.09.2024 про доставку електронного листа.
Уперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 06.09.2024 військова частина НОМЕР_1 звернулася 07.10.2024 через підсистему «Електронний суд» (зареєстрована у суді апеляційної інстанції 09.10.2024) одночасно заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, тобто у строк, установлений статтею 295 КАС України.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 залишив без руху та запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
15.10.2024 військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 10.10.2024, запропонувавши особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом сплати судового збору у повному розмірі.
21.10.2024 військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення/відстрочення/розстрочення/зменшення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 повернуто особі, яка її подала, оскільки військова частина НОМЕР_1 не усунула недоліків апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 29.10.2024 (02:09), що підтверджується довідкою відповідального працівника Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 про доставку електронного листа.
Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 06.09.2024 військова частина НОМЕР_1 подала 21.04.2025 (зареєстрована у суді апеляційної інстанції також 21.04.2025), до якої вже додала платіжну інструкцію про сплату судового збору від 14.04.2025 № 429 на суму 1288,32 грн та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовану підставами своєчасного звернення з апеляційною скаргою уперше, відсутністю коштів для сплати судового збору та введенням воєнного стану.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 залишено без руху та запропоновано апелянту протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Постановляючи указану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що фактично підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження є те, що апелянт направив апеляційну скаргу (уперше) своєчасно, апеляційна скарга вдруге подана в найкоротший термін та апелянт не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір. Проте суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що указані підстави не можуть уважатися належними та допустимими доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Суд уважав, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України, на переконання суду, не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, з урахуванням тієї обставини, що скаржник не забезпечує заходів правового режиму воєнного стану в Україні, вплинуло на роботу цього державного органу, що у свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Водночас суд наголосив, що з моменту вперше повернутої апеляційної скарги 28.10.2024 до подання апеляційної скарги вдруге 21.04.2025 минуло майже 5 місяців, що об'єктивно не може бути розцінено судом, як найкоротший строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а відтак суд дійшов висновку, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024.
На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 апелянтом 13.05.2025 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що указані апелянтом підстави не можуть уважатися належними та допустимими доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, крім того суд зауважив, що період з 28.10.2024 по 21.04.2025, тобто у майже 6 місяців, на переконання суду, не може уважатися періодом «без невиправданих затримок та зайвих зволікань». Виходячи з наведеного, суд уважав, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні не є поважними, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2024.
Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд підкреслює, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Верховний Суд зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Проте, сплативши судовий збір 14.04.2025, такий документ військова частина НОМЕР_1 надіслала до суду апеляційної інстанції 21.04.2025 під час повторного звернення з апеляційною скаргою.
У постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Також варто зауважити, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Такі висновки суду узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15.05.2018 у справі № 804/2979/17, від 07.06.2018 у справі № 822/276/17, від 30.09.2021 у справі № 826/16458/18, від 04.11.2021 у справі № 520/15397/2020, від 21.07.2022 у справі № П/320/1014/20, від 19.10.2022 у справі № 640/6479/20, від 22.12.2022 у справі № 380/17770/21, від 29.08.2024 у справі № 120/2721/23 та багатьох інш.
Крім того, не уважається безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження й повторна подача апеляційної скарги у зв'язку з поверненням апеляційної скарги, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19 та від 04.03.2021 у справі № 160/2538/19.
Верховний Суд ураховує, що військова частина НОМЕР_1 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, проте зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, уперше подаючи апеляційну скаргу у жовтні 2024 року, без документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права, однак уважав, що наведення лише загальних аргументів щодо обмеженого фінансування, за відсутності належних та допустимих доказів, є підставою для заявлення клопотання про відстрочення його сплати.
Верховний Суд також ураховує, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Верховний Суд не бере до уваги аргументи військової частини НОМЕР_2 з посиланням на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 № 220/13/9088, оскільки у цьому документі описано вирішення питання щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», а не оплати судового збору. Крім того, судовий збір відповідачем було сплачено 14.04.2025 та документ про його сплату військова частина НОМЕР_1 надіслала до суду апеляційної інстанції 21.04.2025 під час повторного звернення з апеляційної скаргою.
Суд також звертає увагу, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
На переконання колегії суддів, апеляційний суд правильно зауважив, що період з моменту вперше повернутої апеляційної скарги 28.10.2024 до подання апеляційної скарги вдруге 21.04.2025, тобто у майже 6 місяців, не може уважатися періодом «без невиправданих затримок та зайвих зволікань».
Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 120/16609/23 - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі № 120/16609/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук О.В. Кашпур